Справа № 2-204/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И                                         

18.04.2012 року Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Бунда А.О.

при секретарі Музичка Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення тимчасового мешканця без надання іншого жилого приміщення, суд, -                                                  

в с т а н о в и в:          

Позивачка звернулася з даним позовом до суду, де в своїх вимогах покликається на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. На даній площі позивачка проживала сама. 22.06.2000 року до неї підійшов відповідач ОСОБА_2 і попросився, щоб вона дозволила тимчасово проживати в її квартирі та тимчасово прописала. Поскільки на той час позивачка проживала сама, житлова площа складається з двох кімнат, позивачка погодилась прописати відповідача в якості квартиранта. Після цього відповідач переїхав проживати на її житлову площу в одну з кімнат. В даний час житлова площа позивачці потрібна, так як до неї на постійне місце проживання повинна приїхати внучка. Позивачка неодноразово просила відповідача залишити її житлову площу і знайти собі інше житло для проживання. 17.11.2010 року ОСОБА_2 надіслала письмове попередження. Однак, на сьогоднішній день відповідач житлову площу не звільнив, крім того, почав зловживати алкоголем, поводить себе неадекватно, грубіянить, кричить, порушує правила проживання. Поскільки добровільно звільнити житло відповідач не хоче, позивачка змушена звернутися з позовом до суду. З підстав ст.98 ЖК України просить суд постановити рішення, яким виселити тимчасового мешканця ОСОБА_2 з належного їй на праві власності житлового приміщення –квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Відповідач ОСОБА_2 подав письмове заперечення на позовну заяву, де зазначає, що з позовними вимогами ОСОБА_1 він не згідний, так як факти наведені в позовній заяві є неправдивими і не відповідають фактичним обставинам справи. В спірну квартиру відповідач вселився і зареєструвався не як тимчасовий мешканець, а як цивільний чоловік позивачки. В 2000 році вони зійшлися і почали проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Вони постійно підтримували подружні стосунки, мали спільний бюджет, ведуть спільне господарство. Всі гроші які відповідач заробляв та пенсію, яку отримував вони витрачали на оплату комунальних послуг, купівлю продуктів, одягу, тощо. Під час проживання однією сім’єю ними було проведено в спірній квартирі капітальний ремонт і всі гроші отримані ним були витрачені на ремонт даної квартири. Крім цього, зазначає, що не зловживає алкоголем, жодних правил співжиття не порушує, всі ці роки вони прожили в любові та злагоді. Відповідач неодноразово пропонував позивачці узаконити їх відносини, але позивачка ніколи не хотіла цього. Тому, просить в позові ОСОБА_1 до нього про виселення його як тимчасового мешканця без надання іншого жилого приміщення - відмовити за його безпідставністю.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви та доповнила, що відповідача прописувала на 10 років, тобто тимчасово, однак підтверджуючих документів цьому в неї немає. Так як відповідач зареєстрований тимчасово, то саме з підстав ст.98 ЖК просить виселити його з належної їй на праві власності квартири.

Відповідач –позов не визнав, з підстав наведених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні позивач по справі є власником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 13.09.1994 року (а.с.7). Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім»ї і прописки відповідач ОСОБА_2 прописаний як квартирант з 2000 року (а.с.6.)

Згідно ст. 98 ЖК України - наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача. Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця допускається за умови додержання розміру жилої площі, встановленого для надання жилих приміщень (частина перша статті 48 ЖК України).Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Однак на правовідносини, які виникли між сторонами норми ст.98 ЖК України не можуть поширюватись, оскільки вони регулюють правовідносини в будинках державного житлового фонду, а не в будинках приватного житлового фонду як на це вказує позивач.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст.98 ЖК України, керуючись ст.ст.8,10,11,60, 212, 213-215,218 ЦПК України, суд,-          

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення тимчасового мешканця без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:А. О. Бунда