Єдиний унікальний номер 448/690/25

Провадження № 3/448/401/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2025 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Семен І.І.,

розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, відомості щодо місця роботи в протоколі відсутні,

за ч.3 ст.130, ч. 5 ст. 126, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

встановив:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

ОСОБА_1 будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, 22.04.2025 о 03 годині 00 хвилин у м.Судова Вишня, вул. Лісозаводська, 1, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатора Алкотест «Drager 6820», тест №1219, проба позитивна, із результатом 0,34% проміле. Огляд проводився під відеозапис на бодікамеру.

Констатовано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 22.04.2025 о 03 годині 00 хвилин у м.Судова Вишня, вул. Лісозаводська, 1, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування т/з повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, 23.04.2025 о 18 годині 46 хвилин у м.Мостиська, вул. Грушевського, 1, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест «Драгер 6820» чи в медичному закладі відмовився під відеозапис.

Констатовано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 23.04.2025 о 18 годині 46 хвилин у м.Мостиська, вул. Грушевського, 1, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування т/з повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 23.04.2025 о 18 годині 46 хвилин у м. Мостиська, вул. Грушевського, 1, Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Ford C-Max» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1  порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Крім того, 23.04.2025 о 18 годині 46 хвилин у м.Мостиська, вул. Грушевського, 1, Яворівського району Львівської області, водій автомобіля марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснив зіткнення із автомобілем марки «Ford C-Max» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний.

Встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, 23.04.2025 о 21 годині 30 хвилин у м.Мостиська, вул. Галицька, 4, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився під відеозапис.

Констатовано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 23.04.2025 о 21 годині 30 хвилин у м.Мостиська, вул. Галицька, 4, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування т/з повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за адресою проживання, повідомленою в протоколі самим порушником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення такого відправлення, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі.

Крім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ms.lv.court.gov.ua.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова.

Враховуючи вищенаведене, вбачаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ІІI. Застосоване судом законодавство та Оцінка Суду щодо фактичних обставин справи

А. Загальні принципи

Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Б. Щодо вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП

Диспозицією статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - передбачає адміністративну відповідальність.

Частина 3 ст.130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до положень п.2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами:- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Крім того, частина 5 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ч.3.ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ч.4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Факт вчинення  ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серій ЕПР1 №308179, ЕПР1 №308175 від 22.04.2025; серій ЕПР1 №309941, ЕПР1 №309975, ЕПР1 №310034, ЕПР1 №310045 від 23.04.2025, перевіркою по обліках бази «Армор» порушника  ОСОБА_1 , показником алкотестера ALCOTEST 6820 «Drager» (0,34% проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: ALCOTEST 6820 «Drager», результат огляду – 0,34% проміле, актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідками повторності вчинення адміністративних правопорушень, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; диском з відеозаписом, на якому зафіксовані обставини правопорушення, довідкою про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 10 років, копією постанови Яворівського районного суду від 22.08.2024 та іншими документами доданими доданими до протоколів.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, тобто дії вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння та відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

В. Щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП

Згідно вимог ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно із яким, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Такі протиправні дії ОСОБА_1 стали причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди та технічного пошкодженням автомобіля.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2025 серії ЕПР1 №309951; схемою місця події дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 23.04.2025, рапортом чергового ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Тишкевич І.М. від 23.04.2025.

Досліджені докази є допустимими, тобто придатними для використання у адміністративному процесі за формою та належними – придатними для використання в адміністративному процесі за змістом, тому є доказами у розумінні вимог ст.251 КУпАП. Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Г. Щодо вчинення адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП встановлює адміністративну відповідальні за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Крім того, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З огляду на вказане вважаю, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2025 серії ЕПР1 №309965; копіями протоколів серій ЕПР1 №309975, ЕПР1 №309951, ЕПР1 №309941 від 23.04.2025.

Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому, враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них - суду не надав.

Тому протокол складений відносно водія саме за порушення п. 13.1 ПДР України, що повністю узгоджується дослідженими матеріалами справи та не свідчить про порушення порядку проведення огляду чи про складення протоколу з порушенням.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1   у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП – тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В даній ситуації правопорушник вчинив правопорушення передбачені ч.3 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, у зв`язку із чим остаточне стягнення слід накласти в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП.

Санкцією частини 3 статті 130 КУпАП передбачене додаткове стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення транспортний засіб «Mercedes-Benz С180» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , має іноземну реєстрацію.

Інших доказів про належність ОСОБА_1 транспортних засобів на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина ОСОБА_1  адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. 122-4, ст. 124, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130, ст. 1, 9, 33, 36, 40-1, 245, 250, 251, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. На підставі частини 2 статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

3. Штраф необхідно сплатити не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення стягнення.

4. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду виготовлена та підписана суддею 07.07.2025.

Суддя Світлана ГІРЯК