РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

08 липня 2025 р.           Справа № 120/3483/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді               Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку  спрощеного позовного провадження адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1  до   ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду  звернувся   ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач)  до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  відповідач) із позовом  в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо безпідставної відмови у оформленні у порядку визначеному постановою Кабінету  Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати розглянути заяву від 30.09.2024 р. про надання  відстрочки та скасувати рішення, протокол від 03.10.2024 р. №22.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що  у вересні 2024 р. позивачем особисто направлено заяву про надання відстрочки, до якої долучено документи, які підтверджують право  на відстрочку.

Однак, за наслідком  розгляду  поданої заяви,  відмовлено у наданні відстрочки з підстав не надання військово – облікового документу.

З таким рішення позивач не погоджується, адже, на його думку, центр мав би попередити про необхідність такого подання та надати йому час для надання військово – облікового квитка.

Ухвалою від 14.04.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками надіслано до електронного кабінету відповідача 23.06.2025 р.

Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 15.05.2025 р. витребувано додаткові докази.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

30.09.2024  року позивач звернувся до  комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив прийняти рішення про надання йому відстрочки      на підставі п. 4 частини 1  статті 23 Закону № 3543-XII    .      

До заяви  додані копії наступних документів : свідоцтва про народження ОСОБА_1 , довідку про склад сім`ї та рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 01.11.2021 р. про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 .

За наслідком розгляду поданої заяви прийнято рішення №22 від 03.10.2024 р. про відмову у наданні відстрочки з підстав не надання військово-облікового документа.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до    статті 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені      Конституцією    та законами України.

Відповідно до частини 2     статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України           (далі -     КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є  Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (у редакції чинній на момент виникнення чинних правовідносин, далі        Закон № 3543-XII).

Згідно приписів статті 2 Закону № 3543-XII    правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є    Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до частини 2   статті 3 Закону № 3543-XII   мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.

Пунктом 4 частини 1  статті 23 Закону № 3543-XII    не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі     частини першої     статті 135 Сімейного кодексу України.

Отже, як видно не підлягають мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі     частини першої     статті 135 Сімейного кодексу України.

Процедура надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, регламентується Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 (далі – Порядок №560).

Пунктами 56  -  61   Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1       додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу      заяву       за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у      переліку       згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1   додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у             переліку    згідно з додатком 5.

Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1  додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених     статтею 23         Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка    із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за      формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у       пункті 2       частини першої,        пунктах 3,        4,        5   частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

          Так, підставою для прийняття спірного рішення стало не подання позивачем військово – облікового документу.

Оцінюючи спірне рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 3    статті 1 Закону №2232-XII    військовий обов`язок включає, зокрема, підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9    статті 1 Закону №2232-XII    щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

З урахуванням приписів пункту 4 частини 1     статті 23 Закону № 3543-XII     та частини 9     статті 1 Закону №2232-XII     гарантія щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за наявності дитини (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі     частини першої     статті 135 Сімейного кодексу України, поширюється лише на військовозобов`язаних. Документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, зокрема, до категорії військовозобов`язаних, є військово-обліковий документ.

Відповідна позиція  у цій категорії спорів  викладена в  постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 р. у справі  №560/16709/24 та     від 14.01.2025 р.  у  справі  №560/8975/24.

Суд зауважує, що згідно із пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений     постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559     (далі - Порядок №559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої     статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"     та не отримував такий документ до набрання чинності     постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Також, суд вказує, що Додатком 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого     постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, затверджено форму довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Форма цієї довідки має містити відомості про серію та номер військово-облікового документа. Також вказана довідка є дійсною за пред`явлення військово-облікового документа та документа, що посвідчує особу, тобто законодавець визначив необхідність подання військово- облікового документу  для отримання відстрочки, адже такий має бути відображено у довідці про надання відстрочки.

Разом з тим позивач не надав відповідачу  військово-обліковий документ, що підтверджує належність до категорії військовозобов`язаних, відповідно, йому правомірно відмовлено в наданні відстрочки. Як наслідок відсутні підстави для скасування рішення про відмову у наданні відстрочки та зобов`язання розглядати повторно заяву від 30.09.2024 р.

Суд не приймає до уваги аргументи позивача стосовно того, що відповідач мав би повідомити про необхідність подання відсутніх документів, адже законодавець не визначив такого обов`язку при розгляді заяви про надання відстрочки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень     статті 139 КАС України    не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у разі відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Повний текст рішення сформовано 8.07.25 р.

Суддя                                                                      Воробйова Інна Анатоліївна