Справа № 1-112-07р.
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2007 року Городищенський районний суд
Черкаської області
у складі:
головуючого судді Синиці Л.П.
при секретарі Хіжняк В. Л.
з участю прокурора Ракітіної Г. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уроженця АДРЕСА_1 жителя с АДРЕСА_2, розлученого, з середньою освітою, непрацюючого, не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -
встановив :
Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 10. 11. 2000 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1народження та дочкиОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2народження, до їх повнолітня, на користь матері дітей ОСОБА_5 Проте, ОСОБА_1 з травня 2003 року став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, тривалий час ніде не працює, не приймає міри по сплаті заборгованості по аліментах, не перебував і на даний час не перебуває на обліку в Городищенському районному центрі зайнятості, як безробітній, і має заборгованість по сплаті аліментів, за 36 місяців, в розмірі 5022 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, пояснюючи, що дійсно згідно рішення Городищенського районного суду від 10. 11. 2000 року зобов'язаний до сплати аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1народження та дочкиОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2народження, до їх повнолітня, на користь матері дітей ОСОБА_5, однак їх не сплачує, бо на даний час ніде не працює і не має доходів.
Вина підсудного в ухилені від сплати аліментів на утримання дітей також доказана показами потерпілої ОСОБА_5 про те, що в 1989 році вона одружилась з ОСОБА_1, і від даного шлюбу в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_1народження та дочка ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2народження. Спільне життя з ОСОБА_1 в них не склалось, тому вона з дітьми перейшла проживати до своєї матері ОСОБА_5 . В 2000 році вона розлучилась з підсудним. В цьому ж році вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, який було задоволено і згідно рішення суду ОСОБА_1 був зобов'язаний до сплати аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дітьми повнолітня, на її користь. Проте він коштів не сплачує вже на протязі тривалого часу, будь-якої допомоги дітям не надає. В результаті чого виник борг по сплаті аліментів в сумі 5022 грн.
Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного в пред'явленому обвинуваченні, ухиленні від сплати аліментів, підтверджується й доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в суді у порядку ст. 299 КПК України, де факти, які сторонами не оспорюються, вважаються дослідженими та встановленими як стосовно об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину так і розміру цивільного позову з розумінням відсутності в учасників судового розгляду права на апеляційне оскарження фактичних обставин справи, а саме:
·даними подання відділу ДВС Городищенського РЮУ № 752 від 25. 05. 2007 року (а. с. 4);
·даними виконавчого листа № 2-922/2000 року про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей (а. с. 5);
·даними розрахунку аліментів, починаючи з травня 2004 р. по квітень 2007 р. включно (а. с. 6);
·даними пропозицій виконавця відділу ДВС Городищенського РЮУ (а. с. 7, 8);
·даними про народження дітей (а. с. 15, 17);
· показами свідка ОСОБА_5 ( а. с. 27) про те, що її дочкаОСОБА_5у 1989 році одружилась з ОСОБА_1, і від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, які проживають біля матері. Вона знає, що згідно рішення суду ОСОБА_1, зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей, проте він їх не сплачує і ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає;
· показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6. (а. с. 28) про те, що він проживає разом з матір'ю ОСОБА_5 сестрою та вітчимом. У нього є рідний батько ОСОБА_1 який проживає окремо від них. Йому відомо, що рідний батько -ОСОБА_1, повинен сплачувати аліменти на його утримання, та на утримання сестри ОСОБА_6, але батько їх не сплачує і будь-якої іншої допомоги їх сім'ї не надає;
· показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6, ( а. с. 29) про те, що вона проживає разом з матір'ю ОСОБА_5 вітчимом та братом ОСОБА_3 У неї є рідний батько ОСОБА_1, який проживає окремо від них, і який за рішенням суду зобов'язаний на їх утримання сплачувати аліменти, проте, батько їх не сплачує, хоча інколи, коли вона його відвідує, дає їй гроші.
Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, вважає, що пред'явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_1 доказане повністю.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також відсутність як пом'якшуючих так і обтяжуючих обставин його вчинення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, суд вважає за можливе застосувати йому покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1, від відбування призначеного покарання з випробуванням.
По кримінальній справі на досудовому слідстві було заявлено цивільний позов потерпілоюОСОБА_5(а. с. 22) про стягнення з ОСОБА_1. матеріальної та моральної шкоди, яка становить заборгованість по аліментах на загальну суму 5022 грн.. У зв'язку з наявністю рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 10. 11. 2000 року про стягнення з підсудного ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1народження та дочкиОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2народження, до їх повнолітня, на користь матері дітей ОСОБА_5, цивільний позов слід залишити без розгляду.
Судових витрат по справі не має.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив :
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 Кримінального Кодексу України, і призначити йому за даною статтею покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підстав ст. 75 КК України звільнити засудженогоОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо останній протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. п.3, 4 ст. 76 КК України покласти на засудженогоОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавсої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися в даний орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Цивільний позовОСОБА_5на суму 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп. - залишити без розгляду.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.