Справа № 11-725/07                                                               Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 121 ч. 2                                                                             СОВГИРА LB.

КК України                                                                              Доповідач в апеляційній інстанції

КЕКУХВ.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2007 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                    КОЛОДНИЦЬКОГО Е.Й.

суддів                                КЕКУХВ.Ф., ЯТЧЕНКА М.О.

за участю прокурора       ОМЕЛЬЯНЕНКО А.В.

засудженого                     ОСОБА_1

розглянувши   кримінальну   справу   за  апеляцією   захисника ОСОБА_2   в   інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Чигиринського райсуду від 11 липня 2007 p., яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3. залишено без розгляду, вирішено питання про долю речового доказу по справі.

За вироком судуОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 10.03.2007 р. близько 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли під час вживання спиртного в приміщенні свого будинку, розташованого в с Медведівка Чигиринського району, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 шляхом нанесення удару затиличною частиною голови в обличчя, пошкодження грудної клітки, сердечної сумки, інших частин тіла, - тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер 11.03.2007 р. в цьому ж будинку.

Захисник в апеляції вказує, що засуджений діяв в стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок протиправних дій потерпілого, а тому його дії повинні кваліфікуватись за ст. 123 КК, зазначає про допущену органом досудового слідства та судом неповноту, зокрема, не встановлення того, коли настала смерть потерпілого та від яких ушкоджень, де перебував засуджений з 20 години до 22 години, чи діяв він в стані фізіологічного афекту тощо.

Апелянт також посилається на нерозмірність призначеного покарання ОСОБА_1

З урахуванням наведених у апеляції доводів він просить скасувати судове рішення і повернути справу на додаткове розслідування.

В запереченні на апеляцію державний обвинувач Павленко О.А., вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляцію - без задоволення.

2

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, засудженогоОСОБА_1, який підтримав апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи та обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновок суду про доведеність винностіОСОБА_1 в умисному заподіянні ОСОБА_4тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події злочину та ґрунтується на зібраних у справі доказах, яким суд дав юридичну оцінку.

Зокрема, висновок підтверджується показаннямиОСОБА_1 в ході досудового слідства та під час судового розгляду справи про те, що сварка між ним та ОСОБА_4 виникла під час розпивання спиртних напоїв із-за грошей.

При відтворенні обстановки і обставин події засуджений розкрив механізм заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень(а. с 29), пояснивши, що стоячи проти ОСОБА_4, наніс йому три удари кулаком правої руки в область лівої верхньої частини обличчя, після чого, стоячи до нього спиною, наніс удар затиличною частиною голови в ділянку верхньої частини обличчя, від чого потерпілий впав на підлогу, вдарившись об неї головою. Після цього з підлоги більше не піднімався.

З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 в сільській раді повідомив про те, що в своєму будинку він убив  ОСОБА_4.

Висновок судово-медичної експертизи засвідчує, що причиною смерті ОСОБА_4 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів в різні ділянки мозку, які виникли від дії твердих тупих предметів і могли утворитись від 3 ударів в область лівої частини обличчя та 1 удару потиличною частиною голови в ділянку передньої частини обличчя. Утворення таких травм при падінні на дерев'яну підлогу малоймовірне(а. с 85-89).

Виходячи з наведеного, колегія суддів доводи апелянта, перелічені в апеляції, вважає необгрунтованими.

З протоколу судового засідання вбачається, що суд 1 інстанції ретельно і всебічно перевіряв наявні докази в справі і не завбачив при цьому таких дійОСОБА_1, які виникли із-за протиправної поведінки потерпілого та довели засудженого до стану сильного душевного хвилювання, а тому посилання апелянта з цього приводу є голослівним, так само як і посилання на допущену неповноту досудового та судового слідства.

ДіїОСОБА_1 кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК і врахував при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, що потягнув за собою смерть людини, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також особу винного, який характеризується негативно.

Крім того, засудженому призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 121 ч. 2 КК, а тому посилання апелянта на нерозмірність його є безпідставними.

За таких обставин підстав для скасування вироку суду та повернення справи на додаткове розслідування з мотивів, викладених у апеляції, не мається.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Чигиринського райсуду від 11 липня 2007 року щодоОСОБА_1 - без зміни.