Справа 22-8388 Категорія 21

Суддя 1 інстанції Мамедова Л.М. Доповідач Бугрим Л.М.

УХВАЛА Іменем   України

25 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М Судців Зінов"євої А.Г..

Олейнікової Л.С.. При секретарі Баранові В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у м. Дзержинську на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, апеляціний суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2006 року  були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1. На його користь з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Дзержинську / далі фонд / у відшкодування моральної шкоди було стягнуто 2 000 грн.

На зазначене судове рішення від фонду надійшла апеляційна скарга, у якій ставиться питання про скасуваня судового рішення та відмову у позові, оскільки судом допущено порушення норм матеріального права. Суд не звернув увагу на те,що позивач не надав доказів з приводу спричинення йому моральної шкоди. Окрім того , було зупинено дію Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому у суда не було підстав для задоволення позову та стягнення з фонду моральної шкоди.

У судовому засіданні представник фонду підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Позивач ОСОБА_1  у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що неперешкоджає розглядові справи у його відсутність

Апеляційний суд вважаєдцо апеляційна скарга підлягає відхиленню,в рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.

Розглядаючи спір ,суд повно та всебічно дослідив обставини справи,.надані докази, вірно визначив характер спірних правовідносин та зробив вірний правовий висновок

Зокрема ,судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з ДП „ Дзержинськвугілля" і працював на різних шахтах на підземних роботах з 1978 по 2000 рік з повним робочим днем. У зв"язку з впливом ппсідлиих умов праці на його стан здоров"я у лютому 1997 року у нього встановлено професійне захворювання сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок, а у 2002 року Донецькою обласною клінічною лікарнею профзахворювань у позивача встановлено друге профзахворювання: хронічна нейросенсорна тугоухость У відповідності з висновком МСЕК від 14 жовтня 2003 року втрата професійної працездатності у зв"язку з тугоухостю складає 10%

Згідно з актом розслідування профзахворювання від 24 березня 2000 року профзахворювання виникло внаслідок шкідливих умов праці

Таким чином ,право на відшкодування втрати професійної працездатності у вигляді страхових виплат та інших виплат у позивача виникло у зв"язку з другим профзахворюванням , тобто на нього поширюється дія Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України, які спричинили втрату працездатності", /який введено в дію з 1 квітня 2001 року / зокрема, ст. 21, 28 цього закону , які передбачають право на відшкодування моральної шкоди.

Із пояснень позивача суду першої інстанції вбачається ,що наявність професійного захворювання спричиняє йому моральну шкоду , оскільки він страждає від незручностей які пов"зані із зниженням слуху ,вимушений , застосовуватись до нових умов життя та у зв"язку з хворобою обмежувати себе у реалізації проблем повсякденного життя , докладати зусиль для його організації

Зазначене факти були підтверджені актом розслідування професійного захворювання ,висновком МСЕК, випискою із історії хвороби позивача та не були спростовані фондом..

За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованного висновку про те,що у позивача відповідно до вимог ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди судом визначенний з врахуванням конкретних обставин справи та в межах передбаченних п.З ст.34 зазначенного закону.

Доводи апеляційної скарги є непереконливими та не спростовують висновків суду.Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст ст. 307 ч.І п. 1,308,, 313,314 ч.І п. 1,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у м. Дзержинську відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди - залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючий:          Судді