Справа № 4-1289/12
П О С Т А Н О В А
13 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурора Руденко О.О., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва від 28 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно колишніх директорів ТОВ «Ардіс Україна» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та про порушення кримінальної справи за фактом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах службовими особами ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині, що стосується інтересів ОСОБА_2,-
В С Т А Н О В И В:
29 березня 2012 року адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову заступника прокурора м. Києва Могильницького М.С. від 28 лютого 2012 року в частині порушення кримінальної справи №50-6292 відносно колишнього директора ТОВ «Ардіс Україна» ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Згідно описово-мотивувальної части цієї постанови, ОСОБА_2,який у період з 25 вересня 2006 р. по 27 травня 2010р займав посаду директора ТОВ «Ардіс Україна», шляхом відображення в бухгалтерському обліку та внесення неправдивих даних до декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток даного підприємства, ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 969,6 тис грн. та податку на прибуток в розмірі 1 212,0 тис грн.
В обґрунтування доводів скарги адвокат посилається на те, що зазначену кримінальну справу порушено всупереч положенням ст.ст. 94, 98 КПК України без проведення належної дослідчої перевірки, при відсутності законного приводу та достатніх підстав, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак кримінально-караного діяння. Стверджує, що оскаржувана постанова не містить посилання на привід та підстави для порушення кримінальної справи, в той час як в діях ОСОБА_2, за викладених у постанові про порушення кримінальної справи обставин, відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки жодних узгоджених зобов'язань перед бюджетом, які ТОВ «Ардіс Україна» зобов'язано було сплатити, на момент порушення кримінальної справи не було; експертний висновок аудиторської фірми «Стен аудит» №29 від 20 лютого 2012 року як першоджерело відомостей про ймовірний злочин не відповідає критерію законності, оскільки аудиторська фірма не є компетентним органом, уповноваженим здійснювати контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів, право здійснення якого покладено виключно на органи державної податкової служби.
В судовому засідання заявник просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи з підстав зазначених у скарзі, а також доповнив, що зазначених прокурором в оскаржуваній постанові сум, на які нібито ТОВ «Ардіс Україна»ухилилося від сплати податків у 2009-2010рр., недостатньо для кваліфікації вчиненого за ч. 3 ст. 212 КК України за ознакою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Окрім того, в обґрунтування своїх доводів про відсутність суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податків від господарської діяльності ТОВ «Ардіс Україна», як обов'язкової складової об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, надав суду довідку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.03.2012 р, згідно якої станом на зазначений день у ТОВ «Ардіс Україна» обліковується податковий борг в сумі лише 228,00 грн.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст.ст.94,98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а обставини, приведені заявником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1 в підтримку доводів скарги,думку прокурора, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 КПК України, ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину та осіб, винних у його вчиненні.
Відповідно до ст.94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Проте, за змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Суд же, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Постановою заступника прокурора м. Києва від 28 лютого 2012 року порушено кримінальну справу відносно колишніх директорів ТОВ «Ардіс Україна» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також за фактом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах службовими особами ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Твердження заявника,що в оскаржуваній постанові не вказані приводи та підстави для порушення кримінальної справи не відповідають дійсності, оскільки в самому тексті постанови зазначено, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що підтверджується матеріалами справи та узгоджується з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України.
Перевіряючи по доводам скарги наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи та законність джерел їх отримання, в тому числі з урахуванням рішення Конституційного Суду України №12-пр/2011 від 20 жовтня 2011 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.
З вступної частини оскаржуваної постанови, а також представлених суду матеріалів, слідує, що кримінальну справу порушено на підставі матеріалів дослідчої перевірки за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ардіс Україна», у тому числі на підставі експертного висновку аудиторської фірми «Стен аудит» № 29 від 20 лютого 2012 року ( а.с. 23-28); пояснень ОСОБА_5 ( а.с. 25) висновків спеціалістів за результатами проведення криміналістичних досліджень ( а.с. 13-45;46-48; 49-51).
Згідно експертного висновку аудиторської фірми «Стен аудит» № 29 від 20.02.2012р, діяльністю службових осіб ТОВ «Ардіс Україна» було спричинено ненадходження у 2009 та 2010 рр. грошових коштів до бюджету у вигляді несплати податку на додану вартість у розмірі 1680,6 тис грн. та податку на прибуток в розмірі 2 100,8 тис.грн при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ауріс», ТОВ «Люкс-пром-компані» у зв'язку з нікчемністю цих правочинів, а також могло бути спричинено ненадходження у 2009 та 2010 рр. грошових коштів до бюджету у вигляді несплати податку на додану вартість у розмірі 602,6 тис грн. та податку на прибуток у розмірі 753,3 тис грн. при здійснені фінансово-господарської операції з ТОВ «Енерго-інвест-холдінг».
Зі змісту скарги слідує, що захисник не оспорює правильність висновків аудиторського дослідження щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ «Ардіс Україна» за 2009-2010рр., а лише стверджує, що зазначений висновок як першоджерело відомостей про ймовірний злочин не відповідає критерію законності, оскільки , за його переконанням, аудиторська фірма не є компетентним органом, уповноваженим здійснювати контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів.
Ці доводи безпідставні. Відповідно до положень ст.ст.3,4,7,8 Закону України «Про аудиторську діяльність» №3125-ХII від 22 квітня 1993 року, аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом, зокрема, проведення аудиту є обов'язковим для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності ВАТ, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету. Судом встановлено,що перевірка господарсько-фінансової діяльності ТОВ «Ардіс Україна» була проведена аудиторською фірмою «Стен аудит» з ініціативи ДПІ у Солом'янському районі м. Києва і на підставі матеріалів перевірки ТОВ «Ардіс Україна» ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м Києва.
Фактичні дані, що містяться у висновку аудиторської фірми «Стен аудит» № 29 від 20.02.2012р, висновках спеціалістів за результатами криміналістичних досліджень та матеріалів перевірки ТОВ «Ардіс Україна» ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м Києва (переписка, договори, акти прийому-передачі, товарно- транспортні накладні, які не оцінюються судом у якості доказів) визнаються судом достатніми підставами для порушення кримінальної справи, оскільки вказують на об'єктивні ознаки злочину і реальність події злочину.
Та обставина, що оцінка прокурором матеріалів дослідчої перевірки на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення кримінальної справи ,розходиться з оцінкою сторони захисту, у тому числі внаслідок суб'єктивного аналізу положень нормативно - правових актів, не може свідчити про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.
По суті доводів скарги щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи у зв'язку з неузгодженістю суми податку, слід зазначити, що вони судом до уваги не приймаються, оскільки неузгодженість податкових зобов'язань не виключає підстав до порушення кримінальної справи та провадження у ній, а підлягає оцінці разом з іншими даними у справі при вирішенні питання на наявність (відсутність) складу злочину. З цих же підстав суд не приймає до уваги надану заявником довідку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.03.2012 року, дані у якій до того ж отримані вже після порушення кримінальної справи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України порушена з дотриманням вимог ст.ст. 94,98 КПК України, компетентною особою ,за наявності законного приводу і достатніх підстав.
Посилання адвоката на конституційний принцип презумпції невинуватості, а також на недостатність суми завданих збитків для кваліфікації вчиненого за ч. 3 ст. 212 КК України ( це твердження заявника свідчить про неузгодженість процесуальної позиції захисту і взнаємовиключність доводів скарги), безпідставні, оскільки при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності вини особи у вчиненні злочину та правильності кваліфікації її дій.
Доводи заявника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягають перевірці в рамках розслідування кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і якщо знайдуть своє підтвердження, орган досудового слідства не позбавлений можливості закрити провадження у справі згідно ст. ст. 6, 213, 214 КПК України.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора м. Києва від 28 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно колишніх директорів ТОВ «Ардіс Україна» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та про порушення кримінальної справи за фактом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах службовими особами ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині, що стосується інтересів ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.