Справа № 2-531\07 копія
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007року Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: судді Шевченко І.І.
при секретарі Хміль Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа: Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадковий житловий будинок, -
встановив:
позивачка просять суд визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на спадковий житловий АДРЕСА_1та звільнити її від сплати судового збору посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 74 років, помер її чоловік ОСОБА_3, який мав у приватній власності АДРЕСА_1 та проживав в ньому разом з нею до дня своєї смерті.
Вказаний будинок є спадковим майном, яке фактично перейшло до неї, його дружини, єдиного спадкоємця за законом. Спадщина нею прийнята шляхом проживання у вказаному будинку на час смерті чоловіка та своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини до Кагарлицької Держнотконтори.
Про те, оформити спадщину після смерті чоловіка вона не має змоги, так як вказаний будинок, що належав йому на праві власності та віднесений до спадкового майна, ним в установленому порядку в БИ зареєстрований не був, а відтак відсутній правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підлягає обов'язковій державній реєстрації.
За таких умов, коли її чоловік за життя не оформив та не зареєстрували право власності на даний будинок, БИ, як реєстратор права власності на нерухоме майно, не може видати нам витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Станом на даний час, Кагарлицьким БТІ здійснена інвентаризація належного ЇЇ чоловікові житлового будинку в зв'язку з тим, що відповідно до п.2.3, п.3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року заяву для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно подає власник (власники) або особа, яка належним чином ним (ними) уповноважена.
Враховуючи, що власник нерухомого майна, її чоловік, помер і згідно частини 4 ст. 25 ІЩК України його цивільна правоздатність припинилася в момент смерті, він не може подати від свого імені заяву до органу реєстрації права власності на нерухоме майно чи належним чином уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію, виникла необхідність звернутися до суду для визнання права власності на об'єкт нерухомості, житловий АДРЕСА_1 за нею, законним спадкоємцем його майна.
На підставі п. 18 ст. 4 Декрету KM України «Про державне мито», закон звільняє її, як потерпілу в результаті Чорнобильської катастрофи, від сплати судового збору.
Відповідач проти задоволення позову не заперечував. В судовому засіданні пояснив, що дійсно його батько до дня своєї смерті проживав в АДРЕСА_1який належав йому на праві приватної власності. Однак за своє життя він в належному законом порядку не зареєстрував своє право власності на нього. А тому позивачка не має змоги отримати свідоцтво про право власності на даний житловий будинок і вона змушена була звернутися до суду для визнання права власності на спадковий житловий будинок.
2
Третя особа в судове засідання з'явилася і подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність. Проти задоволення позиву не заперечує.
Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає за необхідне заявлений позов задовільнити повністю. Вимоги позивачки законні, обґрунтовані і в судовому засіданні доведені.
В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, який проживав у власному АДРЕСА_1Після смерті чоловіка спадщину фактично прийняла позивачка.
Позивачка не має змоги вказаний будинок переоформити на себе, оскільки при житті її чоловіка він був не зареєструваний в визначеному законом порядку. Після смерті чоловіка позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте оформити спадщину після смерті чоловіка вона не мають змоги, оскільки в неї відсутній документ про право власності на вище вказаний будинок, що і змусило позивачку звернутися в суд.
Вказане в судовому засіданні підтверджується наявними в справі доказами, а саме: копією паспорта на ОСОБА_1; копією свідоцтва про смерть на ОСОБА_3 ; копією свідоцтвом про одруження; двома довідками із сільської ради; копією технічного паспорта на АДРЕСА_1, а тому суд визнає за ОСОБА_1. право власності на житловий АДРЕСА_1.
Суд звільняє позивача від сплати судового збору на підставі ч.3 п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року, як громадянина, віднесеного до категорії 4 потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а покладає судові витрати на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 316, 328, 1222, 1223 ЦК України, п. 2.3., 3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
вирішив:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 444 (чотириста сорок чотири) гривні 80 копійок судового збору в дохід держави, а ОСОБА_1 на підставі ч.3 п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року, як громадянина, віднесеного до категорії 4 потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи від сплати судового збору - звільнити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.