ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2025 р.                                   Справа№ 910/4888/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:           Остапенка О.М.

суддів:            Отрюха Б.В.

          Сотнікова  С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ТОВ "Фінансова компанія "Абекор": Цімерман О.І. за довіреністю

від ТОВ "КУА "Елар Ессет Менеджмент": Григоренко О.С. за довіреністю

від ТОВ "Інтеркомгруп": Кравчук О.А. згідно ордера

ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Карасюк О.В. особисто

розглядаючи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року

у справі          №910/4888/21 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

                    "Абекор"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"

про                    банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Металінвест ЛТД", ліквідовано банкрута як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, провадження у справі №910/4888/21 закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/4888/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

08.05.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4888/21/2695/25 від 07.05.2025 року витребувані ухвалами суду від 23.04.2025 року матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 12.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.06.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих суду відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Карасюк О.В. та представник ТОВ "Інтеркомгруп" просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Ухвалою суду від 27.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду вказану апеляційну скаргу з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.06.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Інтеркомгруп" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Арбітражним керуючим Карасюком О.В., в свою чергу, подано заяву про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21.

До початку судового засідання від ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" надійшли додаткові пояснення до його апеляційної скарги, а від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" – заява про зміну кредитора його правонаступником.

Ухвалою суду від 12.06.2025 за клопотаннями скаржників відкладено розгляд справи на 26.06.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" надійшли заперечення на заяви арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття апеляційного провадження, а від арбітражного керуючого Карасюка О.В. – заперечення на заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" про заміну кредитора його правонаступником та заперечення на додаткові пояснення щодо апеляційної скарги.

Розглянувши в судовому засіданні 26.06.2025 року заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" про заміну кредитора у справі №910/4888/21 його правонаступником з наведених у ній мотивів та заслухавши позиції присутніх представників учасників провадження у справі з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитори переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги).     

Подібні висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі №910/11702/18.

Нормою ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов`язкові для нього там само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства та статей 512, 514 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Разом з тим, заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

Щодо можливості розгляду судом апеляційної інстанції питання правонаступництва кредитора у справі про банкрутство судова колегія бере до уваги висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2020 року у справі №911/806/17, у пунктах 45-47 якої Верховним Судом вказано таке: "Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості касаційного перегляду прийнятого в процедурі банкрутства судового рішення про заміну кредитора правонаступником необхідно враховувати, що господарські суди повинні забезпечувати учасникам справи право на перегляд судового рішення судом вищої інстанції, яким у разі оскарження ухвали апеляційного суду про заміну кредитора (сторони) у справі про банкрутство правонаступником є Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду; подана на таке судове рішення касаційна скарга підлягає розгляду по суті з перевіркою судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права та підставності здійснення апеляційним судом заміни кредитора його правонаступником під час апеляційного розгляду справи про банкрутство.

Положення статті 21 Закону про банкрутство не визначають обмеження повноважень апеляційного суду щодо заміни кредитора правонаступником на стадії апеляційного розгляду справи. Разом з тим, частиною 1 статті 52 ГПК України визначено, що у разі заміни кредитора (боржника) у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу, про що постановляє ухвалу. Зазначене положення є загальним по відношенню до процесуальних норм Закону про банкрутство, які не містять жодних виключень з такого загального правила.

Відтак, здійснення процесуального правонаступництва кредитора у справі про банкрутство на нового кредитора у справі про банкрутство не обмежується виключно повноваженнями місцевого суду.

Аналіз приписів статті 52, частини 2 статті 269 та частини 2 статті 281 ГПК України дозволяє дійти висновку, що до повноважень апеляційного суду належить вирішення клопотань та заяв учасників справи шляхом дослідження доказів та обставин справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, клопотанні, заяві; апеляційний суд вправі здійснити процесуальну заміну учасника провадження у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Отже, звернення в ході провадження у справі про банкрутство нового кредитора до суду апеляційної інстанції про заміну первісного кредитора, вимоги якого визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, правонаступником за наявності апеляційного провадження не виходить за межі повноважень апеляційного суду; надає можливість особі, до якої перейшли права кредитора боржника, у набутті статусу учасника провадження у справі про банкрутство (нового кредитора) для належного захисту власних майнових прав та інтересів у процедурі банкрутства та прискорює в цілому розгляд справи про банкрутство.".

Аналізуючи вищезгадану постанову, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 14.09.2020 року по справі №Б3/081-12/24 дійшла наступних узагальнюючих висновків:

- клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство може бути подано як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції;

- у випадку подання відповідного клопотання до суду першої інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство), таке судове рішення підлягає оскарженню лише до суду апеляційної інстанції;

- у випадку подання відповідного клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство безпосередньо до суду апеляційної інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство) апеляційним судом, таке судове рішення апеляційного суду підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

При цьому судом також зауважено, що положення статті 21 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013 року) та статті 43 КУзПБ абсолютно ідентично регулюють питання правонаступництва у справах про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду, які є обов`язковими до виконання, заява АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент"  підлягає розгляду по суті заявлених в ній вимог.

Так, у поданій суду заяві заявник просить суд замінити кредитора у справі №910/4888/21 – ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на його правонаступника – АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент".

В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/4888/21 визнано АТ "Міжнародний резервний банк" кредитором ТОВ "Металінвест ЛТД" з вимогами на суму 31 9982 599,11 грн., з яких: 76 700,00 грн. – вимоги першої черги; 27 1070 300,00 грн. – четвертої черги, 48 835 589,00 грн. – шостої черги.

Ухвалою суду від 20.12.2024 замінено кредитора у справі №910/4888/21 АТ "Міжнародний резервний банк" правонаступником – ТОВ "ФК "Абекор".

Підставою для заміни стало укладення 13.11.2024 року між сторонами договору відступлення прав вимоги №GL20N1126587, згідно додатку №1 до якого до ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" перейшло право вимоги АТ "Міжнародний резервний банк" до ТОВ "Металінвест ЛТД".

13.03.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" укладено договір №13/03/25-МР про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає Новому кредитору належні первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів та дебіторів зазначених у Додатку №1 та Додатку №2 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про відкриття кредитної лінії) та договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 та Додатку №2 до цього Договору, надалі за текстом - "Основні договори", надалі за текстом - Права вимоги.

Згідно Додатків №1 та №2 до Договору №13/03/25-МР про відступлення прав вимоги до АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" перейшли, зокрема, вимоги до ТОВ "Металінвест ЛТД".

Актом прийому-передачі документації від 13.03.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" передано новому кредитору відповідні документи, які стосуються заборгованості ТОВ "Металінвест ЛТД".

АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" у відповідності до пункту 7 договору про відступлення прав вимоги у повній мірі розрахувалося за придбані права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією №30 від 17.04.2025 року про сплату на користь ТОВ "Фінансова компанія "Абекор"  грошових коштів у розмірі 22 000 000,00 грн.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано суду низку документів у копіях, зокрема, Договір №13/03/25-МР про відступлення прав вимоги від 13.03.2025 з додатками №1,2 до договору, Акт приймання-передачі документації від 13.03.2025, а також платіжна інструкції №30 від 17.04.2025.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що відповідно до статті 609 ЦК України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Як вбачається матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Металінвест ЛТД", ліквідовано банкрута як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, провадження у справі №910/4888/21 закрито.

Пунктом 8 даної ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Відповідна ухвала господарського суду міста Києва в силу приписів ст.235 ГПК України та ч. 4 ст. 9 КУзПБ набрала законної сили з моменту її прийняття і станом на дату проведення судового засідання суду апеляційної інстанції (26.06.2025) чинна та в установленому законом порядку не скасована.

Таким чином, грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" є погашеними з 12.03.2025, як наслідок Договір про відступлення права вимоги від 13.03.2025, на підставі якого АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" вважає себе правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Абекор", укладено на наступний день після ліквідації ТОВ "Металінвест ЛТД".

З цього приводу судова колегія зазначає, що перехід процесуальних прав і обов`язків у справі до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення (висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2024 року по справі №21/5005/2686/2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18).

Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором.

Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.

У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору.

За прямою вказівкою ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 року по справі №910/19199/21).

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

При цьому, судом також взято до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, згідно якої за замістом вищенаведених положень статей 512, 514 ЦК України права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. В такому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

За таких обставин, оскільки право вимоги до боржника кредитором було відступлено на користь АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на наступний день після припинення таких вимог внаслідок їх погашення в межах справи про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД", колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку первісним кредитором передано новому кредитору недійсну вимогу, а тому у суду відсутні підстави стверджувати про перехід прав кредитора від ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" до заявника, як наслідок у задоволенні такої заяви слід відмовити.

Посилання заявника на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 року у справі №910/16421/21, якою за аналогічних обставин судом апеляційної інстанції було здійснено заміну кредитора, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки ч. 4 ст. 236 ГПК України не визначає обов`язку суду щодо врахування висновків судових рішень суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 52, 234 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" про заміну кредитора його правонаступником відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали підписано 07.07.2025 року після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки.

Головуючий суддя                                                            О.М. Остапенко

Судді                                                                                Б.В. Отрюх

                                                                                С.В. Сотніков