Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/418/25

2/287/646/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року         м. Олевськ

        Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка   ОСОБА_1    звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 13.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

26.03.2025 до Олевського районного суду Житомирської області від позивачки надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху з доданою уточненою позовною заявою та її копією.

В обгрунтування уточненої позовної заяви, позивачка зазначає, що вона з відповідачем з грудня 2020 року по січень 2022 року проживали однією сім`єю. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивачки. На даний час відповідач ухиляється від добровільного утримання неповнолітньої дитини. Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою. Усі обов`язки щодо утримання та виховання дитини позивачка несе самостійно. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто та від досудового врегулювання спору відповідач відмовився.  Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходу), щомісячно, але не менше встановленого Законом мінімуму, починаючи стягнення з 13.02.2025 та до досягнення дитиною повноліття. Також, позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою суду від 26.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

08.07.2025 позивачка в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла до суду письмова заява з проханням про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 08.07.2025 на розгляд справи не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення на його адресу судової повістки та опублікування оголошення на веб - сайті суду, що стверджується матеріалами справи.  Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони від спільного проживання мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 4).

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до інформації Олевської міської ради Житомирської області за № 715 від 06.03.2025 відповідач зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Як вбачається із копії довідки про реєстрацію місця проживання від 28.12.2021 за № 1306 (а.с. 8), довідки про склад сім`ї від 11.02.2025 за № 327 (а.с. 10), довідки, виданою Олевською міською радою Житомирської області за № 328 від 11.02.2025 (а.с. 11) неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Так, ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В даному випадку суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку по утриманню дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний, інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток, не надає добровільно належної матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини, хоча має таку можливість, оскільки має відповідний молодий вік, не є інвалідом, не страждає на тяжке захворювання та має можливість утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, належним чином, як того вимагає Закон, а тому аліменти на утримання дитини повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку, згідно вимог ст. 183 СК України, у частці від заробітку, однак у меншому розмірі, ніж заявлено позивачкою у позові, а саме у розмірі   1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження (ч. 5 ст. 183 СК України), що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 19.02.2025. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України та ст.ст. 7,12,13,81,141,223, 247, 258,259,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 19.02.2025 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.  

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:   

Позивачка:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт №  НОМЕР_1  виданий  08.06.2023 року органом № 1828,   РНОКПП   НОМЕР_2 , місце проживання:  АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання:  АДРЕСА_4 .

Суддя: Л. В. Винар