ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/750/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі Головатій І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Вознюка А.М., Манчик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Луцької об'єднаної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до Луцької об'єднаної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (далі - ГУ ДКС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000471701 від 02 березня 2012 року, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 136 396,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року.

Податковим органом у ході перевірки встановлено, що у листопаді 2011 року позивачем було включено до податкового кредиту сплачений податок з операцій по придбанню вантажних транспортних засобів, що зареєстровані на фізичну особу. Проте, на думку податкового органу, до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення ПДВ лише щодо тих транспортних засобів, які зареєстровані на суб'єкта господарювання, а не на фізичну особу, та за умови використання їх в оподатковуваних операціях.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471701, яким позивачу було зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року на 136 396,00 грн.

Позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ухвалою суду було замінено неналежного відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Волинській області на належного - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник Луцької ОДПІ у письмових запереченнях № 62/10/10-007 від 04.04.2012 року та в судовому засіданні позову не визнав. В обґрунтування заперечення пояснив, що перевіркою встановлено факт завищення підприємцем ОСОБА_4 від'ємного значення податкової декларації за листопад 2011 року на 136 396,00 грн., оскільки до податкового кредиту нею включено ПДВ, сплачене при придбанні автотранспортних засобів, які зареєстровані на фізичну особу, а не на суб'єкта підприємницької діяльності. Разом з тим, закон пов'язує можливість віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за транспортними засобами, зареєстрованими на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях. При цьому відповідач також посилається на пункти 198.3, 198.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункт 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях від 28.03.2012 року за №15-08/137-1360, та пояснила, що згідно з вимогами п.9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011року №39 та п.12, 13 ст.200 ПК України бюджетне відшкодування здійснюється органами казначейської служби на підставі висновків податкового органу. Станом на 28.03.2012 року висновків Луцької ОДПІ на повернення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2011 року фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 не надходило. Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 листопада.2005 року ОСОБА_4 була зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області (а.с.14).

З 10 березня 2003 року позивач перебуває на податковому обліку і є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № НОМЕР_1 від 03.05.2007 року (а.с.24).

Луцькою ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку підприємця ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.10.2011 року по 31.11.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 17.02.2012 року № 896/17-2/НОМЕР_2 (а.с.8-11), яким було зафіксовано факт порушення підприємцем пунктів 198.3, 198.4 статті 198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму 136 396,00 грн., на підставі якого Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 02 березня 2012 року № 0000471701(а.с.7), яким позивачу було зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року на 136 396,00 грн.

На думку суду, Луцька ОДПІ як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду беззаперечних доказів та не довела правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 02 березня 2012 року № 0000471701 з огляду на таке.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем СПД ОСОБА_4 було придбано в ТзОВ «Богдан-Авто Луцьк» (код ЄДРПОУ 377069603186, м. Луцьк, вул. Словацького, 30/3) автотранспортний засіб: Hyundai Santa Fe, згідно укладеного договору (в судовому засіданні представником позивача було уточнено, що договір носив усний характер) , акту приймання-передачі транспортного засобу та податкових накладних №97 від 10.11.2011р. на суму ПДВ - 3333,33 грн. та №144 від 14.11.2011р. на суму ПДВ - 55491,67 грн. (включено в декларацію з ПДВ та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011р.) та придбані у EURORA TRANS LTD (Болгарія) автотранспортні засоби: Mersedes-Benz 254 L Actors, відповідно до ВМД №205000022/2011/019633 на суму ПДВ - 54064,64 грн, та причіп DENGA на суму ПДВ - 23506,18 грн.

Автомобіль марки Hyundai Santa Fe був зареєстрований у Луцькому МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області на фізичну особу ОСОБА_4, присвоєно державний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію даного транспортного засобу (а.с.13).

Автомобіль марки Mersedes-Benz 254 L Actors був зареєстрований у Луцькому МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області на фізичну особу ОСОБА_4, присвоєно державний номер НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію даного транспортного засобу (а.с.12 на звороті).

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа-підприємець. При цьому, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.

Статтею 2 Господарського Кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання.

Відповідно до статті 55 Господарського Кодексу України громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, право власності на майно повинно реєструватись за фізичною особою, а не за фізичною особою-підприємцем.

Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 128 Господарського Кодексу України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів, причепів, напівпричепів), за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України.

При цьому, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати податкового кредиту для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, вищезазначеним Законом не передбачено.

Разом з цим, включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, можливе за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що використання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності підприємцем ОСОБА_4 підтверджується подорожніми листами, податковими накладними.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортні засоби придбані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 згідно видаткової накладної від 21.11.2011 року, ВМД №205000022/2011/019633 від 25.11.2011 року, ВМД № 205000022/2011/019634 від 25.11.2011 року використовуються позивачем у його господарській діяльності.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15 березня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 серед іншого здійснює такі види діяльності, як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту та ін. (а.с.14).

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Відтак, фізичною особою - підприємцем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ у листопаді 2011 року - 136396 грн.00 коп.

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.11-200.13 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи зі змісту наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що відповідачем, Луцькою ОДПІ, помилково зроблені висновки про завищення підприємцем ОСОБА_4 розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 136396,00 грн. за листопад місяць 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2012 року №0000471701 є протиправним та підлягає скасуванню

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Оскільки відповідачем, Луцькою ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02 березня 2012 року №0000471701 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 136 396,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1365 грн.00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 59 від 19.03.2012 року (а. с. 2).

Керуючись статтею 94, частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Луцької об'єднаної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000471701 від 02 березня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 136 396 грн. (сто тридцять шість тисяч триста дев'яносто шість гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати у сумі 1 365,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят п'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 6 квітня 2012 року