Справа № 199/9579/25

(3/199/5125/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2025 року                                                                 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450563 від 30.06.2025, ОСОБА_1 23.06.2025 приблизно о 14:20 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим своїми діями вчинив психологічне насильство.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою SMS-повісткою, яку він отримав 08.07.2025 о 14:34:00 годині, також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 277 КУпАП, відповідно до якої, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, розглядаються у триденний строк, суд приходить до висновку, що з метою дотримання розумних строків розгляду справи, розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 здійснювати за його відсутністю, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Статтею 245 КУпАП вказано, що завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, при цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Згідно положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.

Приписами ч. 2  ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450563 від 30.06.2025, ОСОБА_1 23.06.2025 приблизно о 14:20 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим своїми діями вчинив психологічне насильство.

Суд зазначає, що уповноваженою особою органу поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за те, що він вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким ст. 173-2 КУпАП, що є вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції.

Таким чином, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024 передбачає новий склад правопорушення, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Натомість з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) домашнє насильство повторно протягом року.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному, яка підтверджується належними доказами.

Приписами ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, встановлено, що судовий розгляд проводиться судом стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, а в даному випадку - протоколу про адміністративне правопорушення, котрий вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї. Вказане узгоджується з рішенням ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), згідно з яким правопорушення, яке розглядається, має ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

З вказаного суд констатує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, при цьому суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З вказаного суд убачає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури, що також узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом», котрий означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

За таких обставин, враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та на підставі наданих доказів, а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя:                                                                                 І.В. Дяченко

09.07.2025