ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/1036/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 150,00 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду і відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язана подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою встановленими Пенсійним фондом. Відповідачем було несвоєчасно подано відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2009 рік у зв'язку із чим до останньої застосовано фінансові санкції у сумі 170,00 грн., в рахунок сплати яких надійшло 20,00 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 150,00 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі було подано клопотання про розгляд справи без участі представника Управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, свого представника не направила, не повідомила суд про причини неявки, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, заперечення на позов не надала, а тому суд справу вирішує на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, позивачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності згідно Свідоцтва про державну реєстрацію від 12 травня 1997 року та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків.

За правилами пункту 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (чинного до 8.07.2010 року), страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Пунктом 1.3. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування разом із пунктом 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що платники, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за встановленою формою.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного до 8.07.2010 року) передбачено, що за несвоєчасне подання відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду на порушника накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено що відомості, які використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2009 рік, які ОСОБА_1 зобов'язана була подати до Пенсійного фонду до 1 квітня 2010 року, а фактично нею були подані 31 березня 2011 року.

За дані порушення начальником Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області було винесено рішення №495 від 31 березня 2011 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей до органів Пенсійного фонду в розмірі 170,00 грн. Копію рішення підприємцем ОСОБА_1 отримано нарочно 31 березня 2011 року про що є відповідна відмітка (а.с.3).

Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалися.

У встановлений законодавством десятиденний строк штрафні санкції не були сплачені, а тому позов Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення і сума заборгованості по фінансових санкціях в розмірі 150,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтею 160, статтями 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович