Справа №760/16622/25 1-кс/760/8477/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025 м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській обл.., ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, Луганської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 22025101110000138 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2025 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 19.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000138, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.03.2022, достовірно знаючи що Російська Федерація (далі - РФ) здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розпочав здійснювати пособництво державі-агресору, тобто організацію вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну останнім КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР» шляхом сплати до бюджету РФ податків, які використовуються у збройній агресії проти України.

Так, 10 листопада 2020 року ОСОБА_5 зареєстровано юридичну особу ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРАРНИЙ ДІМ „АГРОДАР"» (ФГ «АГРАРНИЙ ДІМ "АГРОДАР"») код ЄДРПОУ: 44088414, юридична адреса: Луганська обл., Станично-Луганський район, с. Верхній Минченок, вул. Центральна, б. 7б, основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Керівником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ «АГРАРНИЙ ДІМ "АГРОДАР"» є ОСОБА_5 .

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.03.2022, у ОСОБА_5 , який достовірно знав з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про окупацію Збройними Силами РФ частини території України, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у вчиненні пособництва державі-агресору, тобто організацію вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

В подальшому, переслідуючи вказаний злочинний умисел, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , будучи керівником ФГ «АГРАРНИЙ ДІМ "АГРОДАР"», 10.03.2022 видав наказ № 2-К про проведення державної реєстрації ФГ «АГРАРНИЙ ДІМ "АГРОДАР"» на території т. зв. «ЛНР».

З метою реалізації злочинного умислу, в невстановлений досудовим час, але не пізніше 22.09.2022, ОСОБА_5 залучив до вчинення кримінального правопорушення громадянку України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має паспорт громадянки РФ НОМЕР_1 , виданий 24.02.2023 ГУ МВД Росии по Ростовскойобласти.

Так, 21.12.2023 ОСОБА_7 , відповідно до доручення ОСОБА_5 виданого третім секретарем Генерального консульства РФ в м. Лейпциг від 22.09.2022, оформила всі установчі документи вказаного суб`єкта господарювання згідно законодавства РФ, яке отримало анкетні дані КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР» (ЛНР, Луганська обл., Станично-Луганський район, с. Верхній Минченок, вул. Центральна, 7 Б, ОГРН 1229400002688).

В подальшому КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР» продовжив здійснювати господарську діяльність на тимчасово окупованій території Луганської області під контролем ОСОБА_8 , яка повністю звітує ОСОБА_5 про господарську діяльність підприємства.

Так, 10.01.2023 КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР» був внесений до Єдиного реєстру суб`єктів малого та середнього підприємництва РФ (рос. - Единыйреестрсубъектов малого и среднегопредпринимательства) як мікропідприємство, яке, відповідно до законодавства країни-агресора РФ та окупаційної адміністрації т.зв. «ЛНР», зобов`язане сплачувати наступні види податків: земельний податок, податок на майно організації, транспортний податок, єдиний сільськогосподарський податок та страхові взноси.

Таким чином, внаслідок здійснення вказаних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стало можливим продовження ведення господарської діяльності ФГ «АГРАРНИЙ ДІМ "АГРОДАР"» та сплати до бюджету держави-агресора податків, зборів та інших платежів у тому числі податку на прибуток, тобто передання інших активів представникам держави-агресора, а саме інших активів - податків до Управління Федеральної податкової служби РФ, які в подальшому використовуються державою-агресором та її представниками у збройній агресії проти України.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , керуючи діяльністю КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР» та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарських функції, в період часу, не пізніше 10.03.2022 року по 03.02.2025 (точний час розслідуванням не встановлений), достовірно знаючи що РФ здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, здійснюють пособництво державі-агресору, тобто організацію вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну останнім КФХ «АГРАРНЫЙ ДОМ «АГРОДАР», шляхом сплати до бюджету РФ податків, зборів та інших платежів, які використовуються у збройній агресії проти України.

17.06.2025 громадянину України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні пособництва державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), вчиненому громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

З урахуванням викладеного та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням прокурора подав клопотання про застосування запобіжного заходу.

В судовому засіданні з розгляду данного клопотання, прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт. Також вказав на те, що органом досудового розслідування невірно кваліфіковано дії підозрюваного. На його переконання кваліфікація дій його підзахисного підлягає за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22025101110000138, внесеного до ЄРДР 19.02.2025, за підозрою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 13).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`активного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанніслідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованіст повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Слідчий суддя з урахуванням доводів сторони захисту про необхідність доведення в даному випадку причетності особи поза розумним сумнівом зазначає та дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Зокрема, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України підтверджується долученими до клопотання доказами (в їх копіях), а саме: матеріали виконання доручення а.с. 17-30, протокол огляду а.с. 31-83, 84-92, протокол обшуку а.с. 93-99, протокол затримання, 103-106, повідомлення про підозру а.с. 107-117, та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.

Що стосується доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які заявлено слідчим в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про їх доведення в судовому засіданні з розгляду клопотання.

При оцінці ризику переховування від правосудд яможе братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт протии Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, слідчий суддя, враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в раз ізастосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчинення кримінального правопорушення), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, відтак вважає даний ризик доведеним.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню інщим чином, слідчий суддя вважає даний ризик доведеним, оскільки, на даний час досудове розслідування триває, не встановлено все коло учасників вчинення кримінального правопорушення, а відтак, підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на повідмолення про факт виявлення злочинної діяльності.

Що стосується заявленого ризику можливості підозрюваним ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність даного ризику, оскільки сторона обвинувачення при його доведенні обмежилася лише припущеннями та навела переконливичх доводів на його підтвердження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтересиз абезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також доведеність в судовому засіданні всіх складових ч. 1 ст. 194 КПК України, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляд тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, тобто до 15.08.2025.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, з огляду на що клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській обл.., ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15 серпня 2025 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 17 червня 2025 року з 12 год. 10 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 12 год. 10 хв. 15 серпня 2025 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1