РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року справа № 580/3654/25

13 годин 58 хвилин  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/3654/25 за позовом комунального некомерційного підприємства «Смілянська  міська лікарня» Смілянської міської ради (вул. Героїв Холодноярців 82, м.Сміла, Черкаська область, 20101, ЄДРПОУ 02005026) [представник не прибув] до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40919584) [представник відповідача — Анна Сінельник, діє на підставі Положення, наказу від 02.11.2023 №928-о] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

03.04.2025 вх.№17009/25 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 24.03.2025 №UA-2025-02-19-010108-а.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

07.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом комунального некомерційного підприємства «Смілянська     міська лікарня» СМР до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

11.06.2025 суд, дотримуючись принципу офіційного з`ясування обставин справи, здійснив перехід із спрощеного до загального провадження та призначив підготовче судове засідання на 17.06.2025, 24.06.2025 - закрив підготовче провадження і призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30.06.2025, 07.07.2025.

25.06.2025 вх.№32315/25 представник позивача просив про призначення судового засідання на іншу у зв`язку з проходженням ВЛК, проте додатків до заяви на підтвердження клопотання не надав; 03.07.2025 вх.№    33976/25 позивач просив (електронний лист -заява) про розгляд справи без участі.

07.07.2025 вх.№34425/25, вх.№34427/25  Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (04.07.2025 через підсистему Електронний суд ЄСІТС) надані додаткові пояснення у справі.

07.07.2025 вх.№34546/25 про проведення засідання без участі представника позивача-адвоката Сергія Атопкіна з наданням 07.07.2025 вх.№    34548/25 копій документів.

07.07.2025 у відкритому судовому засіданні проголошене скорочене рішення суду.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовної заяви та поясненнях зазначено, що позивач вважає неправильним застосування відповідачем норм права і формулювання порушення, яке не вчинене: відсутність санкцій чи дій щодо розірвання договору у висновку не спростовує факт помилкового застосування відповідачем норм права й вимога визнати його шляхом покладання зобов`язання утримуватися від таких дій у майбутньому не може слугувати підставою для відмови Замовника від звернення до суду з позовом про скасування незаконного висновку проведеного моніторингу публічної закупівлі, щоб зняти з себе вимогу щодо надання зобов`язання про невчинення таких дій у майбутньому. Уповноваженою особою розпочата процедура відкритих торгів із особливостями відповідно до Постанови КМУ №1178 за предметом ДК 021:2015:33120000-7 – системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (портативний прилад отоакустичної емісії /аудіометр для об`єктивного дослідження слуху), у закупівлі брав участь один учасник – ФОП ОСОБА_1 , який 27.02.2025 усунув невідповідності. Поставлений аудіометр EROSCAN отриманий, протестований, введений в експлуатацію, Замовник здійснив оплату, що стало підставою для публікації 21.03.2025 звіту про виконання договору в системі Prozorro, Уповноважена особа Замовника опубліковала відповідь на майданчику Prozorro, тому позивач вважає, що права Замовника порушено через необґрунтоване встановлення факту, що не вчинив позивач. Позивач стверджує: у висновку відсутнє обгрунтування того, що надання Замовником 24 годиндля усунення недоліків щодо подання сертифікату відповідності призвело до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником, його найменування, марки, моделі тощо, тому твердження про необхідність відхилення тендерної пропозиції ФОП є необгрунтованою. Сертифікат відповідності не містить відомостей про технічні характеристики обладнання, а лише засвідчує відповідність встановленим критеріям для підтвердження можливості введення в обіг, тобто першого надання продукції на ринок. На думку позивача, відсутність сертифікату відповідності у складі тендерної пропозиції, вимога надання якого передбачена п.4 Додатку 1 «Загальні вимоги» підпадає під визначення невідповідності, що є помилками, виправлення яких не змінює: предмет закупівлі, запропонований учасником у складі його тендерної пропозиції; найменування товару; його марку, модель, тощо, що відповідає аудіоментру для обєктивного дослідження слуху ERO SCAN.

           23.06.2025 вх. №   31918/25 у додатковому поясненні у   справі    позивач зазначає, що формулювання у висновку «усунення порушення» та «недопущення у майбутньому» не позбавлене юридичних наслідків для Замовника та посадової особи, відповідальної за проведення торгів, позаяк погоджуючись з висновком, фактично визнає порушення та погоджується з доводами. На думку позивача, це має значення незалежно від того, що формально позиція ДАСУ може виглядати як констатація дій, що є незначними для Замовника або такими, що належать уникненню у майбутньому, позаяк  можуть бути використані як підстава для подальших хаходів контролю або притягнення до відповідальності посадових осіб згідно зі ст.163-12, 164-12, 164-14 КУпАП. Вказаний ризик підтверджений практикою реалізації контрольних повноважень.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

25.04.2025 вх. 21398/25 у відзиві відповідач та представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, позаяк не порушене жодне право позивача у спірних правовідносинах. Підставою для початку моніторингу стало виявлення ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в оприлюдненій інформації. Органу державного фінансового контролю надано право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень та недоліків. У органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення недолків і порушень, позаяк вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а також як превентивний захід щодо виявлених недоліків на недопущення порушень у майбутньому. Позивач як підконтрольна установа не міг надавати строк на усунення недоліків ФОП у піблічній закупівлі щодо сертифіката відповідності, що не був наданий (відсутній) до тендерної пропозиції, що слугувало самостійною підставою для відхилення пропозиції, тому не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам предмета закупівлі, позаяк замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей щодо документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі. яких не було у складі тендерної пропозиції, що суперечить п.43 Особливостей 1178. Відповідно до п.4 таблиці «технічні характеристики» додатку 1 «технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації, учасник відкритих торгів з особливостями мав надати у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності (підтвердив би можливість введення в обіг та/або експлуатацію аудіометра за результатами процедури оцінки відповідності згідно з вимогами технічного регламенту), проте усупереч вимог у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 такий документ був відсутній. Наданий на усунення недоліків сертифікат відповідності не містить технічних характеристик товару, крім назви та інформації про відповідність технічному регламенту, затвердженому постановою КМУ від 02.10.2013 №753.

17.06.2025 вх.31013/25, 07.07.2025 вх.№34425/25, вх.№34427/25 представник відповідача долучила документи і додаткові пояснення до матеріалів справи.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.02.2025 Уповноваженою особою Замовника - комунального некомерційного підприємства «Смілянська  міська лікарня» на підставі п.43 Особливостей Постанови КМУ №1178 на веб-сторінці Prozorro опублікована вимога про усунення невідповідностей (учасником до тендерної пропозиції не додано копії сертифікату відповідності аудіометра EROSCAN згідно з вимогами технічного регламенту).

ФОП ОСОБА_1 завантажив 27.02.2025 на електронний майданчик Prozorro сертифікат відповідності від 24.11.2022 №UA.101. MD.3.0159-22.00 – чинний до 09.06.2026.

Уповноваженою особою Замовника згідно з протоколом №4 визначений переможцем процедури закупівлі та прийняте рішення про укладення договору закупівлі з ФОП.

06.03.2025 між комунальним некомерційним підприємством «Смілянська  міська лікарня» СМР та ФОП ОСОБА_1 укладений договір №144 та згідно з накладною від 14.03.2025 №09-25, за актом приймання-передачі від 14.03.2025 здійснена поставка аудіометра EROSCAN. 17.03.2025 відповідно до наказу №37-3 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області розпочатий моніторинг процедури закупівлі. 18.03.2025 на майданчику опублікований запит Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про надання пояснень Уповноваженою особою Замовника. 19.03.2025 Уповноваженою особою Замовника опублікована відповідь на майданчику Prozorro.

Суд встановив, що відповідно до додатка 1 до тендерної документації «Технічні вимоги і якісні характеритики предмета закупівлі» ДК 021:2015:33120000-7 системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (портативний прилад отоакустичної емісії/аудіометр для обєктивного дослдідження слуху) код НК 024:2019:34013 аудіометр з візуальним рядом у кількості 1 шт технічні характеритики (загальні вимоги) такі: наявність копії сертифікату відповідності, що підтверджує можливість введення в обіг та/або експлуатацію (застосування) аудіометра за результатами проходження процедури оцінки відповідності згідно вимог технічного регламенту надати у складі пропозиції; рік виготовлення не раніше 2023 року; гарантійний термін експлуатації - гарантійний лист від учасника  не менше 12 місяців (а.с.35, а.с.47).          

24.03.2025 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області на  майданчику Prozorro опублікований висновок про наявність порушення щодо не відхилення пропозиції учасника, що не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам предмета закупівлі. У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-02-19-010108-а (а.с.70-71) зазначено, зокрема: п.2 «висновок про наявність або відсутність порушення законодавства» - за результатоами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення п.43 та абз.2 пп.2 п.44 Особливостей; за результатами аналізу питань про визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов тендерної документації вимогам закону з урахуванням Особливостей, дотримання вимог під час укоадення договору про закупівлю - порушень не встановлено; п.3 «зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель» - з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та враховуюси оприлюднений 21.03.2025  Замовником в електронній системі закупівель  Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю, керуючись ст.2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.5 ч.7 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 14 п.6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16, спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року у справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції. Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у справі № 826/13003/17. У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 821/3929/14 предметом спірних правовідносин була вимога Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 11 серпня 2014 року № 21-07-14-14/4724 «Про усунення порушень», якою вимагалося вжити заходи щодо зменшення бюджетних асигнувань загального фонду кошторису лікарні за кодом програмної класифікації видатків 2802030. У постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 821/4458/14 предметом спірних правовідносин була вимога Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782, якою вимагалося розглянути матеріали ревізії в колективі, визначити та здійснити дієві заходи по усуненню виявлених порушень та недоліків, недопускати їх в подальшому та зміцнити фінансово-бюджетну дисципліну.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон № 2939-XII). Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 утворена Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення. Відповідно до п.7 постанови КМУ від 3 лютого 2016 р. № 43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» (Положення № 43) Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

          Згідно із підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за, зокрема: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів. Згідно із підпунктом 8 пункту 4 Положення № 43 вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому, а саме: проводить аналіз стану дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, виявляє причини та умови, що призвели до недоліків і порушень, готує рекомендації та пропозиції щодо їх усунення і запобігання їм у подальшому; подає зазначені рекомендації та пропозиції Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування та керівникам підконтрольних установ; здійснює контроль за станом врахування і впровадження поданих рекомендацій та пропозицій. Згідно з пп.16 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку. Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 статті 10 Закону № 2939-XII, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Метою  Закону України «Про публічні закупівлі» 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У висновку обов`язково зазначаються, зокрема: зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII). У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю (ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п.32 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII). Технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги  (п.33 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII). У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби) (п.4 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII).

Відповідно до постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»  (далі - Особливості 1178) якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, що надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження (п.43). Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43  Особливостей 1178 (пп.2 п.44).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21). Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

          Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

          Надаючи оцінку твердженню представника позивача, що частиною 5 ст.29 Закону №922 визначено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом, суд встановив, що редакція частини 5 статті 29 Закон № 922-VIII така: до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

          Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

           Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

          Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

          Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.   

          Суд вважає, що доводи позивача про «значення незалежно від того, що формально позиція ДАСУ може виглядати як констатація дій, що є незначними для Замовника або такими, що належать уникненню у майбутньому, позаяк  можуть бути використані як підстава для подальших хаходів контролю або притягнення до відповідальності посадових осіб згідно зі ст.163-12, 164-12, 164-14 КУпАП та про ризик підтверджений практикою реалізації контрольних повноважень»  є непереконливими і надуманими, позаяк захисту належить тільки порушене право.

          За оцінених доказів у справі і перевірених доводів сторін у спірних правовідносинах суд не встановив жодних порушених прав юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Смілянська  міська лікарня» Смілянської міської ради за результатом проведення і оформлення відповідачем моніторингу процедури закупівлі від 24.03.2025 №UA-2025-02-19-010108-а.

          Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а у певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

За результатом аналізу законодавства у спірних правовідносинах під час перевірки аргументів сторін суд зазначає про таке.

Суд вважає непідтвердженими доводи позивача щодо помилки і надання часу ФОП для усунення недоліків під час публічної закупівлі з огляду на те, що помилковим є твердження позивача про «відсутність сертифікату відповідності у складі тендерної пропозиції, вимога надання якого передбачена п.4 Додатку 1 «Загальні вимоги» підпадає під визначення невідповідності, що є помилками, виправлення яких не змінює: предмет закупівлі, запропонований учасником у складі його тендерної пропозиції; найменування товару; його марку, модель, тощо, що відповідає аудіоментру для об`єктивного дослідження слуху ERO SCAN», позаяк у п.43 Особливостей 1178 чітко регламентовано, крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.

Оскільки технічна специфікація до предмета закупівлі як встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару не тотожна сертифікату відповідності, позаяк це  різні документи у сфері закупівель та підтвердження якості товару (технічна специфікація визначає вимоги до товару, а сертифікат відповідності підтверджує, що товар відповідає цим вимогам та встановленим стандартам) -  відповідно до ч.1 ст.23 Закону № 922-VIII технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики, то суд доходить висновку про необгрунтованість доводів позивача та їх відхилення. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі.

За результатом розгляду справи і встановлених обставин, перевірених доводів і оцінених доказів, суд  висновує про наявність правової оцінки фактичних обставин здійсненого моніторингу проведеної закупівлі, пов`язаність наведених мотивів з конкретними наведеними нормами права, логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття висновку Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 24.03.2025 №UA-2025-02-19-010108-а, що є провомірним і не належить скасуванню, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно зі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України за результатом розгляду справи судові витрати не належать розподілу.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: комунальне некомерційне підприємство «Смілянська  міська лікарня» Смілянської міської ради [вул. Героїв Холодноярців 82, м.Сміла, Черкаська область, 20101, ЄДРПОУ 02005026];

відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області [вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40919584].

Рішення суду складене 07.07.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА