Справа № 2 - 99/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

11 квітня 2012 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді : Ротаєнко Д.С.

при секретарі : Пугач В.І., Шковири А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб : ОСОБА_3, органу опіки та піклування Жашківської районної державної адміністрації, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, стягнення вартості частини спільного майна,

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу з лютого 2000 року до грудня 2006 року.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8 грн 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Д. С. Ротаєнко

Справа № 2 - 99/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді : Ротаєнко Д.С.

при секретарі : Пугач В.І., Шковири А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб : ОСОБА_3, органу опіки та піклування Жашківської районної державної адміністрації, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, стягнення вартості частини спільного майна,

в с т а н о в и в :

Позивач 08.02.2007 року звернулася в Жашківський районний суд Черкаської області з позовом до відповідача про визнання права на 1/2 частину майна, стягнення вартості частини майна. Підставою своїх вимог вважає те, що в 1984 році вона вступила в шлюб з ОСОБА_2, в 1987 році розірвала шлюб. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4. У 2000 році вона почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_2, вони спільно вели домашнє господарство, він зареєструвався за місцем її проживання по АДРЕСА_1, з 18.12.2003 року. 28 листопада 2003 року вони повінчались у церкві с.Сухий Яр Ставищанського району, їх неодноразово запрошували на весілля, дні народження, вони спільно святкували випуск зі школи та весілля їх дочки ОСОБА_4. Проживаючи однією сім'єю, вони займалися торгівлею м'яса свинини в м. Києві. За рахунок цього вони на спільні кошти придбали будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2, де зробили ремонт та побудували гараж, придбали автомобіль ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1 з причепом, а також різне майно - бетономішалка, два зварювальних апарати, дві електроболгарки, електродрель, дві ванни, газовий компресор, трьохфазний лічильник. Вартість будинку та надвірних споруд складає 125 000 гривень, автомобіля з причепом - 26 000 гривень, бетономішалки -1 000 гривень, двох болгарок - 300 гривень, електродрелі 200 гривень, двох ванн - 450 гривень, газового компресора -1 000 гривень, трьохфазного лічильника - 500 гривень, всього на суму 155 450 гривень. Будинок з надвірними спорудами та автомобіль оформлені на відповідача ОСОБА_2., також все інше майно знаходиться в нього. Провести експертну оцінку будинку та надвірних споруд, автомобіля, майна відповідач не дає, уникаючи цього. В добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 розділити спільно нажите майно відмовляється, намагаючись його реалізувати і позбавити її частини у спільній сумісній власності. В даний час вона претендує на 1/2 частину в спільно нажитому майні, що в грошовому виразі складає 77 000 гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.74. 70, 71, 69 СК України, ст.152 ЦПК України, просить винести рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_2, 1/2 автомобіля ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1 з причепом, та на 1/2 іншого майна, що в цілому складає 77 000 гривень та стягнути дану суму грошей на її користь з відповідача (т.1 а.с.5)

29.07.2009 року позивач подала заяву про зміну предмету позову, згідно якої : в 1984 році вступила в шлюб з ОСОБА_2, в 1987 році розірвала шлюб. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4. В 2000 році почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_2, вони спільно вели домашнє господарство, він зареєструвався за місцем її проживання по АДРЕСА_1, з 18.12.2003 року. 28 листопада 2003 року вони повінчались у церкві с.Сухий Яр Ставищанського району, їх неодноразово запрошували на весілля, дні народження, вони спільно святкували випуск зі школи та весілля їх дочки ОСОБА_4. Проживаючи однією сім'єю, вони займалися торгівлею м'яса свинини в м.Києві. За рахунок цього вони на спільні кошти придбали будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2, де зробили ремонт та збудували гараж, автомобіль ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1 з причепом, а також різне майно - бетономішалка, два зварювальних апарати, дві ектроболгарки, електродрель, дві ванни, газовий компресор, трьохфазний лічильник. Вартість будинку та надвірних споруд складає 140 000 гривень, автомобіля з причепом - 26 000 гривень, бетономішалки -1 000 гривень, двох болгарок - 300 гривень, електродрелі - 200 гривень, двох ванн - 450 гривень, газового компресора -1 000 гривень, трьохфазного лічильника - 500 гривень, всього на суму 170 450 гривень. Будинок з надвірними спорудами та автомобіль оформлені на відповідача ОСОБА_2., також все інше майно знаходиться в нього. В добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 розділити спільно нажите майно відмовляється, реалізувавши його все і позбавивши її частини у спільній сумісній власності. В даний час вона претендує на 1/2 частину в спільно нажитому майні, що в грошовому виразі складає 85 225 гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.74, 70, 71, 69 СК України, ч.2 ст. 31, 256 ЦПК України, просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без шлюбу в період з лютого 2000 року до грудня 2006 року, стягнути з відповідача ОСОБА_2 1/2 частину спільно нажитого майна, що складає 85 225 гривень (т.2 а.с.3).

27.02.2007 року від відповідача до Жашківського районного суду надійшло заперечення, відповідно до якого, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, повідомляє наступне. Дійсно з ОСОБА_1 стали проживати однією сім'єю з 2000 року і він прописався за адресою м. Жашків Черкаської області по АДРЕСА_1. Сумісне життя не склалося: він вимушений був виїхати з квартири АДРЕСА_1 в березні 2004 року. ОСОБА_1 не давала йому спокою і вимагала, щоб він виписався з вищевказаної квартири. 28.05.2004 року він ваписався з квартири АДРЕСА_1, і прописався по АДРЕСА_3, про що свідчать відмітки в паспорті. Будинок, що знаходить по АДРЕСА_2, він придбав після розірвання їх стосунків, але не покидав надій, що вони з ОСОБА_1 будуть разом, а тому неодноразово пропонував їй виїхати з квартири і переїхати проживати в будинок, куплений ним. Вона неодноразово відвідувала цей будинок, а тому і відомо було їй про "різне майно", а саме -за бетономішалку, яка була придбана після купівлі будинку, на що у нього є відповідні чеки; болгарки, які були придбані - одна в період сумісного проживання за 80 грн., інша - після купівлі будинку, також за 80 грн. На даний час ці інструменти не в робочому стані; електродрель також придбана після купівлі будинку за 130 грн., на що має також товарний чек; дві ванни він придбав у м. Києві у громадянина за 2 кг сала, про це відомо і самій ОСОБА_1; компресор він зібрав особисто своїми руками, лише придбав за 150 грн. мотор; лічильник трифазний коштує 350 грн., має також товарний чек. Автомобіль ВАЗ 2104, 2002 року випуску був придбаний за його особисті кошти, так як його ціна на день покупки складала 24 000 грн. і ці кошти він особисто відкладав, проживаючи сам. Звертає увагу суду на те, що, проживаючи разом, за чотири неповних роки вони разом з дружиною за спільні кошти спільними зусиллями навчали дочку в університеті іноземних мов, щорічна плата в якому складала 5 000 грн. 04.09.2004 року вже, не проживаючи сумісно з ОСОБА_1, він особисті коштивиділив на улаштування весілля дочки. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 працює на роботі, яка не може їй приносити прибутків, а тому все придбане було за його зароблені кошти. На даний час будинок, придбаний ним у 2005 році, проданий і частину виручених коштів він повернув громадянам, які кредитували його при купівлі цього будинку. На підставі викладеного та ст.ст.57, 58, 59 Сімейного кодексу України, ст.ст. 57, 63, 123 ЦПК України просить позов гр. ОСОБА_1 до нього, ОСОБА_2. залишити без розгляду (т.1 а.с.31).

14.08.2009 року відповідач до Жашківського районного суду надав заперечення відповідно до якого, 24 липня 2009 року позивачем надано Жашківському районному суду позовну заяву про зміну позовних вимог, з даною позовною заявою він не згідний та заперечує проти фактів, викладених у ній. В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву позивача, хоче пояснити, що з позивачем він перебував в зареєстрованому шлюбі з 1984 року. В зв'язку з тим, що між ними сім»я не склалася, 11.08.1987 року Жашківським районним судом шлюбні відносини було розірвано. Він залишив нажите майно, будинок, який був придбаний за спільні кошти їх батьками, позивачу та виїхав з м.Жашкова. Повернувшись в м.Жашків, з вересня 2000 року він і позивач вирішили проживати спільно однією сім»єю, проживали за адресою АДРЕСА_1. Вели сімейне господарство, маючи спільні сімейні інтереси, пов'язані спільним побутом та спільним сімейним бюджетом, виховували та навчали дочку. У вересні 2000 року він був прописаний паспортним столом Жашківського РВ УМВС України за місцем проживання позивача, за адресою АДРЕСА_1. За час спільного проживання він за свої збережені особисті кошти купив автомобіль ВАЗ 2104, який зареєстрував на своє ім»я, також за кошти, що залишилися в нього, провів ремонт квартири, в якій вони проживали, ремонт балкона, та справив весілля дочці. Все, що робилося в сім»ї, вони погоджували між собою, ніяких претензій позивача до нього при проживанні на той час не було. В зв'язку з тим, що він на той час не міг найти постійне місце роботи, не працював, кошти, які в нього були закінчилися, а у позивача своєрідний характер, між ними почали виникати суперечності, які грунтувалися за ознаками матеріального стану, а в подальшому і місця проживання, сварки, ревнощі, постійні скандали, він намагався улагодити сімейні стосунки, але їх врегулювати було неможливо, і в березні 2004 року він забрав свої нажитки та переїхав жити до своїх знайомих на АДРЕСА_3. Фактично сімейні відносини між ними припинилися. 28 травня 2004 року в зв'язку з розривом сімейних відносин позивач виписала його з квартири, в якій вони раніше проживали. Не маючи постійного місця проживання, в травні 2004 року він прописався у своїх знайомих за адресою АДРЕСА_3., знайшов роботу та вирішив купити собі житло. 14 травня 2005 року він придбав житловий будинок, який розташований за адресою м. Жашків, АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку серії ВСВ № 906562 від 14 травня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської обл., який зареєстровано в реєстрі за № 1 439. Кошти на придбання будинку позичив у своїх родичів та знайомих : ОСОБА_5, жительки с.Баштечки, Жашківського р-ну, та ОСОБА_6, який проживає АДРЕСА_4. В зв'язку з тим, що куплений будинок був не придатний для проживання, він розпочав ремонт у ньому, зробив перебудови, придбав матеріали та майно, яке використовував у процесі ремонту та будівництва. Зазначені обставини посвідчені свідками та документами, які він надає суду. З часу придбання будинку він в ньому не проживав, позивач декілька раз в 2006 році приходила до нього та пропонувала помиритися, але після прожитого з нею часу та подій, які відбулися, він зрозумів, що спільне життя в них неможливе. Дочка доросла, одружена, проживає окремо своєю сім»єю, обдумавши все, він відмовив позивачу в створенні нових стосунків. Отримавши відмову про неможливість спільних сімейних відносин, позивач розпочала погрожувати йому, що випустить його в світ лише в одних брюках, погрожувати його близьким, влаштовувала скандали та розпускала за нього плітки та нісенітниці. Він не може створити для себе сім»ю, поговорити з іншою жінкою, все закінчувалося якимись брехнями та погрозами, люди почали уникати його. З цих причин він вирішив продати будинок та виїхати з м.Жашків до свого брата, що проживає в Росії. Але обставини склалися зовсім по іншому, розпочався суд, він не міг виїхати в Росію, економічна криза і він до сьогоднішнього часу перебуває в м.Жашкові, проживає у своєї матері. У вересні 2006 року він подав оголошення до місцевої газети про продаж будинку, обновив всі необхідні документи для продажі та 03 лютого 2007 року продав будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 03 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської обл. Пізніше отримав з суду повідомлення, що позивач 05 лютого 2007 року подала позовну заяву до Жашківського районного суду «про розподіл майна жінки та чоловіка, які спільно проживали сім»єю». Позовні вимоги, викладені в позовній заяві, а також у скарзі до Черкаського обласного апеляційного суду на рішення Жашківського районного суду від 18.12.2008 року, позивачем надумані, неправдиві. Як може рахуватися сім»я, коли він прописаний за іншою адресою, проживає у матері по АДРЕСА_3, намагається створити сім»ю з іншою жінкою, позивач мешкає за іншою адресою. З березня 2004 року в нього з позивачем не було спільного життя, спільного побуту та були відсутні будь-які взаємні права та обов'язки, що передбачено п.2 ст.3 Сімейного кодексу України. Позивачкою надано суду як докази, запрошення на весілля, які надходили із різних куточків України. Факт надходження запрошень, це не факт спільного проживання та перебування на будь-якому весіллі, про ці запрошення та їх існування він дізнався лише при розгляді справи в суді у 2007 році. Заняття торгівлею м»яса, яке нібито приносило шалені прибутки, це знову надуманий факт. Для того, щоб займатись даним видом торгівлі в м.Києві необхідно мати багато часу, і чому за час розгляду справи на протязі двох років, позивачем не надано суду будь-якого доказу, в тому числі про фіксування отриманих доходів. І як можна поєднати з торгівлею те, що позивач на протязі 15 років має постійну безперервну роботу в м.Жашкові, працює з 8.00 до 17.00 кожного дня, за вийнятком вихідних днів. У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел»із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 06 квітня 1995 року № 126/95-ВР від 11 липня 1995 року № 297/95 року, від 13 вересня 1996 року № 371/96-ВР, передбачено порядок та умови заняття видами торгівлі, порядок подачі декларацій про отримання доходів та їх фіксування, адже зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності з 2000 року до березня 2004 року позивач в ДПІ не була. У відсутності будь-яких доказів позивач надумує причини, підговорює своїх подруг на неправдиві докази та намагається переконати суд в іншому. Яким чином суд може винести рішення та узаконити нібито проведену незаконну діяльність по торгівлі, для нього це не зрозуміло. До сьогоднішнього дня йому не зрозуміло із позовних вимог, звідки взялася позовна сума, в попередній позовній заяві вона одна, в іншій - друга, чим вона підтверджується, і чому за час розгляду справи позивач не надала жодного доказу на підтвердження даних сум та позовних вимог. Словесне бажання позивача видати все за істину, найшло підтвердження у рішенні Жашківського районного суду від 18 грудня 2008 року. Обґрунтовуючи свої заперечення, звертає увагу на те, що позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції, а також у скарзі до Черкаського обласного апеляційного суду підмінено поняття у визначенні спільної сумісної власності на майно. За рахунок підміни термінів, часу, дати, року, позивач намагається переконати суд, що проживала з 2000 року та до часу подачі позовної заяви до суду з ним однією сім»єю, та нібито набула право на спільну сумісну власність. На його вимоги на протязі двох років розгляду справи в суді першої інстанції позивач не врахувала та не відмежувала терміну набрання чинності Сімейного кодексу України, реального набуття права на майно чоловіком та дружиною, які спільно проживають без реєстрації шлюбу до 2004 року. Позивачем не доведено суду першої інстанції спільне проживання однією сім»єю після березня 2004 року, після цього часу, не доведено шлюбні відносин між сторонами, спільний бюджет, спільні інтереси, побут, ведення спільного господарства та наявність подружніх відносин. Виходячи з його заперечень на позовну заяву про зміну позовних вимог та відсутність будь-яких доказів по справі, просить Жашківський районний суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.2 а.с.21-24).

24.05.2011 року відповідач подав заперечення до Жашківського районного суду, відповідно до якого : ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області подано позов про встановлення факту проживання однією сім"єю з ним, ОСОБА_2, без реєстрації шлюбу за період з лютого 2000 року до грудня 2006 р., а також про розподіл спільно нажитого майна, до складу якого (на думку позивача) входить й житловий будинок по АДРЕСА_2. Вказану позовну заяву вважає незаконною та такою, що не підлягає до задоволення із наступних підстав. Період їх спільного проживання, який вказується позивачем, не відповідає дійсності, оскільки, з 2004 року і по даний час він проживає в будинку своєї мами - ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 (дод.: довідка видана депутатом Жашківської міської ради Левіцьким М.С. від 23.05.2011 р.). Це також можуть підтвердити його рідні, з ким він проживає в одному будинку, та сусіди, які проживають по вулиці Будьонного. А тому не зрозуміло і не піддається здоровому глузду, як може вважатися сім"я чи факт спільного проживання однією сім"єю, якщо він проживає по АДРЕСА_5, а позивач проживає за іншою адресою. З квітня 2004 року в нього з позивачем не було спільного життя, спільного побуту та були відсутні будь-які взаємні права та обов'язки, які передбачено п.2 ст.3 Сімейного кодексу України. Житловий будинок по АДРЕСА_2, ним був придбаний під час роздільного з позивачем проживання і фактичного припинення шлюбних відносин, з квітня 2004 року в нього з позивачем не було спільного життя, спільного побуту. З часу придбання будинку він в ньому не встиг пожити, позивач декілька раз в 2005 році приходила до нього та пропонувала помиритися, але після прожитого з нею часу та подій, які відбулися, він зрозумів, що спільне життя в них неможливе. Дочка доросла, одружена, проживає окремо своєю сім"єю, обдумавши все, він відмовився від спільного проживання. Отримавши відмову про неможливість спільних сімейних відносин, позивач почала погрожувати йому, що випустить його в світ лише в одних брюках, погрожувати його близьким, влаштовувала скандали та розпускала за нього плітки та нісенітниці. Він не може створити для себе сім"ю, з кимось поговорити, все закінчувалося якимись брехнями та погрозами. З цих причин він вирішив продати будинок та виїхати з м.Жашків до свого брата, що проживає в Росії. У вересні 2006 року він подав оголошення до місцевої газети про продаж будинку, обновив всі необхідні документи для продажу та 03 лютого 2007 року продав будинок ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 03 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області. Предметом даного судового спору не може бути розподіл житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, оскільки, є рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 10.03.2011 року та ухвала № 22ц-1067 апеляційного суду Черкаської області від 05.05.2011 року у цивільній справі № 2-96, в яких зазначено, що ОСОБА_3 є законним власником будинку АДРЕСА_2. Таким чином, вищевказаний житловий будинок не може бути предметом спору в даній цивільній справі. В іншому разі буде вважатись, що право власності ОСОБА_3 на житловий будинок оспорюється і не визнається. Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст.27, 128, 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України, просить у позові ОСОБА_1 відмовити повністю (т.3 а.с.9-10).

19.12.2011 року до Жашківського районного суду відповідач подав доповнення до заперечень від 24.05.2011 року, відповідно до яких, він, ОСОБА_2, хоче пояснити слідуюче. В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що, займаючись торгівлею м'яса свинини в м.Києві, за рахунок коштів від торгівлі, за спільні кошти був придбаний житловий будинок по АДРЕСА_2. Був зроблений ремонт та побудований гараж, придбаний автомобіль ВАЗ-2104 з причепом, а також різне майно - бетономішалка, два зварювальних апарати, дві електроболгарки, електродрель, дві ванни, газовий компресор, трьохфазний лічильник. Позовні вимоги ОСОБА_1, викладені в її позовній заяві, надумані і не відповідають дійсності. Заняття торгівлею м"яса, яке нібито приносило шалені прибутки, це надуманий факт. Для того, щоб займатись даним видом торгівлі в м.Києві необхідно мати багато часу і бути зареєстрованим в податковій інспекції як суб'єкт підприємницької діяльності. Однак, за час розгляду справи, на протязі чотирьох років, позивачем не надано суду будь-яких доказів, в тому числі про фіксування отриманих доходів. І як можна поєднувати з торгівлею те, що позивач на протязі 17 років має постійну безперервну роботу в міській бібліотеці. У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» із змінами та доповненнями, передбачено порядок та умови заняття видами торгівлі, порядок подачі декларацій про отримання доходів та їх фіксування. За відсутністю будь-яких доказів позивачка намагається переконати суд в іншому. Яким чином суд може винести рішення та узаконити її (ОСОБА_1) незаконну діяльність в торгівлі м"яса та приховані нею від податкової інспекції отримані доходи, для нього незрозуміло. Незрозуміло із позовних вимог, звідки взявся перелік такого майна як бетономішалка, два зварювальних апарати, дві електроболгарки, електродрель, дві ванни, газовий компресор, трьохфазний лічильник, і звідки взялась їх вартість. Позивач не надала жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог та існування вищевказаного майна. Згідно ч.3 ст.10, ч. 1 ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В позовній заяві позивач вказує вартість автомобіля ВАЗ-2104 з причепом в сумі 26 000 гривень. Однак, вартість авто згідно довідки Монастирищенського РП Уманського МРЕВ ДАІ становить 17 100 гривень, а не 26 000 грн., як стверджує позивач. Крім цього, автомобіль ВАЗ-2104 був придбаний ним, ОСОБА_2, за власні особисті кошти у 2002 році. Відповідно, і автомобіль зареєстрований на його, ОСОБА_2., ім"я. Згідно п.1 розд.VІІ «Прикінцевих положень»Сімейного кодексу України, до сімейних відносин, які існували до 01.01.2004 р., норми Сімейного кодексу не застосовуються, а застосовуються норми Кодексу про шлюб та сім"ю України. В Кодексі про шлюб та сім"ю України не передбачено виникнення права спільної сумісної власності на майно між особами, які проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу, а тому, майно, придбане особою, яка проживає однією сім"єю без реєстрації шлюбу з іншою особою, належить першій на праві особистої власності. Період їх спільного проживання, який вказується позивачем, не відповідає дійсності, оскільки, з 2004 року і по даний час він проживає в будинку своєї мами - ОСОБА_7, по АДРЕСА_5. 28 травня 2004 року позивач - ОСОБА_1 виписала його з квартири АДРЕСА_1, про що є відмітка в його паспорті і фактично сімейні відносини між ними припинилися. Зі спливом, майже, одного року їх роздільного (окремого) з позивачем проживання, 10 травня 2005 року він позичив під розписку у своєї тітки - ОСОБА_5, яка проживала в с.Баштечки, Жашківського району Черкаської області, гроші в сумі 20 000 гривень на купівлю житлового будинку. Про факт позички ним грошей у тітки ОСОБА_5 на придбання будинку знали його рідні з ким він проживав по АДРЕСА_5, а саме: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Крім цього, тіткою ОСОБА_5 на судовому засіданні від 27.03.2007 р. у даній цивільній справі особисто надавались письмові пояснення та усні покази як свідка щодо позички нею йому грошей на купівлю житлового будинку. По оголошенню про продаж майна, 14 травня 2005 року (а не 13-го як стверджує позивач) він купив житловий будинок по АДРЕСА_2, у ОСОБА_10 за 16 500 гривень (що в еквіваленті в доларах США становить 3 500 доларів, а не 5 000 дол. як стверджує позивач). Розрахунок за будинок здійснювався між ним та ОСОБА_10 в нотаріальній конторі ОСОБА_11. Вищевказаний житловий будинок був придбаний ним за кошти, позичені у його тітки - ОСОБА_5, гроші він мав повернути тітці на протязі 2-х років до 10 травня 2007 року. Придбання ним житлового будинку оформлено за договором купівлі-продажу від 14.05.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_11. Словесне бажання позивача видати всі надумані факти за істину спростовуються самими доказами, наявними в матеріалах справи. Враховуючи все вищевикладене та керуючись ч.3 ст.10, ст.27, ч.1 ст.60, ст.128, 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України, просить суд в позові ОСОБА_1 відмовити повністю (т.3 а.с.165-167).

(к

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 30.01.2012 року справу передано на розгляд в Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Ротаєнко Д.С. від 15.02.2012 року справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні 12.03.2012 року позивач уточнила позовні вимоги щодо майна, 1/2 частину вартості якого просить стягнути на її користь, зокрема: це житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_2, який сторони придбали у 2005 році, та автомобіль з причепом, які сторони придбали у 2002-2003 роках.

Ухвалою Монастирищенського районного суду від 12.03.2012 року позовні вимоги щодо стягнення вартості 1/2 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2, виділено в окреме провадження.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала та пояснила, що у 1983 році вона зереєструвала з відповідачем шлюб. Від даного шлюбу у 1984 році в них народилася дочка ОСОБА_4. У 1987 році шлюб між сторонами було розірвано і вони стали проживати окремо. У лютому 2000 року вони відновили з відповідачем спільне проживання та почали проживати разом у її квартирі по АДРЕСА_1. На той час вона працювала в бібліотеці та отримувала мінімальну заробітну плату. Так як відповідач не працював та потрібно було збирати кошти на навчання дочки, він почав займатися разом з нею та її братом закупівлею свиней та реалізацією м»яса на ринках у м.Києві. Відповідачу було складно займатися процесом закупівлі свиней, їх різанням, реалізацією на ринку м»яса, а тому вона оформлялася на 0,25, 0,50, 0,75 ставки, що було узгоджено з її керівництвом та бухгалтерією. Відповідач переїхав до неї жити, маючи з собою один кульок з одягом та інший - з ковдрою, яку пізніше забрав. Спочатку відповідач возив її з м»ясом автомобілем разом з її братом та невісткою, а потім вони вирішили купити автомобіль, щоб прискорити накопичування коштів. У березні 2000 року за її особисті кошти вони купили автомобіль Фольцваген Гольф за 2 000 доларів США. Пізніше за 600 доларів США вони придбали ще й гараж. Вони продовжували займатися продажем м»яса. У 2001 році дочка поступила на навчання в інститут в м.Київ на факультет іноземних мов. Вони утримували її за спільні кошти. У кінці 2002 року вони вирішили придбати новий автомобіль ВАЗ, 4 моделі. Придбали вони новий автомобіль за 5 000 доларів США, з яких 1 000 доларів США їм позичив її брат. Було це 13.12.2002 року, так як вона пам»ятає, що відповідач казав, що це його щасливе число -13. Трохи згодом, вони, їхавши з м.Києва, придбали в м.Біла Церква до автомобіля причеп. Номерні знаки причепа вона не пам»ятає. У 2003 році їх дочка познайомилася з своїм теперішнім чоловіком, який не сподобався відповідачу. Із-за цього між ними почали виникати сварки. В березні 2004 року виникла сварка в результаті якої відповідач зібрав свої речі і переїхав жити до своєї матері в АДРЕСА_6. Дочка перейшла навчатися заочно та працювала в ПТУ м.Жашкова викладачем. 17.05.2004 року відбулося сватання їх дочки, на якому відповідач був відсутній, але після сватання відповідач почав приходити, спілкуватись, відносини між ним, дочкою та майбутнім зятем нормалізувалися. Він сказав, що весілля необхідно відсвяткувати дочці разом і вони знову почали проживати разом. Продовжили знову займатися разом реалізацією м»яса свиней на ринках м.Києва. 04.09.2004 року вони відсвяткували весілля дочці. На весілля були запрошені рідні відповідача, але його мати та сестра не прийшли, разом з тим були його брат, дядько, племінник і т.д. Після весілля дочка з зятем винайняли квартиру і там проживали. Вони з відповідачем продовжували займатися торгівлею м»яса. Осінню 2004 року прийшли до них дочка з зятем і зять попросив позичити у них кошти на купівлю квартири. Відповідач відмовив і сказав, що вони будуть купляти будинок, а квартира залишиться їм. З осені 2004 року вони почали займатися пошуком будинку, який би можна було придбати. 09.05.2005 року, під час святкування 9 Травня вони побачили на дошці оголошень об»яви про продаж декількох будинків, які взяли з собою. Через декілька днів вона почала телефонувати за номерами, які були вказані в оголошеннях. По одному з номерів їм повідомили про будинок по АДРЕСА_2, і сказали, що можна буде зустрітися з власницею, так як вона приїхала з Білорусії на могили до батьків, та, що можна подивитися будинок. Вони з відповідачем спочатку поїхали подивитися будинок. Будинок та подвір»я були у занедбаному стані, так як їм пояснив сусід, що там проживали люди похилого віку і не мали можливості доглядати за ним, оскільки, були тяжко хворими. Будинок їм сподобався. Цей сусід порадив їм звернутися до сусідки - баби ОСОБА_12, що у неї можуть вони взнати про будинок більше. Вони звернулися до баби ОСОБА_12, яка їм пояснила, що будинок продається тому, що власниця живе у Білорусії, та, що її можна на даний час побачити у сватів по вул.Київській. Вони поїхали до власниці на вул.Київську, взяли її з собою, поїхали до будинку, обдивилися його, побачили, що необхідно буде проводити капітальний ремонт, так як будинок в занедбаному стані, але ціна їм підійшла. Вони домовились за 5 000 доларів США. Власниця будинку - ОСОБА_10 сказала, що вона порадиться з дітьми, чи будуть продавати будинок і їм зателефонує. Вони обмінялися номерами телефонів. Ввечері, цього ж дня, власниця - ОСОБА_10 їм зателефонувала і сказала, що буде продавати будинок. Відповідач сказав, що цього дня, 13 травня, а тому він віднесе їй кошти, так як це його щасливе число, що і зробив. Домовились вони, що оформляти будинок будуть наступного дня. 14.05.2005 року вони поїхали до нотаріуса оформляти договір купівлі-продажу. Вона хотіла, щоб будинок вони оформили на двох, але відповідач їй заперечив, що ніхто з їх рідних і знайомих не оформляють так будинки і вона погодилась, щоб вони його оформили на нього. 14.05.2005 року вона була також присутня у приміщенні нотаріальної контори, але до нотаріуса не заходила. До нотаріуса заходила ОСОБА_10, відповідач та рідний брат зятя ОСОБА_10. Після оформлення будинку в нотаріуса вони всі разом пішли до банку «Аваль», перевірили долари на справжність і розійшлися. З того часу вони з відповідачем почали займатися ремонтом та облаштуванням будинку, території та господарських споруд. При цьому, вони продовжували займатися реалізацією м»яса в Києві. Відповідач захотів поставити навколо будинку кам»яну огорожу. Вона заперечувала, але він настояв. Вони найняли бригаду з трьох чоловік, які займалися її будівництвом. Вона продовжувала торгувати м»ясом у Києві, а відповідач їздив, закупляв свиней і наглядав за проведенням робіт. Встановили вони огорожу і поставили металеві ворота. Це все обійшлося їм в 7 000 доларів США. У грудні 2005 року їй провели хірургічну операцію. Вона деякий час не могла торгувати на ринку і вони наймали реалізатора, якому платили кошти. В цей період часу вона була вдома та носила двом собакам, які були біля будинку, їсти. В кінці березня - на початку квітня 2006 року вона знову почала продовжувати торгувати м»ясом на ринку в м.Києві. На початку чи в кінці червня 2006 року вони вирішили зробити біля будинку підвал, відремонтувати горище, поставити літню кухню. Вони найняли бригаду людей, а також їм допомагав її брат. Вигнали стіни, привезли ліс, очищали доски від кори і.т.д. Одного з днів брат приїхав з бригадою до будинку біля 4 годин для того, щоб за один день повністю поміняти дах і накрити, щоб будинок не затік від можливого дощу. Вона вже не могла торгувати м»ясом, так як було необхідно три рази в день готувати їсти людям, які працювали біля будинку. Готувати обіди їй також допомагала її кума, носили їсти інколи вона, інколи кума, інколи їсти возив відповідач. Коли вони зробили піднавіс, знову почали їздити на Київ і торгувати м»ясом. У кінці вересня 2006 року вона знову захворіла і пройшла обстеження в Києві. Їй лікар порадив, щоб вона не займалася більше торгівлею на базарі, якщо не хоче проблем зі здоров»ям. Цю розмову вона розповіла відповідачу, який обурився, чого він повинен тяжко працювати один. Через деякий час вона знову захворіла і лікувалася в Жашківській лікарні. Вона взяла на лікування кошти, які були отримані від продажу свиней, і після цього почалися все більші скандали і сварки. Після чергової сварки, яка відбулася 13.12.2006 року, відповідач зібрав свої речі і переїхав до своєї матері. Наступного дня він приїхав, забрав шафу, інші речі, які вважав за необхідне, та повідомив, що більше з нею жити не буде. З того часу спільне проживання між ними припинено. На купівлю автомобіля ВАЗ відповідач та її брат брали кошти в доларах, та, на її думку, провели обмін на гривні, так як автомобіль купляли у фірмі. За скільки вони придбали причеп, вона не пам»ятає. Чому саме оцінила автомобіль з причепом в суму 26 000 грн пояснити не може. Їй відомо, що згідно довідки МРЕВ вартість автомобіля зазначена 17 100 грн. Та, крім вартості автомобіля, відповідач ще платив за обробку низу автомобіля, затонував вікна, а ще які роботи проводились після купівлі автомобіля, більш точно зможе поясними її брат, який їздив разом з відповідачем. Автомобіль ВАЗ вони з відповідачем придбали за спільні кошти. Автомобіль Фольцваген був придбаний за її особисті кошти, а кошти від його реалізації, наскільки вона пам»ятає, були витрачені на купівлю спірного житлового будинку. Виручка від продажу однієї туші свині становить біля 100 доларів США, бувало, що і більша. М»ясо вони продавали за гривні, а, коли накопичували суму еквівалентну приблизно 1 000 доларів, міняли на долари. Розрахунок за будинок проводився саме в доларах, хоча в договорі і зазначено, що в гривнях. Брату 1 000 доларів США, яку позичили на купівлю автомобіля ВАЗ, віддали зі спільних коштів. Стверджує, що приносила їсти будівельникам, які будувалии огорожу, в тому числі і ОСОБА_13 Вартість автомобіля та причепа, яка вказана нею у позовній заяві, може пояснити її брат ОСОБА_14. Підтримує пояснення та виступи свого представника.

Представник позивача -адвокат ОСОБА_15 позовні вимоги позивача підтримав, давши пояснення про обгрунтування позовних вимог з посиланнями на показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_19, ОСОБА_24 Вважає, що в судовому засіданні доведено, що в період з 2000 року до грудня 2007 року сторони вели спільне господарство, мали єдиний сімейний бюджет та проживали як чоловік і дружина, що також підтверджується матеріалами справи, в тому числі і фото. Просить позов задоволити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, підтримав надані заперечння та пояснив, що відновили вони з позивачем стосунки чоловіка та жінки з січня 2000 року на прохання його дочки. До цього часу з часу їх розлучення він проживав в Ізмаїлі та їздив у далекі рейси. За час окремого проживання він накопив 4 200 доларів США, з яких 1 600 позичив сестрі, коли ще проживав в Ізмаїлі. Тому, коли він приїхав та почав жити з позивачем, у нього були ще особисті кошти. Спочатку він влаштувався на роботу наладчиком обладнання на швейну фабрику, але позивач настояла на тому, що потрібно займатися продажем м»яса, так як потрібні гроші на навчання дочки. Він погодився і почав їздити спочатку з її братом. Свиней вони шукали по селах, привозили у двір до батьків позивача і там їх різали. Потім м»ясо завозили у Київ і позивач там його реалізовувала. Виручені від продажу м»яса кошти, зберігала у себе позивач, а йому видавала лише на закупівлю свиней. На той час брат позивача будував будинок і він йому допомагав. Потім він вирішив торгувати м»ясом самостійно від брата позивача і необхідно було для цього придбати автомобіль. За свої власні кошти, які він накопив за час окремого з позивачем проживання, він придбав автомобіль Фольцваген Гольф. Вони продовжували займатися торгівлею м»яса і з часом машина почала ламатися. В цей період часу сестра віддала позичені в нього 1 600 доларів США і він вирішив купити новий автомобіль. Автомобіль ВАЗ вони придбали приблизно за 17 000 гривень. Він дійсно позичив у брата позивача 1 000 долів США, але повернув їх йому з коштів, які він отримав від реалізації автомобіля Фольксваген. Причеп до автомобіля вони придбали за спільні з позивачем кошти. Коли дочка закінчувала навчання, вони наймали для неї репетиторів, оплачували їх послуги, купили оцінки. Через свого знайомого, який йому допоміг, він влаштував дочку навчатися в інститут на факультет іноземних мов. Дочка поступила та не хотіла проживати в гуртожитку, а тому вони винайняли для неї квартиру. Дочка знаходилась на їх повному утриманні. Провчилася дочка приблизно 3 роки, коли до нього зателефонував його знайомий та попросив про зустріч. При зустрічі він йому повідомив, що його дочка не хоче навчатися, грубіянить викладачам, прогулює навчання. Після цієї розмови, дійсно в нього з дочкою була сильна сварка, так як перед її вступом він запитував її про те, чи буде вона вчитися, якщо буде, він буде її утримувати. Дочка на той час почала вже зустрічатися з теперішнім чоловіком і їй було не до навчання. Одного разу, після цього скандалу, він прийшов додому, а дочка з теперішнім чоловіком вдома, вже перевезла речі з Києва і сказала, що покинула навчання. Між ними виникла сварка. Позивач стала на сторону дочки і сказала, що якщо йому щось не подобається, нехай іде. Він зібрав речі і пішов жити до своєї матері. Почалися в нього проблеми з реєстрацією, так як позивач зняла його з обліку з квартири, а в матері він не міг зареєструватися, так як там на той час було зареєстровано біля восьми чоловік. Після цього, він тяжко захорів, почали відказувати ноги. Біля шести місяців він не працював. У 2004 році він оформився як приватний підприємець, так як йому необхідно було заробляти кошти для проживання. На сватання дочки його ніхто не звав. Одного разу зателефонувала йому позивач та просила про допомогу в організації та проведенні весілля дочки. Він погодився допомогти, але вже спільно з позивачем не жив. Вони відгуляли весілля дочки і більше він з позивачем практично не спілкувався. Автомобіль Фольцваген вони продали за долари, а ВАЗ купили за гривні. Причіп вони придбали за 1 200 гривень. Обробка автомобіля ВАЗ та тонування вікон були проведені за рахунок продавця автомобіля як бонус. Договір позики 1 600 доларів США сестрі в письмовій формі не оформляв. Перед тим, як він пішов від позивача, у них було біля 2 400 доларів. Дані кошти вони взяли з собою, щоб закупити свиней. Свиней цього дня вони не закупили і ввечері він портмане з грішми поклав у будинку, а ранком їх не стало. Позивач сказала, що вона їх не брала, але потім визнала, що взяла, та вони їх розділили і вийшло приблино по 1000 доларів кожному. Причеп та автомобіль ВАЗ він продав в м.Умань на ринку у лютому 2006 року. Причеп продав без згоди позивача за 500 грн. Кому саме він його продав, не пам»ятає, його це не цікавить. На вказаний автомобіль він видав покупцю довіреність з правом розпорядження і він знятий з обліку. Чому МРЕВ у березні 2007 року видав довідку, що автомобіль рахується за ним, пояснити не може. Коли працював і проживав в Ізмаїлі, офіційно не оформлявся, а тому надати відомості, який конкретно у нього був заробіток в той час, суду не може. ОСОБА_16 знає як сусідку, в неприязних відносинах з нею не перебуває, стверджує, що вона говорить неправду. Додатково пояснив, що в сварці з позивачем він був лише в період з весни 2004 року до весілля дочки. Після весілля дочки у нього були дружні відносини з позивачем. Вона запрошувала його до своїх родичів на святкування днів народжень та інші свята і він погоджувався їздити з нею. Тому і є фото з його зображеннями, але заперечує, що вони жили на той період часу як чоловік і дружина. Також позивач з власної ініціативи запросила свого брата допомогти зняти верх на будинку, але за проведені роботи він дав позивачу кошти, щоб вона розрахувалася з людьми, так як він в той день був зайнятий. Не заперечує, що позивач приходила декілька раз до будинку подивитися, але при цьому нічого не робила. Заперечує, що він просив ОСОБА_21, щоб він відпускав брата позивача для проведення будівельних робіт. Брата ОСОБА_25 поїхати за сайтингом просила позивач, а він заправив його автомобіль і він поїхав, так як він особисто йому дуже багато допомагав, коли він будувався. Стверджує, що кошти, щоб розрахуватися з людьми, які розбирали верх, він дав свої особисті позивачу, щоб вона розрахувалась, так як він в цей час був на верху будинку, займався роботою. Заперечує показання свідків позивача в частині, що вони жили з позивачем як одна сім»я, що жив у квартирі з позивачем з весни 2004 року до 2006 року, що позивач готовила обіди і допомагала на будівництві. Підтримує пояснення та виступи свого представника.

Представник відповідача - ОСОБА_26 підтримав надані відповідачем заперечення та пояснення. Додатково пояснив, що позовні вимоги позивача в частині розміру вартості автомобіля з причепом не відповідають здоровому глузду, так як вартість нового автомобіля 17 100 грн, а вартість причепа згідно позовних вимог становить приблизно половину вартості автомобіля. Позивач неправомірно посилається на обгрунтування своїх позовних вимог на СК України, оскільки, на час прибання спірного майна діяв КпШС, який передбачав спільну сумісну власність лише між особами, які перебували у зареєстрованому шлюбі. Вартість майна, зазначена позивачем, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Вважає, що показання свідків позивача в частині, що сторони жили як одна сім»я, що відповідач жив у квартирі з позивачем з весни 2004 року до 2006 року, що позивач готовила обіди і допомагала на будівництві є припущеннями, спростовані наданими суду показаннями свідків зі сторони відповідача та матеріалами справи.

ОСОБА_26 як представник третьої особи ОСОБА_3 вважає, що позов в частині встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловіка та жінки на час придбання житлового будинку не підлягає до задоволення, так як нотаріус при оформленні відчудження відповідачем спірного будинку повинен був би брати у позивача згоду, чого зроблено не було. Відповідач жив окремо від позивача, про що свідчить його реєстрація по вул.Будьонного. Відповідач заперечує факт спільного проживання з позивачем з 2004 року. На його думку, якщо б сторони відновили спільне проживання у 2004 році, відповідач повинен би був зареєструватися у квартирі позивача. За період хвороби відповідача, його не провідувала і не піклувалася ні позивач, ні їх дочка. Кошти на купівлю спірного будинку відповідач позичив у ОСОБА_27., яка на час розгляду справи померла, але є її показання, які вона давала під час розгляду справи у Жашківському районному суді. Просить її показання також взяти до уваги.

Третя особа -ОСОБА_3 у судові засідання не з»явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи -орган опіки та піклування Жашківської районної державної адміністрації у судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_28 показала суду, що вона є кумою позивача. У 2004 році вона переїхала жити в м.Жашків доглядати дядька і забрала з собою дитину та оформила її в Жашківську школу. 01 вересня вона завела дитину в школу і приїхала до позивача та відповідача. Сторони запросили її на весілля дочки та просили, щоб вона допомагала на весіллі куховарити. Коли відгуляли весілля, її відповідач відвіз додому. Їй відомо, що сторони в цей період часу займалися реалізацією м»яса свиней. На той час вона працювала на хлібзаводі в Жашкові, коли проїжджала біля будинку, який придбали сторони, часто бачила їх вдвох біля будинку, як вони там працюють. Коли сторони почали ремонт будинку, вона неодноразово допомагала позивачу готовити їсти для будівельників, також сама особисто приносила будівельникам, приготовлений позивачем, обід. Допомагала вона сторонам безкоштовно продуктами : картоплею, буряками і т.д. Вона особисто просила відповідача у 2005 чи 2006 році, щоб допоміг їй у Києві реалізувати м»ясо свині, яку вона виростила особисто, і він з братом позивача їй допомогли. Часто вона до них в гості приходила і сторони до неї також в гості. На той час сторони спільно жили у квартирі позивача. Стверджує, що сторони спільно проживали з 2004 до 2006 року, так як вона з дитиною приносила до них вечерю на Різдво у 2006 році і сторони жили разом. Біля будинку проводити ремонтні роботи допомагали брат позивача, ОСОБА_29 та інші. Вулицю, де знаходиться будинок, який придбали сторони, назвати не може, так як забула її назву, але може показати, вона розташована біля ринку. У будинку сторони замінили дах, побудували погріб, гараж. Знає, що у сторін був автомобіль синього кольору, але марки та номерних знаків, вона не пам»ятає. Проживали сторони спільно, приблизно до осені 2006 року. Автомобіля сторін з часу, відколи почалися судові засідання, вона не бачила. Про те, що у 2004 році сторони розходилися і спільно не жили, їй нічого невідомо.

ОСОБА_30, допитаний в якості свідка, показав суду, що сторони проживали як дружна сім»я. Займалися сторони продажем м»яса свиней, яких скупляли, самі різали. Приблизно у 2001 році сторони обидвоє приїжджали до його сусіда і купляли свиней. Потім сторони купили автомобіль 4 моделі, синього кольору. Сторони разом приїжджали на день народження дитини брата, вони сиділи з ним за одним столом . Це було і 12.02.2005, і 12.02.2006 року. До нього особисто у 2006 році звернувся з проханням брат позивача, щоб він зробив заміну його охоронцю Ковалю по чергуванню на інший день, так як він поїде допомагати знімати дах у будинку в Жашкові. На дні народження були також і дочка сторін з зятем. Відповідач розповідав, що зробив огорожу біля будинку. Жили сторони з 2001 року, а осінню 2006 року він почув, що вони розлучаються. Про те, що сторони жили однією сім»єю, він робить висновок з того, що вони разом приїжджали закупляти свиней, яких різали на подвір»ї у батьків позивача, доки не побудували навіс у Жашкові. На днях народжень сторони між собою спілкувалися і спілкувалися нормально.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_31 показала суду, що сторони їй чужі люди. Спочатку прийшла позивач і запитала в неї, чи будинок проданий, чи ні. Вона відповіла, що продається. Знає сторін, так як вони купили будинок напроти її будинку в її подруги -ОСОБА_32, яка жила на той час в Білорусії, весною 2005 року. Приятелька її прийшла попрощатися і сказала, що вже продала будинок. Прийшла саме позивач і спитала, чи продається будинок. Вона відповіла, що так. Будинок подруга продала сторонам за 5 000 доларів США і про це їй вона казала особисто, що буде просити зятя їхати, так як вона сама боїться з такими грішми їхати. Потім позивач почала до неї ходити по воду до криниці. Одного разу позивач прийшла по воду в сажі і пояснила, що вони розбирали піч, тому вона в сажі. Іншого разу приходила в глині, казала, що стіну клали. Коли почали ремонт, вона взнала її чоловіка. Інколи по воду приходив чоловік. Бачила як працювали там і будівельники. Сторони працювали як подружня пара. Також вона особисто бачила як позивач з дочкою приносила будівельникам їсти. Це можуть підтвердити і інші сусіди. Бачила як разом працювали позивач, відповідач та їх дочка. На подвір»я сторін вона заходила рідко, але їй все було видно і з її подвір»я, так як їх будинки розташовані через дорогу: один проти одного. Вона не бачила, хто розбирав грубу, але позивач приходила в сажі і казала, що розбирають грубу. Вона не обманює. Вона бачила як позивач приносила їсти, так як ішла попід її тин. Мала з нею розмову, під час якої позивач скаржилась, що домовлялися їсти два рази, а інколи три рази. Їсти носила позивач у каструлях, було, що й привозили також автомобілем їжу. Відповідач стверджує, що його також їсти носили, але вона їх не бачила, вони біля її будинку не ходили. Про те, що вони купили будинок вдвох, їй казала позивач. Вона бачила, що позивач приходила до неї в сажі, потім в глині, часто приходила по воду. Вона їй порадила піти до сусіда, щоб не тягати відра. Сторони робили щось біля погріба, біля сараю, огорожу ставили, верх міняли. Сторони біля будинку постійно були вдвох. Обоє сторони трудилися біля будинку, була дочка, тому вона зробила висновок, що вони подружня пара. Також бачила вона, що були там і будівельники з ними. Про те, що вдвох сторони купили будинок, їй також сказала власниця - ОСОБА_32, яка на даний час померла. Біля будинку сторін вдвох вона бачила на протязі приблизно одного року.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що він є братом позивача і знає, що сторони одружились, в них народилась дочка, а потім сторони розійшлись. Відповідач був довгий час відсутній. Коли дочці сторін виповнилось 16 років, приїхав відповідач, сторони помирились і вони стали проживати разом по вул.Леніна в квартирі позивача. Купили сторони разом автомобіль Фольксваген Гольф. Їздили на ринок. У 2002 році купили новий автомобіль ВАЗ, 4 моделі. Він особисто з відповідачем їздив купляти автомобіль ВАЗ у Васильків. У 2004 році сторони справили весілля їх дочці. Весною 2005 року, числа не пам»ятає, приїхала позивач з відповідачем і сказали, що купили будинок по АДРЕСА_2. Біля будинку сторони прибрали сміття, вивезли його, поставили нову огорожу, яка їм обійшлася дорожче будинку. У 2006 році з весни сторони зробили підвал, гараж і кухню. Перекрили верх будинку. Він особисто брав хлопців з села і допомагав розібрати верх на будинку. Він часто допомагав сторонам, так як, коли він будував свій будинок, сторони допомагали йому. Він своїм мікроавтобусом їздив у м.Київ придбати для сторін сайтинг для будинку. Знає, що сторони купили автомобіль Фольксваген Гольф приблизно за 2 000 доларів США. Більше половини -це були гроші позивача і частина була грошей відповідача, але в якому співвідношені, він незнає. Автомобіль ВАЗ сторони купили приблизно за 5 000 доларів США. Він особисто проведення розрахунку за автомобіль ВАЗ не бачив, але таку суму йому назвав відповідач. Він біля будинку особисто допомагав не багато, але привозив людей, щоб допомагали. Сторони постійно приїжджали в гості вдвох. Стверджує, що фотографія, яка міститься в т.3 на а.с.18, зафіксувала святкування дня народження його сина,1998 року народження, якому на той час виповнилось 7 років і позивач була на дні народженні з відповідачем. Також стверджує, що на фото, яке міститься в т.1 а.с.12, зафіксовно день народження їх рідної сестри, яке вони святкували у 2005 році, так як на ньому зображено його мікроавтобус, який він придбав у 2004 році. На а.с.19 в т.3 є фото, де зафіксовано, що позивач і відповідач разом були на святкуванні дня народження його дружини і запрошення, яке вони надсилали сторонам. Де на даний час знаходиться автомобіль сторін ВАЗ та причеп до нього, йому невідомо. У 2007 році він побачив на ринку позивача саму. Зразу вона не признавалась, що він продає хату, але як можна, коли купляли разом, працювали біля неї. Сторони разом жили і працювали до кінця 2006 року. У вартість автомобіля ВАЗ також він врахував вартість обробки антикорозії кузова, вартість ковриків, чехлів, антени, які у вартість автомобіля не входили і були проведені дані роботи та придбані речі на станції ТО. Вартість автомобіля і причепа вони з позивачем визначили, враховуючи співвідношення вартості долара до гривні на час подання позову до суду. Він позичав сторонам кошти в сумі 1 000 доларів США на купівлю автомобіля ВАЗ, які вони йому повернули.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_33 показала суду, що вона познайомилась з позивачем давно на базарі в м.Києві. Спочатку позивач їздила з братом торгувати м»ясом, а потім приїхала з чоловіком. Їздили вони разом і торгували на ринку в м.Києві. Позивач стояла і торгувала, а відповідач привозив м»ясо для реалізації. Вона дізналася, що у них є дочка ОСОБА_4, яку необхідно буде вчити, а потім і щоб було ще де жити. Інколи вони її забирали з ринку додому, так як вона проживає в сусідньому селі, а також забирали з собою, щоб торгувати в Києві. Вона чула, як, їдучи в автомобілі, сторони між собою розмовляли про те, що потрібно купити будинок, а тому треба заробити побільше коштів. Потім позивач захворіла і відповідач привозив м»ясо, а для торгівлі вони наймали продавця. Позивач знову стала на ринку продавати після операції, хоча ще й було зарання їй торгувати, але вона сказала, що треба працювати, так як треба добудовувати будинок. І вони знову її забирали з собою на ринок і з ринку. Це відбувалось часто. Вона частіше почала їздити в Київ у 2005-2006 роках, так як потрібно було накопити кошти для навчання сина. Після 2006 року позивач почала їздити вже з братом. Ствержує, що сторони разом жили, так як про свідчило те, що їздили разом і торгували. Їй позивач у присутності відповідача казала, що вони купили будинок, коли їхали в автомобілі. Відповідач це чув і ніяких заперечень не висловлював. Для реалізації м»яса на ринку необхідно мати ветеринарне свідоцтво. Будинок сторони купили в центрі м.Жашкова. Стверджує, що постійно на ринку бачила сторін обидвох, за вийнятком часу, коли вони проводили роботи біля будинку, приблизно до 2006 року. Приблизно у 2008 році позивач почала торгувати сама, а відповідача вона вже на ринку не бачила. Позивач хворіла приблизно, зимою з кінця грудня 2004 року до лютого 2005 року, а з лютого вона вже була на ринку.

ОСОБА_34, допитаний в якості свідка, показав суду, що знає сторін як чоловіка та дружину, так як часто бував у них на квартирі, бував неодноразово у них на будівництві, бачив, як вони часто приїжджали до батьків позивача в гості, спільно виховували дитину і спільно займалися підприємницькою діяльністю -закупляли свиней, їх різали і торгували м»ясом на ринку. Часто вони були у нього в домоволодінні і в його матері : ОСОБА_2 грузив свині, а позивач розразовувалася грішми за них. Він особисто працював завідуючим млином і до нього приходили люди з їх села і просили його проінформувати ОСОБА_2. і ОСОБА_1 про те, що вони хочуть продати свині саме їм, так як ОСОБА_1 родом з їх села і люди її знали. Знали її батьків. А тому хотіли реалізовувати саме їм. Сторони часто зупинялися своїм автомобілем біля його місця роботи і розпитували, чи немає бажаючих їм продати свиней. Спочатку вони їздили автомобілем Фольксваген Гольф, а потім купили новий ВАЗ 2104. Часто вони до нього заходили і питали, і він був свідком як часто люди підходили до них і розпитували у сторін, продавали і розраховувались. Часто він зустрічався з сторонами у батьків позивача на святкуваннях днів народжень їх племінника. Йому запам»ятався епізод дня народження племінника у 2005 році, на якому також були сторони, коли необхідно було іменинника підкидати на стільці, він не міг цього робити, так як захворів і ці дії робив ОСОБА_2, так як він був чоловіком ОСОБА_1, разом з хрещеним. Він був особисто у них на квартирі, був за місцем будівництва по АДРЕСА_2. Брат позивача на той час працював в нього і часто відпрошувався та повідомляв, що їде допомагати зятю і сестрі привезти будівельні матеріали. Також одного разу приїжджали ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 відпрошувати брата ОСОБА_25, щоб він поїхав за будівельними матеріалами в м.Київ : сайтингом, так як пояснював ОСОБА_2, що в Жашкові ці матеріали неякісні, а в брата позивача був на той час мікроавтобус, довжина якого дозволяла перевести цей матеріал. Він особисто їздив у м.Жашків, щоб придбати запасні частини і йому необхідно було це питання узгодити з братом позивача, який проводив на той час роботи по АДРЕСА_2. Коли він туди заїжджав, він бачив, що там працювали їх сільські жителі : ОСОБА_35 , ОСОБА_36, ОСОБА_37. Також був випадок, що сторони просили його вдвох допомоги разом з її братом ОСОБА_25 встановити підпорки під козирок хліва. Коли вони туди їхали, батьки позивача передавали продукти харчування. Коли він приїхав в чистому одязі, дружина ОСОБА_2. дала йому одяг свого чоловіка, щоб він свого не забруднив. Коли вони проводили ці роботи, дружина ОСОБА_2. -ОСОБА_1 разом з дочкою переносили доски. Коли це побачив ОСОБА_2., він їй сказав, : «ОСОБА_1, чого ти це робиш?, є кому робити, іди готов страви кормити людей». Обідали вони в цій же хаті за цією ж адресою. Він на той час також будувався і цікавився різними питаннями, то вони його водили по будинку і він бачив, що в ньому на той час велися внутрішні роботи і дочка ОСОБА_4 щось робила біля стін : чи мила, чи щось інше. Коли виходила заміж їх дочка ОСОБА_4, він автомобілем брата позивача возив родичів на весіллі. З їх поведінки не могло навіть виникнути думки, що між ними щось не так, все свідчило тільки про те, що вони чоловік і дружина. Коли він бував у них на квартирі -вони були разом, їли разом, ОСОБА_2 його пригощав. Коли ОСОБА_1 зробили операцію в районній лікарні м.Жашкова, він завозив своєю машиною до поліклініки її брата, так як в нього була зламана машина, і він бачив, що з палати, де лежала ОСОБА_1, виходив її брат разом з ОСОБА_2, заходили в аптеку і він разом з ними. Він проживає в селі разом з батьками позивача, які гарно відзивалися про зятя, не було ніяких розмов, що у них щось не так, а навпаки все свідчило про те, що разом живуть і виховують дочку. Відповідач приїжджав до нього до млина з приводу купівлі свиней у період 2004, 2005, 2006 років, так як в 2007 році він також був у млині, але вже займався реорганізацією підприємства. Всі наведені ним факти його особисто переконали в тому, що сторони у цей період часу жили як чоловік і дружина. Він проживає в с.Красилівка Київської області і стверджує, що дуже часто він бачив сторін, які автомобілями Фольцваген та ВАЗ їдили разом і закупляли свиней. На той період часу відповідач жив у АДРЕСА_1, у квартирі на 4 поверсі, якщо не помиляється № 57. Стверджує, що відповідач жив у квартирі, так як він разом з братом позивача часто по справах їздили у м.Жашків, заїжджали до батьків ОСОБА_1 і вони передавали передачі та при цьому казали, що це нашому зятю і дочці завезете передачу. Вони заїжджали до них в гості, завозили передачу, при цьому інколи виходила позивач, інколи - відповідач і при цьому запрошував до себе в квартиру, щоб зайти хоч би чаю попити. Коли у брата позивача поламалася машина, він возив батьків позивача на різні міроприємства, в тому числі на день народження їх дочки. У квартирі був накритий святковий стіл, сторони були разом. Це було і до весілля дочки, і після весілля дочки сторін. Брат позивача ОСОБА_25 відпрошувався у нього, щоб допомогти на будівництві ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Відповідач також приїжджав до нього відпрошувати брата позивача разом з позивачем для проведення робіт, про що він вже говорив. І це було на Івана Купала. Для проведення робіт просила відпустити ОСОБА_1, а для перевезення сайтингу просив особисто ОСОБА_2, який зі слів ОСОБА_2. повинен був бути використаний на ремонт будинку. Коли вони його просили відпустити брата, сторони обидвоє приїжджали на автомоілі ВАЗ 2104 і це було у 2006 році. Купляли свиней сторони у його матері у 2005 році точно і у 2004 році. А чи купляли у 2006 році, не пам»ятає, але у матері купляли. Коли вони проводили будівельні роботи, брат позивача забирав свої інструменти і в цей час ОСОБА_1 розрахувалася з ними та дала приблизно по 20 грн кожному. Він особисто працював там один день, але, коли їздив дорогою біля їх будинку, часто бачив інших людей, які працювали. Коли він працював у млині, напроти будівлі млина розташована будівля, де знаходиться будівельна бригада і до нього підходила жінка, яка веде облік роботи будівельників, цікавилася, які вони проводять там роботи, так як часто просять, щоб люди з будівельної бригади їм допомагали. Йому відомо, що брат позивача приймав участь у купівлі автомоібля ВАЗ. Де на даний час знаходиться автомобіль ВАЗ, йому невідомо. З 2007 року йому нічого невідомо з приводу проживання сторін і до виклику у суд він думав, що вони проживають разом.

Свідок ОСОБА_37 показав суду, що позивача знає давно, а відповідача з 2000 року. Він працював у будівельній бригаді, де працював батько позивача. З відповідачем познайомився, коли вони зійшлися. Жили дружно. Вони почали займатися продажем поросят і вони до нього неодноразово приїжджали закупляти свиней. З 2005 року він розрахувався і влаштувався охоронцем на роботу в м.Київ. Коли він працював у Києві, також сторони приїжджали купляти свиней, а потім почув від брата ОСОБА_25, що вони в Жашкові будинок купили і небхіно допомогти. Їздив не лише він, розбирав верх у будинку, котлован заливали і возив їх брат ОСОБА_25. Позивач готувала їм їсти і розраховувалась з ними. Потім, приблизно у 2006 році, ОСОБА_1 попала у лікарню і пізніше почули, що відповідач продав хату. Свиней купляли у них часто, так як він тримав і по черверо. По мірі їх росту, він продавав поросята. Купляли сторони у них поросят і в 2004 році, і в 2005 році, і в 2006 році, так як він почав будувати погріб і збирав гроші. Сторони почали жити разом приблизно з 2000 року. На будівництво просив їх їхати брат позивача - ОСОБА_25. Гараж строїв, котлован заливив приблизно у 2006 році, так як у 2005 році вони мурували паркан. Розбирали верх на Івана Купала. На той час сторони весь час разом жили у квартирі в м.Жашкові, він туди приїжджав, так як разом з братом позивача привозили туди сумки з продуктами, які передавала її мати. Бачив він їх разом постійно, а також в квартирі бачив ОСОБА_2. Про те, що сварились сторони, йому невідомо, так як такого не чув. У сторін була спочатку старіша машина, а потім новіша, за чиї кошти їх купили, йому невідомо. Знає, що постійно позивачу допомагали батьки і брат. Куди дівся автомобіль, йому невідомо. Як вони приїжджали працювати, за роботи розраховувалась з ними позивач. Був біля будинку і відповідач. Він керував, а в основному вони працювали, трохи допомагав. Також позивач прибирала сміття, готовила їм їсти. Їм також давала сумки з їжею мати позивача. При ньому ніхто інший не готовив їсти. Приносила їсти тільки позивач. ОСОБА_17 він незнає. Дочка ОСОБА_4 приходила, а чи щось робила, не пам»ятає. Інших жінок на території домоволодіння він не бачив. За час проведення ними робіт позивач була постійно і він там був не один. Він працював в залежності від його вільного часу, а також від проведення робіт сторонами. Йому невідомо, що сторони не живуть.

Допитата в якості свідка, ОСОБА_7 показала суду, що відповідач є її сином. Коли він приїхав із заробітків, привіз з собою 2 200 доларів США. Коли він був ще в Ізмаїлі, він позичив своїй сестрі 1 600 доларів США. Перед початком 2000 року, за тиждень прийшла дочка відповідача і стала просити відповідача разом святкувати Новий рік. Відповідач пішов туди і сторони стали жити разом. Жили до 2004 року, а тоді посварилися через дочку і вигнали його. Він став проживати у них і живе до цього часу в неї по АДРЕСА_5. Одного разу він прийшов з центру і сказав, що продається будинок. Стали думати, де взяти гроші. Рідна сестра батька відповідача позичила відповідачу кошти в сумі 20 000 грн і син купив цей будинок. Вони всією сім»єю радились, де взяти кошти на купівлю будинку. Проводив ремонтні роботи син, наймав людей. Сусіда наймав ОСОБА_38 зятя ОСОБА_39, ОСОБА_40 родичами відповідач домовився, що кошти він віддасть через два роки. І ще він позичив кошти в одного чоловіка на будівництво огорожі, а потім продав і автомобіль, і будинок, щоб повернути позичені кошти. Вона особисто готовила їсти, а також до неї додому привозили людей кормити. Якщо син не мав часу завозити обіди людям, він давав їм кошти і вони собі самі купляли їжу. На сватання внучки їх ніхто не запрошував. Одного вечора позивач зателефонувала відповідачу, щоб приїхав. Він поїхав і сказав, що ОСОБА_4 виходить заміж, і він поїхав, щоб допомагати, але ночувати приходив додому. Коли він пішов жити до позивача, взяв у неї з дому шафу, яку потім перевіз назад до неї, коли вони його вигнали. Долари, які були у нього, він забрав у неї і сказав, що буде купляти машину. Через два тижні він купив іномарку. Поїздили сторони цією машиною недовго і він сказав сестрі, щоб вона віддала йому позичені гроші, так як він хоче поміняти машину. Після цього, він пригнав нові «Жигулі», а іномарку продав. За яку суму він купив автомобіль, їй невідомо. Вона не бачила позивача, щоб вона готовила людям їсти. Як зійшлися сторони жити, позивач приїжджала з відповідачем, а потім мали її ні за кого. Вона на весіллі внучки не була, так як позивач казала, що вони ОСОБА_4 не ростили. Їй син казав, що за особисті гроші купив автомобіль, а через 1-2 дні і причеп, а за скільки, не казав. На даний момент відповідач продав і автомобіль, і причеп. ОСОБА_17 вона не знає. Сусідів біля спірного будинку сусідів також не знає. Верх на будинку знімали її сусіди. Відносин між сином і позивачем після весілля не було ніяких. Може він і їздив кудись у гості, але їй з цього приводу нічого не відомо. З приводу розповсюдження неправдивих чуток позивача відносно її сина, їй нічого невідомо. Стверджує, що відповідач торгував м»ясом свинини з позивачем, коли жили разом, а потім він захворів і вже не міг торгувати. Коли виздоровів, казав їй, що сам торгує. Коли позивач перебувала на лікуванні в Жашківській лікарні, вона приносила їй їсти, але сторони на цей час вже не жили разом.

ОСОБА_8, допитана в якості свідка, показала, що вона є рідною сестрою відповідача. У 2000 році її брат приїхав з Ізмаїла і перед Новим роком його дочка запросила святкувати Новий рік. Відповідач пішов і залишився там проживати. Весною 2004 року він прийшов і сказав, що його вигнали, і з цього часу він став проживати по АДРЕСА_5. До того, як приїхати з Ізмаїла, їй відповідач позичив 1 600 доларів США. Коли приїхав з Ізмаїла, відповідач мав при собі ще суму, приблизно 2 000 доларів США. Одного разу він прийшов і сказав, щоб дали йому гроші, так як він має намір купити машину і купив він стару іномарку. За скільки саме, їй невідомо. Позичені нею кошти, вона повернула, коли відповідач купляв другу машину - Жигулі. За купівлю причепа їй нічого невідомо. Сторони почали проживати окремо, так як дочка покинула навчання, в них виникла сварка і позивач вигнала відповідача з квартири. Після цього, відповідач їздив забирати шафу, яку перевіз на АДРЕСА_6. Коли відповідач перейшов жити до позивача, прийшов і сказав, що йому немає куди дівати одяг і забрав цю шафу у квартиру позивача, а потім забрав її назад. Коли відповідач забирав шафу, був її чоловік і ОСОБА_40. Коли відповідач жив у них, приніс оголошення, що продається хата, а коштів не було. Вирішили позичити у тітки -ОСОБА_5 з с.Баштечки в сумі 20 000 грн на два роки. Про це все ішла мова вдома. Будівельні роботи, коли купив будинок, проводили своїми силами, прибирали, а тоді брат найняв людей, які проводили ремонт, а він їздив на базар і перепродував м»ясо. Цим він займався сам. Також він позичив у ОСОБА_6 20 000 грн на ремонт на 1 рік. Готували всі обіди у них вдома мама і вона. З будівельниками була домовленість, що вони будуть лише готовити обіди, а снідати і вечеряти вони будуть вдома. Ніколи вона не бачила позивача на АДРЕСА_2. Відповідач допоміг справити дочці весілля, а на сватання його не звали. Після сватання позивач зателефонувала і сказала, що має бути весілля. Відповідач на весіллі був сам присутній, а вони не були. Допомагав відповідач на весілля, але ночував вдома на АДРЕСА_6. Автомобіль Жигулі брат продав, так як попав у лікарню, термін повернення грошей вийшов і він продав, щоб розрахуватися з боргами. Коли позивач лежала у лікарні, вона разом з матір»ю приходили у лікарню провідувати її, але на той час сторони вже не жили разом. Заперечує, що дочка сторін, зять, позивач та відповідач приходили їх запрошувати на весілля. Стверджує, що відповідач не живе з позивачем, а живе з ними з 2004 року.

Свідок ОСОБА_9, показала суду, що вона є племінницею відповідача та знає, що з 2000 до 2004 року сторони жили разом. Весною 2004 року відповідач перейшов жити по вул.АДРЕСА_6, де і живе до цього часу. Будинок відповідач купив у 2005 році на позичені гроші. Це вона чула, так як вдома йшла про це мова. Обіди для будівельницків готовила мати відповідача та його сестра, тобто її баба і матір. Чи готувала позивач обіди для будівельників, їй невідомо. Відповідач на день уїжджав, а ввечері приїжджав, в тому числі і тоді, коли допомагав на весілля. Після весілля, нічого не змінилося. Шафу він забрав з квартири позивача у 2004 році. Жив за рахунок того, що возив і продавав м»ясо свиней. Доля автомобіля і причепа, їй невідомі. Вона на АДРЕСА_2, була лише одного разу, але в будинок не заходила. Чи були гроші у відповідача, коли він приїхав у 2000 році, їй невідомо. Знає, що її мати позичала 1 600 доларів у нього, а коли віддала, вона не пам»ятає. Спочатку у відповідача була стара іномарка, а потім він купив нові жигулі. Які були відносини між сторонами після весілля, їй невідомо. При ній розмов за Росію не було. Їй невідомо, що стало причиною того, що відповідач перестав займатися продажем свинини. Щоб відповідач тривалий час хворів, їй невідомо, але в нього боліла спина і ноги.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_41 показала суду, що ОСОБА_2 проживає з 2004 року у матері по вул.АДРЕСА_6, до цього часу, напроти її будинку. Чого сторони розійшлися, їй невідомо, але казали, що його вигнали. Їй відомо, що відповідач купив будинок за свої гроші, так як він про це їй казав. За яку суму, їй невідомо. Він позичав у її сина 20 000 гривень, а чи на купівлю будинку, чи на ремонт, їй невідомо. Ремонті роботи проводив ОСОБА_38, її чоловік, зять і ОСОБА_39. Робили верх, перекривали. Домовлявся про ремонтні роботи ОСОБА_2 і розраховувався за роботи також він, так як їй про це говорив її чоловік. Обіди готувала мати відповідача і вона також їй допомагала, так як вони в них брали воду. Возив їсти ОСОБА_2 автомобілем. Щоб готовила їсти позивач, вона не бачила. На весіллі в ОСОБА_4 не були рідні відповідача, так як їх не запрошували. Їй невідомо, хто був на весіллі. Коли відповідач займався продажем свинини, не пам»ятає. Де автомобіль «жигулі», їй невідомо, причеп був, але чий, вона не знає. Стверджує, що відповідач місця проживання не змінював. Відповідач трохи хворів, в нього були проблеми з ногами. Дочки вона відповідача не бачила і незнає, чи зможе її впізнати, так як не бачила її з 2000 року.

ОСОБА_42, допитаний в якості свідка, показав суду, що прийшов до нього ОСОБА_2 домовитися про будівництво огорожі. Вони стали її будувати. Огорожу будували вчотирьох. Відповідач трохи допомагав. Будували огорожу приблизно 1,5-2 місяці, кругом всього подвір»я. Розраховувався за проведені роботи ОСОБА_2 частинами. Снідали і вечеряли вони вдома, а готовили їм лише обіди. Обіди привозив завжди відповідач, а коли його не було, вони обідали тим, що мали чи купляли в магазині за кошти, які давав ОСОБА_2. Фото, де зображені позивач з відповідачем, він робив особисто. Одного разу відповідач привіз позивача і сказав йому, що це його колишня дружина, яка хоче подивитись. Він виготовляє фото своїх робіт для того, щоб показати майбутнім клієнтам, і тому, того дня, коли приїхав позивач з відповідачем, було зроблено фото огорожі. Він дав позивачу рукавички, цеглину і сфотографував їх на фоні огрожі, яку вони зробили. Яким чином потрапила дана фотографія до позивача, йому невідомо, так як він її тільки один раз бачив. Фотографії, які він зробив, він поклав у будинку на столі і яким чином вони потрапили до позивача, незнає. Дочки відповідача він там також не бачив. ОСОБА_17 не знає. Також він ще одного разу бачив позивача, яка їхала зі своїми родичами, вони зупинились, вона показувала родичам садибу. Він лише будував огорожу. Майже постійно відповідач був біля них, а інколи казав, що їздить на Київ продавати поросята.

Свідок ОСОБА_43 показав суду, що відповідача знає давно, допомагав йому з ремонтом будинку. З 2004 року відповідач проживає у матері по вул.Будьонного. Місця проживання не змінював. Відповідач просив його забрати шафу від позивача та перевезти її до матері, що вони і зробили Про будівельні роботи на АДРЕСА_2, домовлявся з ним відповідач. Снідали вони вдома, обіди готовила мати відповідача, інколи вони купляли їсти в магазині. Обіди привозив відповідач. ОСОБА_17. він знає, але не бачив, щоб вона приносила їсти будівельникам. Також не бачив, щоб позивач була на будівництві, їсти не приносила. Також працювали на будівництві його три сини, ОСОБА_13, ОСОБА_38 Переробляли верх будинку, робили обмостку. Про те, що обіди готовила матір, свідчило те, що вони інколи заходили до неї вечеряти. Також матері відповідача допомагала ОСОБА_12. Хто розбирав грубу у будинку, йому невідомо. Сусідки біля будинку він не бачив. Він брав участь в постановці стовпчиків біля будинку, робив обмостку, у хліві клітки варив, проводив каналізацію, робив піднавіс. Заперечує, що бачив позивача, коли проводились будівельні роботи. Про відносини позивача і відповідача після весілля йому невідомо. Будівельні роботи припинилися із-за конфлікту, а якого, невідомо. Вони допомагали відповідачу проводити будівельні роботи безоплатно, так як його син одружений на племінниці відповідача. Давав кошти відповідач на харчі, коли не мав можливості привезти їсти.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_11 показала суду, що працює приватним нотаріусом і оформляла договори відчудження будинку по АДРЕСА_2, в м.Жашкові. Подробиці укладення договорів вона не пам»ятає. Сума, яка вказується в договорі, записується за вказівкою сторін, в її присутності гроші не передаються. Стверджує, що в обов»язковому порядку договір оформляється в присутності осіб, які є стронами договору. Чи була присутня ОСОБА_1, вона не пам»ятає. Згоди у позивача на укладення договору не брала, так як відповідач розлучений.

ОСОБА_14, допитаний в якості свідка, показав суду, що є рідним братом позивача. В ОСОБА_4 на дні народження ОСОБА_2 почав розпитувати як торгувати, чи він візьме їх з собою і вони з січня 2000 року почали з його сестрою їздити та торгувати м»ясом свиней на ринку. Вони спочатку їздили з ним його автомобілем, так як треба було збирати кошти на навчання ОСОБА_4. Потім сторони купили старий автомобіль Фольксваген Гольф. Поїздили приблизно два роки даним автомобілем, підзаробили і через місяців 6 купили причепа. Приблизно у 2002 році сторони підзаробили грошей і купили новий ВАЗ, 4 моделі. Дочка пішла навчатися і почала через деякий час зустрічастися з хлопцем. Весілля дочки сторони відгуляли у Жашкові. Після весілля сторони разом з дочкою і зятем почали жити в квартирі і між ними почали виникати сварки. Позивач сказала, що будуть купляти будинок і переїжджати, так як між ними і дітьми виникають сварки. Далі заробляли кошти і шукали будинок. Вони знайшли будинок, майже, в центрі Жашкова. Їм не вистачало 1 000 доларів і її вони позичили у брата. Почали робити ремонт. Він допомагав грубу викинути, вікно замурувати, автомобілем безоплатно возив, так як допомагав сестрі. Будинок сторони купили приблизно у 2005 році. Сторони продовжували торгувати м»ясом, щоб зробити пошвидше ремонт і перебратися в будинок. А тут вони почули, що відповідач продає будинок. Він та батьки сказали позивачу, як же так, вона наробилася, а він продає, давай судитися. Сторони у нього позичили 5 000 грн разом і віддавали їх разом. Перестали сторони жити у 2006 році. Він побачив у газеті оголошення, що будинок продається, і прийшов запитати сестру, а вона сказала, що не може такого бути. Різдво, Великодень, дні народження батьків вони завжди святкували разом і сторони були присутні на всіх цих святах разом з 2000 до 2006 року. Також вони їздили разом на день народження їх сестри, яка проживає у Шполі мікроавтобусом брата ОСОБА_25. Операція у позивача була у 2004 чи 2005 році. У Жашкові, коли лежала позивач у лікарні, він відвідував позивача разом з ОСОБА_2 Вони вінчалися у церкві, а шлюб не реєстрували. Вони йому говорили, що разом мають купляти будинок. Він особисто допомагав викинути грубу, замурував перестінок, замурував вікно, робив розбивку гаража і підвалу. Також допомагав ще їх брат. Позивач готовила їсти, а відповідач привозив їх кормити, бувало, що позивач прибирала. Він був на АДРЕСА_2, часто, часто заїжджав, був, коли брат ОСОБА_25 привозив бригаду верх переробляти. Коли була робота для однією людини, він допомагав. Автомобіль ВАЗ сторони купили приблизно за 5 000 доларів США, брат ОСОБА_25 їздив з відповідачем. Вони говорили, що у брата позичили 1 000 доларів, а купили автомобіль за 5 000 доларів США. На весіллі ОСОБА_4 був відповідач, а також відповідача рідний брат ОСОБА_42, двоюрідний брат, дядько і тітка. Коли сторони торгували м»ясом, вони стояли разом на базарі. Сторони вдвох розповідали, що купили в Жашкові будинок за 5 000 доларів США. Будинок купили приблизно у 2005 році, так як у 2006 році вони розбирали верх. Коли відповідач мав рити котлован, він його запитав, чи має куди вивозити землю. Він сказав, що так, а він йому запропонував вивозити землю в рів, який знаходиться напроти земельної ділянки його сусідки, щоб вирівняти земельну ділянку. Заперечує, що допомагав відповідачу на будівництві як розрахунок за землю, викопану з котловану, так як ця земля засипана не на його земельній ділянці. Стверджує, що сторони проживали разом у квартирі сестри по вул.Леніна, так як він там особисто бачив відповідача. Він не розуміє, чому сторони не перейшли жити у будинок, так як там залишилося лише шпалери поклеїти і можна було жити.

Свідок ОСОБА_35 показав суду, що сторони проживали спільно з 2000 року, брали у нього свиней. Коли було необхідно, він їм допомагав. Купляли вони у нього свиней точно з 2001 до 2006 року по 2-3 рази на рік. Відповідач возив важити, а позивач розраховувалась за свиней. Він чув, що вони хочуть купити будинок, так як була розмова, що давайте трохи більше грошей, ак як їм потрібно. Брат позивача у 2006 році приїжджав і просив допомогти розібрати верх будинку. Був ОСОБА_37, ОСОБА_14, ОСОБА_36. Приїхали приблизно о 5 год 30 хв і працювали до 12 год. Їх кормила позивач та розраховувалась, а відповідач в цей час займався з ОСОБА_13., так як вони мали ставити новий верх. Він був там лише один раз, а інші хлопці їздили ще.

Допитаний в якості свідка, ОСОБА_23 показав суду, що він є чоловіком дочки сторін. З відповідачем у нього стосунки не склалися з самого початку, вони один одного не терплять. У 2003 році він познайомився з дочкою сторін, вони почали зустрічатися. Одного разу, ще до весілля, він їздив з дочкою сторін у гості і залишив свій одяг у їх квартирі, після цього, почали у них виникати сварки. Відповідач сказав, що не буде навчати дочку, обзивав, принижував, а тому вона вирішила перевестися на заочну форму навчання. Коли ОСОБА_4 перевелася на заочну форму навчання і відповідач про це довідався, була велика сварка спочатку між відповідачем і дочкою, яка переросла в сварку між позивачем і відповідачем. В результаті чого, відповідач забрав свої речі та пішов жити до своєї матері. Сватання було без відповідача, але після сватання сторони знову почали спілкуватися і через приблизно 1-1,5 місяці вони помирилися. Прийшла позивач і сказала їм, що відповідач хоче жити разом, так як треба гуляти весілля, щоб було все нормально. З того часу вони проживали разом у квартирі позивача. 04.09.2005 року вони відгуляли весілля. Після весілля знову між ними почали виникати сварки і він з дочкою сторін пішли жити на квартиру. З того часу він перестав до них ходити, а ОСОБА_4 ходила і провідувала їх. Вони знайшли квартиру, яку хотіли придбати і прийшли просити батьків ОСОБА_4 позичити кошти, на що отримали відповідь, що вони будуть купляти будинок, а квартиру залишать їм. Будинок сторони купили весною, приблизно у травні 2005 року за 5 000 доларів США. Про те, що сторони купили будинок і за яку ціну, йому розповіла його дружина. У 2007 році сторони розійшлися, так як позивачу необхідні були кошти на проведення лікування, а відповідач не хотів давати кошти на якісніші ліки, так як вони були дуже дорогими. Вони з дочкою сторін переїхали жити у Київ, де проживали приблизно 1,5 року. Сторони так і продовжували їздити на базар у м.Київ і торгувати м»ясом. Дочка зустрічалася з сторонами на базарі, так як жили в Києві. Дочка також допомагала їм у ремонті: підготовлювала стіни, чистила доски. Про те, що будинок сторони купили вдвох і мають там проживати, які проводять ремонтні роботи, йому розповідала дочка сторін, яка з ними спілкувалася. Кошти на весілля сторони заробляли вдвох : їздили закупляти свиней, продавали м»ясо. У них були спільні кошти.

ОСОБА_24, допитана в якості свідка, показала, що є рідною сестрою позивача. У 2000 році на день народження дочки ОСОБА_4, коли їй виповнилося 16 років, в січні, приїхав відповідач і став просити, щоб його прийняли жити. Сторони зійшлися жити разом. Весною вони купили автомобіль Фольксваген Гольф для того, щоб їздити на базар, так як раніше позивач їздила з братом. У 2002 році сторони купили новий ВАЗ, 4 моделі. У 2005 році купили будинок. У 2006 році позивач в черговий раз захворіла і їй лікарі сказали, що треба змінювати роботу, щоб не стояла на базарі. Із-за цього почалися скандали. Відповідач не давав коштів на лікування позивача, казав, щоб їй краще зробили операцію, так як вона буде дешевше коштувати, чим лікування, а їй повторно не можна було її робити, от він забрав речі і пішов. Зразу позивач не признавалась, що він пішов. Позивач з відповідачем приїжджали до неї, коли їй було 44 роки разом з дітьми, про що є фото. Сторони проживали як одна сім»я. Різдво, Пасху, дні народження матері і батька вони святкували завжди всі разом. В період часу з травня 2004 року до грудня 2006 року вони були у сторін 1 чи 2 рази в квартирі на дні народження позивача. При цьому був і відповідач. В квартирі позивача були речі відповідача, вони ночували в одній спальні і в них також, коли приїжджали в гості. Також відповідач в цей період часу приїжджав до них на її день народження і для закупівлі свиней. Про купівлю будинку їй розповідала позивач, що потрібно купляти хату, так як відповідач не мириться з зятем, щоб зберегти сім»ю дітей, а квартиру залишити дітям. Вона не допомагала на будівництві сторонам, але допомагали брати. Про купівлю будинку позивач розповідала їй в телефонному режимі, так як вони часто зідзвонювалися. Сестра також по телефону розповідала і про будівельні роботи, які вони проводили, і про те, що вона готує будівельникам їсти. В цей період часу вона часто їй телефонувала, так як позивач була після операції. Щодо автомобіля ВАЗ, вона не пам»ятає точно, коли це було, але їй зателефонувала позивач і сказала, що в неї має бути ввечері гарна новина, але про неї вона їй розповість увечері. Вона не дочекалася двінка позивача і сама зателефонувала та їй позивач повідомила, що вони купили автомобіль, їздили ОСОБА_25 з ОСОБА_2 і пригнали машину і що купили її за 5 000 доларів США. Коли вони їхали провідувати у лікарню в Жашків батька, вона телефонувала позивачу і вона сказала, щоб вони приїхали і подивилися, яку вони купили хату. Вони заїхали, там були тільки позивач, відповідач і ОСОБА_4. Вони їм показували будинок, при цьому був відповідач. Коли ще позивач була на лікуванні, відповідач не захотів їй дати кошти на лікування і вона, не долікувавшись, покину лікарню. Відповідач відмовився їй купити чоботи, які в неї порвалися, і вона змушена була надівати на ноги по 5 кульків. Після чого вони розійшлися перед Новим, 2007 роком. Відповідач не хотів реєструвати шлюб і вони лише повінчалися у церкві.

Свідок ОСОБА_44 показав суду, що він проживає з сестрою відповідача як чоловік та дружина з 2004 року. Приблизно через 2 місяці до них переїхав жити відповідач. Він пояснив, що посварився з жінкою і буде жити з ними. З цього часу він проживає з ними. Він допомагав відповідачу забирати шафу з квартири позивача, яку перевезли за місцем свого проживання по вул.АДРЕСА_6. На весілля дочка сторін їх не запрошувала. Відповідач казав, що допомагає весілля дочці справити, але місце проживання не змінював. Коли відповідач хворів, до нього на АДРЕСА_6, ніхто не приходив. Щодо купівлі будинку велися розмови, що потрібно купити, так як мало місця всім жити. По оголошенню відповідач купив будинок на вул.Давиденка. Гроші він позичав у тітки з с.Баштечки. Відповідач наймав спеціалістів для ремонту будинку. Вони зі сім»ї практично нічого не робили, так як відповідач наймав спеціалістів. Готовила їсти мати відповідача. Вже пізніше він допомагав опускати кольца у криницю, фарбував вікно на кухні, двері у сараї. Обіди возив відповідач автомобілем. Було, що, коли відповідач їхав, він особисто носив обіди. Позивача він на Давиденків не бачив жодного разу. Готовили їсти, що мали. Інколи працівники замовляли, що їм конкретно зготовити. За сніданки замовлень не було, працівники снідали вдома, а вони лише готовили обіди. Відповідач займався торгівлею м»яса. Вечорами відповідач знаходився вдома. Відповідач мав намір їхати в Москву до брата на роботу, але там щось не вийшло. Автомобіля з причепом на даний час у відповідача немає.

Допитаний в якості свідка, ОСОБА_45 показав суду, що він був зятем дочки сестри відповідача. У 2004 році відповідач прийшов жити на АДРЕСА_7, і з того часу місця проживання не змінював. Йому це відомо, так як на той період часу він також жив у цьому ж будинку з дружиною та дитиною. Він допомагав ОСОБА_2 прибирати, вирубувати бур»ян, дерева, викопували яму на туалет, перекладали будівельні матеріали на інші місця. Відповідач також наймав майстрів : ОСОБА_13 Позивача біля будинку він не бачив. Коли відповідач будувався, його сестра допомагала готовити їсти, його матір, а відповідач возив. Коли відповідач не мав можливості привозити обіди, він давав кошти, щоб будівельники купляли собі їсти. Чого відповідач продав будинок, йому невідомо. Він одружився з племінницею відповідача у 2001 році. На той час відповідач жив у позивача. Питання купівлі будинку з ним не обговорювали. Коли відповідач купляв будинок, то не жив з позивачем. Знає, що відповідач продавав свиней, але не часто. Де знаходиться на даний час автомобіль і причеп, йому невідомо. На весілля їх ОСОБА_4 не запрошувала. Відповідач хотів їхати на роботу в Росію, але щось у нього не получилося. Йому нічого невідомо про створення відповідачем нової сім»ї.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи ОСОБА_3, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

- в частині встановлення факту проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу з лютого 2000 року до грудня 2006 року позов підлягає до задоволення, так як вказаний факт підтверджено показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також даний факт підтверджено показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, даний факт підтверджено фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, тексти запрошень сторін на святкування тих чи інших подій, копією свідоцтва про вінчання сторін;

- суд критично оцінює пояснення відповідача, що він не проживав з позивачем та не вів спільне госпордарство у період з весни 2004 року до грудня 2006 року, вважає, що вони не відповідають дійсності, так як позивач, що слідує з матеріалів справи, неодноразово міняв свої позиції з приводу стосунків з позивачем після весілля дочки, місця його проживання після розірвання стосунків з позивачем у 2004 році ( у знайомих, у матері), підстав наявності фото з зображенням його з позивачем, підстав реалізації житлового будинку по АДРЕСА_2, в м.Жашків, також його пояснення спростовуються показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також спростовуються показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, спростовуються фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, текстами запрошень сторін на святкування тих чи інших подій;

- суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вважає, що вони не відповідають дійсності, вважає, що вони дані в інтересах відповідача, так як вони є близькими родичами відповідача та заінтересовані в постановленні рішення на його користь, оскільки, спростовуються показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також спростовуються показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, спростовуються фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, текстами запрошень сторін на святкування тих чи інших подій. Крім цього, вони ж підтвердили факт провідування позивача у лікарні у період, у який, як вони стверджують не спілкувалися з позивачем через те, що їх не запросили на весілля дочки сторін ОСОБА_4 та вигнали відповідача;

- суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_9., ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45., вважає, що вони не відповідають дійсності, вважає, що вони дані в інтересах відповідача, так як вирішення даного спору на користь позивача може вплинути на їх особисті інтереси та інтереси їх родичів, так як ОСОБА_9. та ОСОБА_44., як ОСОБА_8. та ОСОБА_7 проживають в одному будинку, де, як стверджують особи, які беруть участь в розгляді справи, фактично проживає 4 сім»ї, та вважає, що вони не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, спростовуються показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також спростовуються показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, спростовуються фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, текстами запрошень сторін на святкування тих чи інших подій. Крім цього, показання даних свідків суперечать поясненням відповідача, який підтвердив своє перебування на святах у родичів позивача з позивачем у період з весни 2004 року до грудня 2006 року;

- суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_42., ОСОБА_41, та вважає, що вони не відповідають дійсності, так як спростовуються показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також спростовуються показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, спростовуються фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, текстами запрошень сторін на святкування тих чи інших подій. Крім цього, показання даних свідків суперечать поясненням відповідача, який підтвердив своє перебування на святах у родичів позивача з позивачем у період з весни 2004 року до грудня 2006 року. Також свідок ОСОБА_13 спілкувався з відповідачем нетривалий період часу, не зміг пояснити звідки у позивача фото, яке він виготовив з зображенням позивача та відповідача, необхідності фотографування сторін разом. Свідок ОСОБА_41 є сусідкою матері відповідача, перебуває з нею в дружніх стосунках, що слідує з її показань щодо надання допомоги по готуванню обідів, а матір відповідача заінтересована в постановлені рішення на користь відповідача;

- довідки Жашківської ЦРЛ підтверджують перебування позивача на лікуванні, чим підтверджено показання свідків та пояснення позивача, що був період часу, коли вона не могла працювати (т.1 а.с.90-91);

- показання свідка ОСОБА_11 не спростували та не пітвердили показань свідків тієї чи іншої сторони, а також наявність чи відсутність факту проживання сторін, спростували пояснення відповідача, що кошти за житловий будинок передавалися в її присутності;

- суд вважає, що довідка депутата Жашківської міської ради Левіцького М.С. від 23.05.2011 р. (т.3 а.с.11) не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, так як спростовується показаннями свідків, доказів заінтересованості яких в постановленні рішення на користь тієї чи іншої сторони, суду не надано, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_33., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_20 Також спростовуються показаннями свіків ОСОБА_17., ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_23., ОСОБА_24, які підтверджують показання свідків, доказів заінтересованості яких суду не надано, вони співпадають з поясненнями позивача та в періоді часу з лютого 2000 року до весни 2004 року не оспорюються відповідачем. Крім цього, спростовуються фото із зображеннями відповідача з позивачем на святкуваннях тих чи інших дат близьких родичів позивача, текстами запрошень сторін на святкування тих чи інших подій. Крім цього, судом встановлено, що депутат опитував як свідків лише осіб, яких зазначив відповідач, довідка має виправлення, які ніким не завірені, вона містить невірні дані дати народження свідка, а тому не може бути належним та допустимим доказом того, що відповідач з 2004 року проживає по АДРЕСА_5;

- суд вважає, що Список ветеринарних свідоцтв не може бути доказом того, що відповідач з 2005 року торгував м»ясом свинини без позивача, оскільки, список ветеринарних свідоцтв спростовується текстом самої довідки Об»єднання ветеринарної медицини в м.Києві , де зазначено, що ОСОБА_2 ОСОБА_1 реалізовувала м»ясо на ринку «Виноградар»з 2000 до 2007 року разом з своїм чоловіком ОСОБА_2, що також свідчить про факт спільного ведення господарства сторін у період з 2000 до 2007 року (т.1 а.с.52-54);

- суд вважає, що позов в частині стягнення на користь позивача 1/2 частини вартості автомобіля ВАЗ з причепом, виходячи з їх вартості 26 000 гривень не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

- судом встановлено, що не оспорюється сторонами, що в період часу придбання автомобіля ВАЗ з причепом сторони проживали однією сім»єю, вели спільне господарство;

- з показань свідків, що не оспорюєься сторонами, вони придбали автомобіль та причеп для здійснення спільної діяльності по реалізації м»яса свинини для накопичування коштів для особистих потреб;

- при вирішенні спору в цій частині суд керується нормами КпШС України, Законом Українп «Про влсність», які діяли на час виникнення спірних прововідносин;

- на час придбання автомобіля з причепом сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, а тому відносини з приводу даного майна регулються Законом України «Про власність»від 07.02.1991 року № 697-ХІІ (Далі -Закон № 697-ХІІ) із змінами і доповненнями, який діяв на час його придбання, нормами ЦК Української РСР (в ред.1963 р.);

- відповідач не оспорює факту спільного сумісного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного сімейного бюджету з позивачем у період з 2000 року до 2004 року, а також відповідач визнає, що причеп вони придбали за спільні кошти;

- разом з тим, суд вважає, що належних та допустимих доказів наявності особистих коштів в розмірі 17 100 гривень та коштів для купівлі причепа у період до 2000 року суду ні позивач, ні відповідач не надали, так як показання свіків не є належним доказом наявності коштів;

- тому судом встановлено та є доведеним, що на час придбання спірного автомобіля з причепом позивач з відповідачем проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет, досягли домовленості про придбання автомобіля з причепом у спільну власність, позивачем та відповідачем на придбання автомобіля з причепом були витрачені кошти з їх спільного бюджету;

- суд вважає, що автомобіль з причепом є спільною частковою власністю сторін, оскільки, рішення про встановлення факту проживання однією сім»єю сторін на час прийняття рішення в цій частині позовних вимог чинності не набрало, вони придбані за спільні кошти та суду не надано доказів наявності договору про придбання майна як спільної сумісної власності ;

- відповідно до ч.2 ст. 17 Закону № 697-ХІІ майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об»єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі;

- позивач надала суду докази, що, крім виручених від реалізації м»яса свинини коштів, вона в період накопичування коштів для придбння автомобіля та причепа працювала та отримувала заробітну плату, вкладала її в спільний бюджет, разом з тим, доказів її розміру суду не надала;

- відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»при відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою -частки визначаються рівними;

- тому суд вважає, що позивач довела в суді її право власності на 1/2 частину автомобіля та 1/2 причепа;

- разом з тим, суд вважає, що позов у частині стягнення із відповідача на користь позивача грошової компенсації за належну 1/2 частину автомобіля з причепом вартістю 26 000 гривень та судових витрат не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

- судом (на виконання вимог ухвал апеляційного суду Черкаської області по даній справі про надіслання справи на новий судовий розгляд) роз»яснено сторонам порядок подання доказів, порядок заявлення та розгляду клопотань, роз»яснено повноваження суду при розгляді справи, а також те, що виконання вимог ухвал апеляційного суду, які набрали законної сили, є обов»язковими як для суду першої інстанції, так і для сторін;

- відповідач на підтвердження своїх пояснень про відчудження ним автомобіля надав відповідь Уманського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС від 28.03.2012 року № 096 (т.4 а.с.62);

- не дивлячись на роз»яснення суду, позивачем залишено свої позовні вимоги в частині стягнення компенсації вартості автомобіля з причепом без змін (при наданні їй юридичної допомоги адвокатом);

- суду заборонено надавати косультації будь-кому, в тому числі сторонам, а також самостійно змінювати позовні вимоги на свій розсуд, а тому відповідно до ст.11 ЦПК України розглядає справу в межах пред»явлених позовних вимог;

- суду не надано належних доказів, які б підтверджували вартість автомобіля з причепом -26 000 гривень, так як питання визнання недійсним договору купівлі -продажу спірного автомобіля з підстави невідповідності зазначеної у договорі ціни фактичній, сторонами не ставиться, показання свідків не є належним доказом вартості майна;

- згідно довідки Монастирищенського РП Уманського МРЕВ ДАІ від 19.03.2007 року № 256 вартість автомобіля ВАЗ 21043, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1 без причепа становила 17 100 грн ( т.1 а.с.62);

- суд вважає, що доказів вартості причепа до автомобіля, суду сторонами взагалі не надано, так як пояснення сторін відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України не є доказами;

- судом встановлено, що автомобіль за відповідачем реєстрованим не значиться, про що свідчить відповідь Уманського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС від 28.03.2012 року № 096, так як за ним не зареєстровані транспортні засоби (т.4 а.с.62);

- відповідач та свідки підтверджують, що у відповідача автомобіль ВАЗ 21043 та причеп відсутні;

- позивач не надала доказів який саме причеп сторони придбали, не зазначила місце його знаходження, не надала доказів його наявності чи відсутності на час виникнення спору, позивач з клопотанням про забезпечення позову шляхом вилучення спірного майна та передачі його на зберігання, яке, виходячи з її позовних вимог, існує, не зверталася, як і не ставила питання про проведення судової експертизи для визначення його вартості, в поноваження суду не входить розшук спірного майна, а тому суд вважає, що позов в частині стягнення компенсації вартості причепа не підлягає до задоволення. Крім цього, жодна із сторін не надали доказів і відчудження причепа іншим особам;

- а суд, відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України розглядає справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

- відповідачем надано суду докази того, що за відповідачем спірний автомобіль не зареєстрований, так як знятий з обліку (т.4 а.с.62);

- позивач та її представник, як відповідач та його представник, не надали суду доказів наявності чи відсутності автомобіля ВАЗ на час виникнення спору, позивач з клопотанням про забезпечення позову шляхом вилучення спірного майна та передачі його на зберігання, яке, виходячи з її позовних вимог, існує, не зверталася, як і не ставила питання про проведення судової експертизи для визначення його вартості, в поноваження суду не входить розшук спірного майна, суд з власної ініціативи відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України не може витребовувати докази, в тому числі і відомості про те за ким зареєстровано право власності на спірний автомобіль, чи дійсно змінився власник, чи він переданий у користування;

- позивач не надала суду доказів, що автомобіль залишився у власності відповідача, а тому суд вважає, що позов у цій частині не підлягає задоволенню в повному обсязі;

- судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 57, 60, 88, 137, 158-159, 169, 213-215, 256-259 ЦПК України, Законом України «Про власність»від 07.02.1991 року № 697-ХІІ (Далі -Закон № 697-ХІІ) із змінами і доповненнями, ЦК Української РСР ( в ред.1963 р.), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу з лютого 2000 року до грудня 2006 року.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8 грн 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Д. С. Ротаєнко

Повний текст рішення виготовлено 17.04.2012 року