КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № Б8/118-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря: Карпюк О.С,

за участю представників сторін:

від ПАТ «Дельта Банк»: представник - ОСОБА_2 ( довіреність від 13.04.2011р.)

від ФОП ОСОБА_3: представник - ОСОБА_4 ( за довіреністю)

від ФОП ОСОБА_5: представник - не з'явився.

Арбітражний керуючий Гусар І.О.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3)

на ухвалу

господарського суду Київської області від 17.01.2012 р.

у справі № Б8/118-11 (суддя: Скутельник П.Ф. )

за заявою фізичної особи -підприємці ОСОБА_5

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2012 р. по справі № Б8/118-11 у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Гусара І.О. відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ФОП ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 17.12.2010 р. У справі № Б8/118-11 скасувати, прийняти нове рішення, яким виключити з ліквідаційної маси в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_3 спільно нажите майно, а саме: торговий центр, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 та призначено розгляд справи № Б8/118-11 на 20.03.2012 р.

19.03.2012р. через відділ документального забезпечення суду від представника ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю брати участь в іншому судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. № 01-22/3/7 розгляд апеляційної скарги у справі № Б8/118-11 здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В. Разіна Т.І.

Під час судового засідання 20.03.2012р. представником ПАТ «Дельта Банк» було подано заперечення на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2012 р., в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2012 р. без змін.

20.03.2012р. клопотання ФОП ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справ відкладено на 03.04.2012р.

03.04.2012р. у судове засідання ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 не з'явились про причини неявки суд не повідомили. У судовому засіданні представник кредитора надав письмове клопотання про продовження розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 17.04.2012р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (Стаття 5 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як вбачається з матеріалів справи, боржник -фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ( Боржник ) звернувся із заявою б/н від 03.08.2011 року про порушення справи про банкрутство з підстав, передбачених ст. ст. 1-3, 6, 7, 10, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2011 року було порушено справу №Б8/118-11, призначено справу до розгляду.

Постановою господарського суду Київської області від 06.09.2011 року визнано банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гусара І.О., ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, вирішено інші процедурні питання у справі.

27.12.2011 року від дружини Боржника -ОСОБА_3 через відділ документального забезпечення господарського суду Київської області надійшла скарга від 21.12.2011 року б/№, зареєстрована за вхідним номером 17978, на дії ліквідатора Боржника -арбітражного керуючого Гусара І.О. (надалі за текстом "Скаржник"). У даній скарзі ОСОБА_3 просить визнати дії ліквідатора Гусара І.О. щодо включення в ліквідаційну масу торгового центру, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 661,90 кв.м. неправомірними; заборонити ліквідатору Гусару І.О. проводити 03.01.2012 року торги з примусової реалізації майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, а саме: торгового центру, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 661,90 кв. м.; виключити з ліквідаційної маси торговий центр, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 661,90 кв. м., який належить скаржнику та Боржнику на праві спільної сумісної власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2011 року призначено розгляд скарги ОСОБА_3 від 21.12.2011 року б/№ на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 -арбітражного керуючого Гусара І.О. на 10.01.2012 року, зобов'язано учасників провадження надати документальні докази по справі. Розгляд справи було відкладено на 17.01.2012 року.

17.01.2012 року у судове засідання з'явився ліквідатор Банкрута -арбітражний керуючий Гусар І.О. та представник кредитора - ПАТ "Дельта Банк", які надали пояснення на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 27.12.2011 року та просили у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 21.12.2011 року б/№ на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 -арбітражного керуючого Гусара І.О. відмовити повністю. Скаржник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не надав жодних доказів виконання вимог суду першої інстанції, викладених в ухвалі господарського суду Київської області від 27.12.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга ОСОБА_3 на дії ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Гусара І.О. задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Розглянувши скаргу ОСОБА_3 від 21.12.2011 року б/№ на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 -арбітражного керуючого Гусара І.О., колегія суддів встановила, що скаржник -ОСОБА_3 посилається на те, що ліквідатором -арбітражним керуючим Гусаром І.О., відповідно до оголошення в газеті "Голос України" від 01.12.2011 року за №226, призначено на 03.01.2012 року торги з примусової реалізації майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, а саме торгового центру, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 661,90 кв. м. Проте, як зазначає скаржник, дане майно є спільною сумісною власністю в зв'язку з тим, що 03.02.2001 року було зареєстровано шлюб між скаржником та Боржником, а спірне майно було набуте Боржником відповідно до договору купівлі-продажу від 08.12.2005 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю; майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово; згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

З пояснень кредитора - ПАТ "Дельта Банк" вбачається, що для передання в іпотеку нерухомого майна -торгового центру, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 661,90 кв. м., ОСОБА_3 було надано 02.07.2008 року згоду, яка посвідчена приватним нотаріусом Згурівського районного округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №2166, що підтверджено документально.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 04.07.2008 року за №150/КВ-08 ТОВ "Укрпромбанк" було укладено з громадянкою України ОСОБА_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) Договір поруки від 31.10.2008 року за №150/ПОР1-08, яким відповідно до п.1 вказаного договору поручитель -Скаржник поручився перед ТОВ "Укрпромбанк" за невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 150/кв-08 від 04 липня 2008 року, укладеним між кредитором та Боржником. Відповідно до п. 10 вказаного договору поруки, у разі невиконання поручителем -ОСОБА_3 забезпеченого порукою за цим договором основного зобов'язання, ТОВ "Укрпромбанк" має право звернути стягнення на майно поручителя у порядку встановленому чинним законодавством України. Відповідно до матеріалів справи 30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" прав вимог до боржників, Дельта Банку переходить право вимагати від боржників, в тому числі і від Боржника у цій справі належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім того, в матеріалах справи, міститься рішення Згурівського районного суду Київської області від 21.10.2011 року у справі №2-287/11, яким присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.07.2008 року №150/КВ-08. Таким чином скаржник -ОСОБА_3 та Боржник -фізична особа-підприємець ОСОБА_5 солідарно відповідають перед ПАТ "Дельта Банк" за виконання зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 150/кв-08 від 04 липня 2008 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлено наявність у належний спосіб оформленої письмової згоди Скаржника на укладення кредитного договору, наявність укладеного договору поруки, згідно якого Скаржник поручилась за виконання зобов'язань Боржником за кредитором договором від 04.07.2008 року №150/КВ-08; встановлено солідарну відповідальність Боржника та Скаржника перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитором договором від 04.07.2008 року; враховуючи умову п. 10 вказаного договору поруки, згідно якої у разі невиконання поручителем -ОСОБА_3 забезпеченого порукою за цим договором основного зобов'язання, ПАТ "Дельта Банк" має право звернути стягнення на майно поручителя у порядку встановленому чинним законодавством України, яке згідно матеріалів справи, - нерухоме майно -торговий центр, розташований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у спільній сумісні власності Боржника та скаржника; факт наявності заборгованості Скаржника перед ПАТ "Дельта Банк" підтверджено заочним рішенням Згурівського районного суду Київської області від 21.10.2011 року у справі №2-287/11, виходячи з чого ліквідатор не був зобов'язаний виділяти в натурі частку майна Боржника.

Крім того. Судом першої інстанції правомірно встановолено, що предметом іпотечного договору № 150/Zквіп-08 стосовно реалізації якого розглядається скарга, відповідно до п.п. 1.2. іпотечного договору № 150/Zквіп-08 від 04 липня 2008 року, є нерухоме майно - торговий центр, який не є житловим приміщенням та спадковим майном, внаслідок чого порушення прав дітей в зв'язку з реалізацією заставного нерухомого майна -зазначеного торгового центру, який не належить до житлового фонду та спадкового майна, - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що арбітражний керуючий Гусар І.О. сумлінно, об'єктивно та в повній мірі виконує обов'язки ліквідатора у справі №Б8/118-11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з належним урахуванням інтересів всіх учасників провадження у справі. За таких обставин, колегія суддів дійшов висновку, що скарга дружини Банкрута -ОСОБА_3 на дії ліквідатора Банкрута -арбітражного керуючого Гусара І.О. (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2) є необґрунтованою а тому правомірно була залишена без задоволення судом першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищесказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2012 року у справі № Б8/118-11, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2012 року у справі №Б8/118-11 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2012 року у справі №Б8/118-11 залишити без змін.

Матеріали справи № Б8/118-11 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дзюбко П.О.

Судді Сотніков С.В.

Разіна Т.І.