Справа 22- 8143 Суддя 1 інстанції Попов В.В.
Категорія 21 Доповідач Бугрим Л.М.
УХВАЛА Іменем України
25 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М Суддів Зінов"євої А.Г..
Олейнікової Л.С.. При секретарі Баранові В.В.
Розлянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Центрально-Міському районі м.Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 13 червня 2006 року,постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М.,вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2, пояснення позивача ОСОБА_1 ..перевіривши матеріали справи,апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Микитівского районного суду м. Донецька від 13 червня 2006 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Центрально-Міському районі м.Горлівки / далі фонд/ про відшкодування моральної шкоди. На його користь у відшкодування моральної шкоди з фонду було стягнуто 22 тисячи грн.
На зазначене судове рішення від фонду надійшла апеляційна скарга, у якій ставиться питання про скасування судового рішення та відмову у позові, оскільки судом допущено порушення норм матеріального права. Суд не звернув увагу на те,що позивач не надав доказів з приводу спричинення йому моральної шкоди.Окрім того , було зупинено дію Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому у суда не було підстав для задоволення позову та стягнення з фонду моральної шкоди.
У судовому засіданні представник фонду підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.
Позивач ОСОБА_1 просив рішення суду залишити без зміни.
Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню,в рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.
Розглядаючи спір ,суд повно та всебічно дослідив обставини справи,.надані докази, вірно визначив характер спірних правовідносин та зробив вірний правовий висновок
Зокрема ,судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з ШПБУ № 9 ДВАТ „ Трест Донецькшахтопроходка „ 2002 року. 17 квітня 2005 року з ним на виробництві стався нещасний випадок унаслідок чого він отримав черепно-мозкову травму струс головного мозку, закриті переломи кісток численні забої кінцівок, травматичний шок 1 ступеню та інше. У з"язку з данною трамою висновком МСЕК від 12 січня . 2006 року у нього було встановлено 40 % втрати професійної працездатності, його визнано інвалідом 3 групи.,за станом здоров"я йому протипоказана тяжка фізична праця та тривала ходьба.
Зазначені факти були підтверджені актом про нещасний випадок на виробництві Н-1 висновком МСЕК, випискою із історії хвороби позивача та не були спростовані фондом..
Із пояснень позивача ї вбачається ,що травма та її наслідки змусили його змінити привичний спосіб життя , застосовуватись до нових умов, його було звільнено з роботи у зв"язку з травмою, він ще молода людина, йому виповнилось 25 років ,але він весь покаліченний , вимушений пересуватись за допомогою палиці , потерпає від головного болю у зв"язку з черепномозковою травмою..
За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованного висновку про те,що у позивача відповідно до вимог ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди судом визначенний з врахуванням конкретних обставин справи та в межах передбаченних п.З ст.34 зазначенного закону.
Доводи апеляційної скарги є непереконливими та не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст ст. 307 ч.І п.1,308,, 313,314 ч.І п. 1,315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у Центрально-Міському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 13 червня 2006 року,постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди залишити без зміни.
Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності.
Судді: