Справа №22ц-613/07 Головуючий в 1 інстанції: Лункова Т.М
Категорія: 40 Допонідач: Киця С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2007 року. м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є.І.
суддів - Киці С.І., Русинчука М.М.
при секретарі - Тарасюк Ю.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Шевчишин О.С.
третьої особи ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці про поновлення на роботі та виплату компенсації за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою відповідача - санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці на рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі на рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2007 року відповідач СЕС на Львівській залізниці просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.
Зазначеним рішенням позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника санітарно-контрольного пункту - лікаря-епідеміолога Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці та стягнуто з санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 лютого 2007 року по 8 червня 2007року включно в розмірі 3026.20грн.
В апеляційній скарзі відповідач вважає рішення суду постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду суперечливими, такими, що не відповідають зібраним доказам, або ж обґрунтованими недостовірними, неналежними і недопустимими доказами.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом головного санітарного лікаря на Львівській залізниці № 3 від 5 лютого 2007 року за допущенні порушення посадових обов'язків та порушення в діяльності СКП Ковельської лінійної СЕС, які були виявлені на оперативному розборі 1 лютого 2007року, а також зазначені в акті перевірки від 25 січня 2007року, враховуючи раніше накладене дисциплінарне стягнення, позивача ОСОБА_1 звільнено з посади начальника СКП Ковельської лінійної СЕС на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання ним посадових обов'язків без поважних причин.
2
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана або звільнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на посаді начальника санітарно-контрольного пункту - лікаря-епідеміолога Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці. Наказом головного держаного санітарного лікаря Ковельської лінійної СЕС №29 20 лютого 2006 року на позивача було накладене дисциплінарне стягнення - оголошено догану, яке не було погашене чи зняте станом на 5 лютого 2007року. 25 січня 2007 року було складено акт перевірки діяльності Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції, в якому викладені результати перевірки, проведеної санітарно-епідеміологічною станцією на Львівській залізниці. 5 лютого 2007 року ОСОБА_1, був звільнений з роботи за п.3 ст.40КЗпП України.
Під час розгляду справи підтвердилось окремі опущення в роботі позивача, а саме ним у протоколах про адміністративне правопорушення не було зазначено статті КУпАП, відсутнє реагування на порушення начальником локомотивного депо термінів застосування заходів по наданих у приписі пропозиціях, не зазначення в актах цільових перевірок конкретні норми використання деззасобів та їх кількість. Однак, ці порушення є незначними, не потягли негативних наслідків (шкоди). Крім того, ряд порушень, зазначених в акті перевірки від 25 січня 2007 року, не знайшли свого підтвердження.
Встановлено, що відповідачем при звільненні позивача з роботи не було перевірено наявності в його діях порушень, зазначених в акті перевірки від 25 січня 2007року, а також не було оцінено ступень тяжкості вчиненого проступку, не враховано попередньої роботи позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про поновлення позивача на роботі у зв"язку з тим, що відповідачем при звільненні його з роботи не було враховано вимог ч.3 ст. 149 КЗпП України.
Суд першої інстанції дав вірну правову оцінку всім поданим доказам по справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.
3
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.