Справа № 2-328/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю секретарів Продан М.В., Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року позивач звернулася з позовом до відповідачів. Свої вимоги мотивує тим, що їй належала квартира АДРЕСА_1. 08.06.2010 року зареєструвала у вказаній квартирі ОСОБА_3. За це останній обіцяв сплачувати комунальні послуги у розмірі 200 грн. 05 травня 2011 року ОСОБА_3 запропонував показати позивачу будинок з землею. Місце їй сподобалося, а будинок потребував деякого ремонту. Наступного дня, 06.05.2011 року ОСОБА_3 приїхав до неї і попросив швидко зібратись, взяти паспорт і поїхати з ним до нотаріуса, щоб оформити на його ім'я довіреність на придбання за кошти ОСОБА_3 для позивача оглянутого будинку.

Зазначає, що 06.05.2011 року видала довіреність ОСОБА_3 Текст довіреності не читала, оскільки не було при собі окулярів. Нотаріус нічого не роз'яснила, документ вголос не зачитувала. Довіреність, на її думку, вона надала на купівлю землі та побудову будинку.

Позивач стверджує, що давати довіреність ОСОБА_3 на продаж своєї квартири вона наміру не мала.

ОСОБА_3 запропонував позивачу привести до ладу правовстановлюючі документи на її квартиру АДРЕСА_1 і супроводжував її до БТІ. 23.05.2011 року позивач замовила в БТІ м. Києва новий технічний паспорт на свою квартиру (замовлення № 92079). Здавши документи на квартиру, позивачу видали розписку і талон на отримання технічного паспорту на 24.06.2011 року.

25.05.2011 року до неї додому приходив інженер з БТІ, при цьому ОСОБА_3 пояснював, що це обов'язкова процедура при заміні техпаспорту.

Вказує, що 24.06.2011 року, коли прийшла отримати документи, пред'явивши розписку і талон, її повідомили, що їх немає, тому що вже отримані.

Після того, як вона не отримала документи, зателефонувала ОСОБА_3, який відповів, що документи знаходяться у його сина ОСОБА_2, який перебуває в м. Одеса і буде через кілька днів.

Від нотаріуса дізналася, що ОСОБА_3 від її імені продав квартиру своєму сину ОСОБА_2 23.06.2011 року.

01.07.2011року звернулась із заявою до Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за шахрайство, але на даний час в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Позивач вважає, що договір купівлі продажу її квартири, укладений ОСОБА_3 порушує вимоги ч.3 ст. 238 ЦК України, оскільки договір суперечить її інтересам і здійснено на його власну користь, оскільки покупцем є його син - ОСОБА_2, а ціна, за яку здійснено продаж не є ринковою і є не вигідною для позивача. Жодних коштів від продажу квартири позивач від ОСОБА_3 не отримувала.

У зв'язку з викладеним позивач просить визнати недійсною довіреність, видану нею на ім'я ОСОБА_3 від 06.05.2011 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1500, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.06.2011 року, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 842, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4508227, укладений від її імені ОСОБА_3 з ОСОБА_2.

Позивач у судове засідання з'явилась просила позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання з'явилися проти позову заперечували.

Судом встановлено, що 06.05.2011 року ОСОБА_1 видана довіреність ОСОБА_3, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрована за № 1500 в реєстрі нотаріальних дій.

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2.

23.06.2011 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 уклав зі своїм сином ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований за № 842.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 було вчинено за 92179,00 грн. Відповідно до акту оцінки ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 510317,00 грн. Таким чином, оспорюваний договір купівлі-продажу було укладено на суму, яка значно нижча ринкової вартості.

Будь-яких доказів щодо передачі грошових коштів, отриманих при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований за № 842 від ОСОБА_2 ОСОБА_3. ОСОБА_1 суду відповідачем не надано. Отже, ОСОБА_3, уклавши договір купівлі-продажу вчинив правочин у своїх інтересах, а не в інтересах свого довірителя ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований за № 842 є недійсним.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що довіреність ОСОБА_1 від 06.05.2011 року, видана ОСОБА_3, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрована за № 1500 в реєстрі нотаріальних дій була видана під впливом помилки. У зв'язку з цим вимога про визнанні недійсною довіреність ОСОБА_1 від 06.05.2011 року видану ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрована за № 1500 в реєстрі нотаріальних дій не підлягає задоволенню.

При таких обставинах суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212 -215, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 238 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.06.2011 року, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 842, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4508227, укладений від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3 з ОСОБА_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 47 грн. 05 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака