Справа № 22-а-386 2006 р.              Головуючий у 1-й інстанції: Ясинок М.М.

Категорія 39                                       Суддя-доповідач: Дубровна В.В.

УХВАЛА іменем     України

10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Дубровної В.В.

суддів - Попруги С.В., Сибільової Л.О.

з участю секретаря судового засідання Рой Я.

та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1, представника відповідача -Зимогляда В.В., третьої особи ОСОБА_2                                                                                                                                     розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білопільського райрнного суду від 19 серпня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білопільського районного відділу земельних ресурсів, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання незаконним наказу НОМЕР_1 про накладення дисциплінарного стягнення та акту про порушення трудової дисципліни від 19.06.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Білопільського районного суду від 19 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, просить скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, відсутня його вина в запізненні на роботу, а тому, як він вважає, є безпідставним притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани. Акт про порушення трудової дисципліни складений керівником відділу земельних ресурсів та їй підлеглими особами, а тому викликає сумнів і, на думку апелянта, також є незаконним.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Вирішуючи спір та відмовляючи у позові, місцевий суд виходив з того, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1, діяв в межах своїх повноважень і відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України.

Такий висновок узгоджується з матеріалами справи, відповідає зібраним в справі доказам.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку дисциплінарні стягнення застосовуються до працівника за порушення трудової дисципліни у вигляді догани або звільнення з роботи.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1, 19 червня 2006 року спізнився на роботу на 1 годину, за що йому наказом від 22.06.2006 року за НОМЕР_1 начальником Білопільського райземлевідділу Сутулою Г.Д. було оголошене дисциплінарне стягнення у вигляді догани. З приводу запізнення на роботу позивача був складений акт комісії від 19.06.2006 року про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1.

Факт запізнення на роботу 19 червня 2006 року не заперечується і самим позивачем.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що причини запізнення на роботу, наведені ОСОБА_1., а саме: не закриття дверей будинку по місцю мешкання, в зв'язку з чим від запізнився на маршрутне таксі, яким доїхав до м. Білопілля з с. Ворожба, відстань між місцем проживання та місцем роботи, не можна визнати поважними.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд не врахував значні несприятливі наслідки застосування дисциплінарного стягнення (неможливість прийняти участь в конкурсі на заміщення вакантної посади, неможливість застосування до нього заходів заоохочення, зокрема, премії), оскільки такі наслідки передбачені ч. З ст. 151 КЗпП України і вони не впливають на вирішення справи по суті.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання незаконним акту про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1. Доводи апелянта про незаконність зазначеного акту з посиланням на те, що він складений комісією, до якої входила начальник відділу земельних ресурсів та їй підлеглі особи, не можуть бути прийняті судом, оскільки вони не грунтуються на законі.

Судове рішення постановлене у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, колегія судців не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 198 п. 1, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білопільського районного суду від 19 серпня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.