ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 760/6352/22

УХВАЛА

02 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к позивача Кишкань С.В.

пр-к відповідача Панькін Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Київської митниці Сілюка Сергія в справі про порушення митних правил №5979/10000/21 від 24 березня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 3 351 066,78 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України задоволено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил відмовлено.

07 квітня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Кишканя Сергія Володимировича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року.

Заява обґрунтована тим, що розгляд справи про порушення митних правил №5979/10000/21 від 24.03.2022 було здійснено без повідомлення ОСОБА_1 про такий розгляд, що свідчить про незаконне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Наразі, заявником наголошено на тому, що статтею 526 МК України визначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у даній справі за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 липня 2025 року.

Від відповідача заперечення на заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами не надходили, що не перешкоджає її розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заяви та просив суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що вказані позивачем обставини не є нововиявленими, просив у задоволенні заяви відмовити.

Перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пункт 1 частини 2 статті 361 КАС України визначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21 зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №200/11289/19-а та від 12 листопада 2020 року у справі №804/2223/17.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі Pravednaya v. Russia, пп.27, 28).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/13811/16.

Поряд з цим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2021 року головний державний інспектор оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської митниці Данильченко Дмитро Костянтинович склав протокол про порушення митних правил №5979/10000/21, відносно ОСОБА_1 , як директора ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» за ст. 485 МК України.

24 березня 2022 року начальник Київської митниці Сергій Сілюк, на підставі вказаного вище протоколу та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, виніс постанову в справі про порушення митних правил №5979/10000/21, якою ОСОБА_1 - директора ТОВ «ФАРМА ХАУЗ» визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 3 351 066,78 грн.

Підставою для накладення стягнення згідно з оскаржуваною постанови стало те, що в діях директора ТОВ «Фарма Хауз» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, а саме подання декларації про відповідність медичних виробів №0307 від 03 липня 2017 року, яка на момент митного оформлення товарів за митною декларацією від 30 листопада 2021 року №UA100340/2021/017112 виключена Держлікслужбою з Реєстру осіб, з метою неправомірного застосування ставки ПДВ у розмірі 7%, якими відповідно до законів України обкладаються товари медичного призначення під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, що спричинило зменшення розміру податку на додану вартість у розмірі 1 117 022,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №5979/10000/21 від 24.03.2022 позивач вказувала на відсутність у її діях ознак порушення митних правил, також зазначала, що до відповідальності притягнуто не належну особу та вказувала на порушення відповідачем порядку притягнення її до відповідальності та розгляді справи без її присутності.

Разом з тим, в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що існують обставини, які не були відомі суду і не досліджувались на час судового розгляду при ухваленні судового рішенні. Зокрема, заява обґрунтована тим, що розгляд справи про порушення митних правил №5979/10000/21 від 24.03.2022 було здійснено без повідомлення ОСОБА_1 , що свідчить про незаконне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Заявник надає до суду наступні документи, а саме: відповідь за вих. №7.8-5/20-05/8.19/4276 від 07.03.2025, що свідчить про відсутність у Київської митниці підтвердження (доказів) повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи про порушення митних правил №5979/10000/21.

Тобто, фактично заява позивача спрямована на переоцінку доказів , що існували на час розгляду справи судом.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи заявника, оскільки в силу приписів ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

На момент прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 11 вересня 2024 року, позивачем не було подано до суду зазначених вище доказів, хоча позивач як підставу позову вказувала на нелажне повідомлена про розгляд митної справи.

Отже, вказані обставини не можуть вважатись нововиявленими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами, оскільки підстави, наведені заявником не є нововиявленими обставинами в розумінні положень п.1 ч.2 ст. 361 КАС України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст ухвали складено 07.07.2025р.)