КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-161/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання проведення перерахунку доплат, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивачі звернулися у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як особам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дітям війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачам доплати до пенсії як особам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.07.2010 року з врахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачам доплата до пенсії як особам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю та підвищення до пенсії як дітям війни мають розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, відповідно.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що позивачі є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та мають статус дітей війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а при визначені розміру доплати до пенсії як дитині війни відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами вищенаведених постанов Уряду.

Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачам додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни.

Щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії як особам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю та доплати до пенсії як дітям війни, колегія суддів виходить із засад пріоритетності положень законів на підзаконними нормативно-правовими актами, якими, в свою чергу, є постанови Кабінету Міністрів України.

Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160,183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О. Є.