Справа №567/413/25

Провадження №2/567/249/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 року м. Острог

               Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Божко Т.Ю.

представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької

міської ради Бойко Т.С.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулась в суд з позовом до  ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову зазначає, що з 2010 року по 2014 рік перебувала з відповідачем  ОСОБА_2  у фактичних шлюбних відносинах. Шлюб між ними зареєстрований у встановленому законом порядку не був.

Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року було встановлено батьківство відповідача, та внесено відповідні зміни в актовий запис про народження дитини та стягнуто аліменти. В свідоцтві про народження дитини вона записана матір`ю, а відповідач - батьком. Після набрання рішенням суду законної сили вона звернулась до Острозького відділу ДВС Рівненської області для здійснення стягнення аліментів на утримання дитини в примусовому порядку.

Вказує, що з часу народження дитини і по даний час син постійно проживає з нею, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання сина, протягом тривалого періоду часу участі у його вихованні не бере, не цікавиться його життям, здоров`ям та духовним розвитком, не забезпечував сина всім необхідним для нормального життя та розвитку, що вказує на те, що він ухиляється від виконання батьківських обов`язків. У зв`язку з наведеним вона звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради з приводу розгляду питання про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що вона офіційно не працює, оскільки здійснює догляд за сином, який є інвалідом дитинства та який навчається в Розвазькій гімназії Острозької міської ради Рівненської області у 4 класі. Вказала, що вона одноособово займається вихованням, духовним розвитком та матеріальним забезпеченням дитини. Щоденно цікавиться поведінкою та культурним розвитком сина у навчальному закладі, поза як відповідач жодного разу у закладі освіти не був та сином не цікавився. Вказує, що вона разом з сином проживають у будинку її матері за адресою: АДРЕСА_1 , в якому є всі належні умови для проживання дитини. Вона забезпечує сина усім необхідним для його розвитку, любить та піклується про нього, водночас відповідач з сином не спілкується, не вітає його зі святами та днем народження, не проводить з ним часу, взагалі не цікавиться його життям, не телефонує та не відвідує за місцем проживання та навчання.

Вважає, що відсутні будь-які непереборні обставини, які б створювали перешкоди у виконанні відповідачем батьківських обов`язків відносно його неповнолітнього сина.

Вважає, що ОСОБА_2 повинен бути позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 12.03.2025 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження. Зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області надати суду висновок щодо розв`язання спору про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 04.06.2025 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Представник позивачки - адвокат Божко Т.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пояснила, що відповідач ОСОБА_2 вихованням та утриманням свого сина починаючи з часу його народження не займався та не займається, не відвідував та не цікавився його життям та здоров`ям. Зв`язок як батька та дитини між ними повністю втрачений, та відповідач не робить жодних спроб для відновлення стосунків. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду на веб-порталі Судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки виконкому Острозької міської ради Рівненської області від 12.03.2025 року зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та саме за вказаною адресою направлялися для відповідача судові повістки та інші процесуальні документи.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області Бойко Т.С. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування та не заперечила щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пояснила, що відповідач не звертався в службу у справах дітей з приводу вчинення йому будь-яких перешкод у спілкуванні та вихованні сина. При спілкуванні з неповнолітнім ОСОБА_3 та при з`ясуванні його думки щодо позбавлення відповідача батьківських прав останній вказав, що не заперечує проти такого рішення.

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є його матір`ю та відповідач ОСОБА_2 - його батьком. Вказав, що він на даний час проживає в АДРЕСА_1 разом з матір`ю. Вказав, що він не знав та не знає свого рідного батька ОСОБА_2 . Батько участі у його вихованні ніколи не брав, його здоров`ям та навчанням не цікавився. Зв`язок між ним та батьком відсутній, вони не спілкуються, будь-яких подарунків та привітань батько не передавав. Він не заперечує щодо позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав щодо нього.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, неповнолітнього ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

З матеріалів справи та доводів позивачки судом встановлено, що з 2010 р. по 2014 р. позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2021р., згідно якого батьком неповнолітнього ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 , а матір`ю – позивачка ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.05.2019 року, позивачка 26.05.2019 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно довідки ЛКК №107 від 17.07.2024 року та копії посвідчення серії НОМЕР_3 , неповнолітній ОСОБА_4 має захворювання у вигляді помірних когнітивних розладів у зв`язку з чим йому встановлено інвалідність та йому призначено державну соціальну допомогу (а.с.11-12).

Згідно довідки №21 від 04.02.2025 року ОСОБА_4 навчається у 4 класі Розвазької гімназії Острозької міської ради Рівненської області (а.с13).

Згідно характеристики, складеної 04.02.2025 року відносно малолітнього ОСОБА_4 по місцю його навчання, останній зарекомендував себе як дисциплінованим та працелюбний учень. Хлопчик дружелюбний, активний, позитивний, схильний до усамітнення. Мама завжди цікавиться навчанням сина, піклується про зовнішній вигляд дитини, відвідує батьківські збори, привчає до самостійності. Батько хлопчика у його вихованні участі не бере (а.с.14).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 36 від 03.02.2025р., акту обстеження умов проживання № 08/07-17.10 від 04.02.2025 р., позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та своєю матір`ю ОСОБА_9 . ОСОБА_1 створила належні умови для проживання та навчання свого сина ОСОБА_4 , 2014 року народження, облаштовано місце для навчання дитини та його відпочинку (а.с.15-17).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 4225 від 19.02.2025р., складеного Острозьким відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість зі сплати аліментів відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 станом на 01.02.2025 року відсутня (а.с.18).

Згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01.04.2021 р. у справі №567/1272/20 ОСОБА_2 було визнано батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водночас зобов`язано Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) внести відповідні зміни в актовий запис про народження ОСОБА_10 ,зазначивши відомості про батька дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вказавши прізвище дитини - ОСОБА_11 (а.с.22-23).

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області № 121 від 15.04.2025р. вбачається, що вивчивши ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків та інші обставини, що мають істотне значення, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, та діючи в інтересах дитини, орган опіки та піклування вбачає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47).

З доводів позивачки та досліджених судом доказів встановлено, що відповідач, який є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про стан його здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, лікуванням, умовами проживання, що негативно впливає на фізичний та духовний розвиток дитини, як складову виховання. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя свого неповнолітнього сина має місце на протязі тривалого періоду часу. В судовому засіданні встановлено, що відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Він не бере належної участі в утриманні сина, у його вихованні та розвитку, не цікавиться його життям, здоров`ям та не виявляє будь-якого інтересу до нього.

Після звернення позивачки до суду з вищевказаним позовом відповідач продовжує свідомо ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, та будь-яких перешкод з боку позивачки для відповідача у спілкуванні, вихованні та розвитку сина судом не встановлено, бажання щодо налагодження стосунків з сином відповідач не виявляє, а тому за висновком органу опіки та піклування було прийнято рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не докладає належних зусиль для того, щоб брати належну участь у житті свого сина.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402 від 26.04.2001р. кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він : 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Слід зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку, а саме виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки мати або батько маючи реальну можливість виконати такий обов`язок, не вчиняють відповідних дій, та судом було достовірно встановлено, що відповідач, за відсутності у нього для цього будь-яких об`єктивних причин, перешкод чи труднощів, ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суд прийшов до таких висновків виходячи з наступного.

З досліджених судом доказів встановлено, що відповідач, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявляє щодо нього батьківського піклування, не турбується про його здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не забезпечував необхідним харчуванням, лікуванням, умовами проживання, що негативно впливає на його фізичний та духовний розвиток, як складову його виховання. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що вказує на наявність підстав, передбачених ст.164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має місце на протязі тривалого періоду часу. В судовому засіданні встановлено, що батько неналежно виконує свої батьківські обов`язки. Він не бере участі в утриманні, вихованні та розвитку свого сина, не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням.

На даний момент відповідач продовжує свідомо ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, бажання змінити ставлення до сина не висловлює.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не приймає участі в утриманні та вихованні сина, та не докладає для цього жодних зусиль.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) вказує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

В іншій справі Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 р.) зазначає, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, своє ставлення до виховання сина не змінив, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не цікавиться його життям, не піклується про стан його здоров`я, не надає доступу до культурних та інших цінностей.

Відповідач ОСОБА_2 в службу у справах дітей із заявою про те, що йому перешкоджають спілкуватися з сином не звертався.

При цьому, наведені вище обставини дають підстави суду дійти висновку, що відповідач не має бажання та не спроможний виконувати батьківські функції щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач свідомо ухиляється тривалий час від виконання своїх батьківських обов`язків, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.

З урахуванням вище встановлених обставин суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки обставини наведені у такому висновку знайшли своє підтвердження у доказах, досліджених судом.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України у відповідності до яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд вбачає фактичні та правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.164, 166, СК України, ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалежності, 14 Рівненської області, індекс 35800), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 липня 2025 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.