Справа № 1/2609/533/12
ВИРОК
Іменем України
17 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Мягкохода Ю. В.
при секретарях - Паламарчук І.О., Пригоцькій Я.В.
з участю прокурорів - Ляцевича В.В., Глотова М.Б.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Пісківка Бородянського району Київської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, студента 3-го курсу Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський профліцей»,не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого, 18.09.2009року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 1 КК України до 7 місяців 5 днів позбавлення волі- 09.10.2009 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.
у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України , -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 03.03.2011, приблизно о 17.10 годині, проходячи біля ресторану швидкого харчування «МакДональс», що знаходиться за адресою площа Вокзальна, 2 в м. Києві, помітивши за столиком літньої площадки вказаного вище ресторану раніше незнайому йому ОСОБА_3, біля якої на столі знаходилася її жіноча сумка, вирішив повторно відкрито викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, 03.03.2011р. приблизно о 17.15 годині, підійшовши до столика, за яким сиділа ОСОБА_3, відкрито викрав чуже майно, схопивши його руками, а саме жіночу сумку вартістю 280 гривень, у якій знаходилася візитниця, вартістю 50 гривень, жіночий гаманець, вартістю 80 гривень, в середині якого знаходились гроші в сумі 331,41 гривень, 2 ключі до замків дверей та 3 банківські картки банку «Приват Банк», які матеріальної цінності для потерпілої не становлять. Повторно відкрито викравши вказане вище чуже майно ОСОБА_2, з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитки на загальну суму 741,41 гривень.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засідання свою винуватість в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, просить слухати справу згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, наслідки якої йому роз'яснені та зрозумілі, без участі свідків та пояснив, що 03.03.2011 року близько 17 год. 10 хв. він прогулювався по Залізничному вокзалі проходячи повз ресторану швидкого харчування «МакДональс», побачив за столиком дві незнайомих дівчини. За їхнім столиком лежала жіноча сумочка він підійшов до столику швидко схопив сумочку і намагався втекти, потерпіла ОСОБА_4 вхопилась своїми руками за неї і не хотіла її віддавати, але у нього було більше сили він вирвав її із рук потерпілої і побіг у бік станції метро «Вокзальна». У слід вона кричала підсудному, що він повернув її сумочку, але він не звертав на неї уваги. Заховавшись за будівлю де знаходиться ст. метро «Вокзальна», озирнувшись назад він потерпілої не побачив, але помітив, що його наздоганяє працівник охорони «МакФоксі». Сумочка яка була у нього у руках він викинув в сторону і почав тікати від працівника охорони. В подальшому його наздогнав і затримав працівник охорони «МакФоксі» у ресторані швидкого харчування «МакДональс»він чекав на працівників міліції. Через деякий час приїхали працівники міліції і забрали його до Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві для дачі пояснень.
Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, у вчиненні злочинів його винуватість підтверджується показами даними на досудовому слідстві.
Суд, врахувавши думку сторін, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2, необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України, являється злочином середньої тяжкості, вимоги закону ст. 65 КК України, що покарання має бути необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, та оскільки суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування зазначеного покарання, оскільки, підсудний є сиротою, який навчається у Васильківському профліцеї, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога, та перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість з емоційно - вольовою нестійкістю, який посередньо характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою винуватість у скоєному щиро розкаявся, на підставі положень ст. ст. 75, 76 КК України, приходить до висновку про звільнення його від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Суд вважає необхідним речові докази -жіноча сумка, візитниця, жіночий гаманець, гроші у сумі 331( триста тридцять одна) гривня 41 коп., 2 (два) ключі до замків дверей, 3 (три) банківських картки банку «ПриватБанк», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_3, студентський квиток НУБІП на ім'я ОСОБА_3, перепустка до гуртожитку НУБІП -залишити у володінні та користування потерпілої ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання в частині позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 такі обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази -жіноча сумка, візитниця, жіночий гаманець, гроші у сумі 331( триста тридцять одна) гривня 41 копійка, 2 (два) ключі до замків дверей, 3 (три) банківських картки банку «ПриватБанк», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_3, студентський квиток НУБІП на ім'я ОСОБА_3, перепустка до гуртожитку НУБІП -залишити у володінні та користування потерпілої ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом"янський районний суд м. Києва на протязі 15 (п"ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя: Ю.В. Мягкоход