Справа № 346/1752/25

Провадження № 3/346/834/25

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

08 липня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вчинено за наступних обставин: 02 квітня 2025 року о 00 год 11 хв, в м. Коломия, автодорога АД Н-10 157 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser 200» номерний знак « НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з`явився, його захисник адвокат Лесюк А.В. подав заяву про розгляд справи в їхній відсутності.

Крім того 08 липня 2025 року захисник подав клопотання про закриття провадження по справі, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , не керував вказаним у протоколі транспортним засобом, адже фактично не здійснював на ньому рух, будучи його водієм, докази які б підтверджували керування транспортним засобом в матеріалах справи відсутні, а тому немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Зазначив також, що в порушення вимог Інструкції застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису, до протоколу не долученого повного відеозапису , а лише його незначні частини. В матеріалах справи відсутні відомості про технічний прилад за допомогою якого здійснено вказані відеозаписи, що не дає підстав використовувати вказані матеріали як доказ.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання захисника про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду передбачені в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (надалі - Порядок № 1103) та відповідною Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р. (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку № 1103).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 6 Порядку № 1103).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).

Відповідно до п. 2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 тап. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться письмовими матеріалами справи, а саме:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 квітня 2025 року, згідно із якими ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд на виявлення стану сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор Alcotest Drager 6810, за допомогою якого встановлено перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. З результатами огляду не погодився, від прозодження огляду у встановленому порядку в закладі озхорони здоров`я відмовився.

- роздруківкою приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810 (заводський номер ARCD-0457), тест № 5638 від 02 квітня 2025 року результат – 0,93 проміле;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0371 083 24, дійсне до 16 квітня 2025 року, яким підтверджується проходження обов`язкової повірки вимірювального засобу газоаналізатора Alcotest Drager 6810 (заводський номер ARCD-0457);

- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських № 471541 та № 471227, на яких зафіксовано спілкування працівника поліції із ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, під час комендантської години.

Відео розпочинається, як працівники поліції з увімкненими відеокамерами підходять до зупиненого ними транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . У транспортного засобу увімкнені фари та заведений двигун. Водій ОСОБА_1 з перших хвилин спілкування з поліцейськими не заперечує факту керування ним вказаним транспортним засобом, заперечуючи вживання алкогольних засобів напередодні.

В ході спілкування з водієм працівники поліції запропонували водієві пройти огляд на виявлення стану сп`яніння. Водій погодився, факту керування транспортним засобом не заперечував. На відеозаписі зафіксована процедура проходження огляду та результат тесту на приладі. З результатом огляд водій не погодився, однак у медичний заклад для проведення медичного огляду на виявлення стану сп`яніння їхати відмовився.

На відео зафіксована процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, ознайомлення зі змістом протоколу, від отримання копії якого останній відмовився, що також зафіксовано на відеозаписі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд визнає наявні у справі відеозаписи належними та допустимими доказами, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Вищевказані відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відеозаписи мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаних доказів у сукупності із іншими доказами по справі.

Суд відхиляє аргументи захисту про те, що наявні в матеріалах справи записи фрагментарні і неповні, що спростовується оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, які є безперервними з моменту їх увімкнення під час зупинки транспортного засобу і до моменту завершення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відеозаписи отримані у встановленому законом порядку і здійснені працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, а відтак є належними та допустимими доказами факту відмови водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, на законну вимогу патрульних поліцейських, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у зв`язку з незгодою з результатами огляду на місці зупинки проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що вищевказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та інші обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Детальний аналіз відеозапису з відеореєстраторів поліцейських дозволяє прийти до переконливого висновку про те, що вищевказаними відеозаписами зафіксовано події, які стосуються висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки повністю узгоджуються між собою.

Суд зазначає, що відеозаписи є вичерпно інформативними, належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, номери вказаних відеокамер відображені в протоколі про адміністративне правопорушення у розділі 11.

Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288223 від 02 квітня 2025 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не містять недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом не встановлено порушень вимог статей 254, 255, 256 КУпАП.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Так, зі змісту поведінки та слів ОСОБА_1 на місці події вбачається, що він, будучи водієм транспортного засобу, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від виконання вимог працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі після незгоди з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, проведеного за допомогою технічного засобу.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.

Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Суд, вважає, що водій ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, оскільки не погоджувався з результатами огляду на стан сп`яніння проведеними на місці зупинки за допомогою технічного засобу.

Законодавець передбачив настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, саме з метою забезпечення неможливості ухилитись від проходження такого огляду водіями, які підозрюються у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Так, у разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд вважає, що дії працівників поліції не порушували права та свободи ОСОБА_1 , а наявні у справі докази, отримані у встановленому законом порядку і не здобуті завдяки інформації, яку було отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Суд відхиляє доводи захисту щодо того, що ОСОБА_1 не вчиняв вказаного правопорушення, так як він не був водієм і не керував транспортним засобом, оскільки такі спростовуються відеозаписами бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу, водій якого порушив вимоги комендантської години, поліцейські підійшли до транспортного засобу, в якому був увімкнений двигун, увімкнені фари, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , інших осіб в транспортному засобі немає, з перших хвилин спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечує, що саме він керував транспортним засобом в момент його зупинки, його позиція змінюється лише після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння. Надалі водій пропонує поліцейським вимкнути відеокамери, на що поліцейський попереджає його про кримінальну відповідальність за дачу неправомірної вигоди.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.