Справа №     22ц-1511        2007 р.                                            Головуючий по І інстанції

Категорія: 33                                                                                Мельник І.О.

Доповідач в апеляційній

інстанції Скіць М.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Адаменко Л.В.

суддів                                        Корнієнко Н.В. Скіця М.І.

при секретарі                            Петренко С.П.

з участю адвоката

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня2007 року по справі за позовом ОСОБА_2,ОСОБА_3 доОСОБА_1, Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки без згоди співвлвасника, -                                                                 

встановила:

ОСОБА_2. і ОСОБА_3. 13 листопада 2006 року звернулися до суду з вищезазначеним позовом, зазначаючи, що на підставі договору довічного утримання їм належить право власності на 27\100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованого вАДРЕСА_1

Відповідачу по справі ОСОБА_1. належить 12\50 частин, а третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. належить 49Y300 частин спірного будинковолодіння.

За садибою рахується земельна ділянка, площею 1364 м.кв. згідно рішення Черкаської міської ради № 207 від 30.03.1983 року.

Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками визначений.

З метою приватизації належної їм частини земельної ділянки позивачі замовили технічну документацію, зокрема акт визначення та погодження меж котрий підлягає погодженню із співвласниками та суміжними землекористувачами.

Суміжні землекористувачі та співвласники, крім ОСОБА_1., погодились і не заперечують проти визначених меж.                                                                                                                                        

Співвласник ОСОБА_1. не погоджується з визначеними межами та відмовляється підписати  акт погодження меж, мотивуючи свою відмові тим, що у позивачів мається самовільна забудова, розташування будівель перешкоджає йому вільному доступу для обслуговування вікон та стін будинку та частина господарських споруд розміщена на його частині земельної ділянки.

Просили суд ухвалити рішення, котрим визнати дії відповідача ОСОБА_1. у погодження меж для приватизації земельної ділянки безпідставною та зобов"язати Черкаську Міську раду надати їм дозвіл на приватизацію частини земельної ділянки по АДРЕСА_1

Рішенням Соснівського районного суду від 18 травня 2007 року позов задоволено в повному обсязі.

2

Визнано відмову співвласника ОСОБА_1. у погодженні меж для приватизації земельної

ділянки безпідставною та зобов'язано Черкаську міську раду надати ОСОБА_2. і ОСОБА_3. дозвіл на приватизацію земельної ділянки без згоди співвласника ОСОБА_1.                                                                                                          

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що суд неповно дослідив докази по справі, висновки суду про задоволення позову не ґрунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з"явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що самочинне будівництво, згідно технічної документації і даних інвентарного бюро, по спірній садибі  відсутнє.  Також відсутні .і порушення технічних норм і правил при забудові садиби. При наявному розташування будівель ; відповідач має вільний доступ для обслуговування належної йому частини житлового будинку і господарських споруд,   сарай літ. В знаходиться в спільному користуванні сторін, а тому зробив правильний висновок про відсутність порушень прав відповідача позивачами.

Відповідно до положень ст. 120 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі набули право власності на 27М00 частин спірної садиби на підставі договору довічного утримання від 26 березня 2003 року. На час набуття права власності самочинне будівництво на спірній земельній ділянці було відсутнє, також між співвласниками сплався порядок користування спільною земельною ділянкою і акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі відповідає плану земельної ділянки з технічної документації та враховує можливість обслуговування будівель і споруд та їх користування співвласниками.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, обгрунтоване наявними в справі доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і носять суб"єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. ст. 309, 311 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.

Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2007 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.