ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.11 р. Справа № 31/182пд

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Новікової В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах дер жави в особі Олександрівської районної державної адміністрації

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Олександрівка

третя особа Відділ Держкомзему в Олександрівському районі

про визнання недійсним договір оренди землі від 23.12.2005р. в частині визначення орендної плати (п.4 Договору); зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору, що визначить орендну плату відповідно до діючого законодавства; стягнення недоотриманих коштів в сумі 12197,73 грн.

В присутності представників сторін:

Прокурор: Остапенко Ю.О.

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_2

від третьої особи: Віницька Ю.С.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Олександрівського району Донецької області в інтересах держави в особі Олександрівської районної державної адміністрації звернувся із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Олександрівка про визнання недійсним договір оренди землі від 23.12.2005р. в частині визначення орендної плати (п.4 Договору); зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору, що визначить орендну плату відповідно до діючого законодавства; стягнення недоотриманих коштів в сумі 12197,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.11.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держкомзему в Олександрівському районі.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 23.12.2005р. між ФОП ОСОБА_1 та Олександрівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі площею 56,66 га, однак визначена в п.4 договору сума орендної плати не відповідає вимогам законодавства, що є, на думку прокурора, підставою для визнання даного договору недійсним

Позивач письмових пояснень по справі не надав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає з посиланням на те, що будь-які зміни до спірного договору, зокрема щодо орендної плати, мають вноситись за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди. Укладений договір оренди землі відповідає вимогам законодавства, відповідач виконує належним чином свої зобов'язання за ним.

Третя особа надала письмові пояснення по справі, в яких позов підтримує та зазначає, що визначена в договорі сума орендної плати є нижчою від мінімальної, передбаченої в ЗУ „Про плату за землю".

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

23.12.2005р. між Олександрівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для риборозведення та в оздоровчих цілях, яка знаходиться на території Олександрівської селищної ради.

Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 56,66га, у тому числі 48,28 га під водним об'єктом, 8,38 га земель прибережної смуги (п.2 Договору). Договір укладено на 10 років (п.3.).

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1733,8 грн. на рік(п.4.). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.5.). Розмір орендної плати переглядається періодично у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених договором (п.8.).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п.31.).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.36 Договору)

Договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації (п.38 Договору).

Договір зареєстрований у Олександрівському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» ДКУ ЗР від 23.12.2005р. за № 04051650040.

Згідно Листа від 26.04.2011р. № 171 на ім'я Голови Олександрівської райдержадміністрації Відділ Держкомзему в Олександрівському районі повідомив, що середня нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Донецькій області, проведена станом на 01.07.1995р. становить 4138,5 грн. і підлягає індексації на 2005 рік на коефіцієнт - 2,465 - 10201,4 грн., на 2006 рік - на коефіцієнт 2,551 - 10557,31 грн., на 2007 рік нормативно грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення не індексувалась, на 2008 рік на коефіцієнт - 2,623 - 10855,29 грн., на 2009 рік на коефіцієнт 3,022 - 12506,55 грн., на 2010 рік на коефіцієнт 3,2 - 13243,2 грн., на 2011 рік - на коефіцієнт 3,2 - 13243,2 грн.

Листом від 25.03.2011. № 01/13-122 на ім'я ФОП ОСОБА_1 Голова райдержадміністрації запропонував відповідачу в добровільному порядку сплатити недоотримані кошти до місцевого бюджету внаслідок передачі в оренду земель водного фонду за заниженими ставками.

Відповідач добровільно не сплатила кошти, які позивач вважав недоотриманими в результаті заниження розміру орендної плати. Прокурор звернувся з позовом до суду, вважаючи, що положення п.4 договору оренди землі не відповідають вимогам закону щодо розміру орендної плати, що спричинило шкоду місцевому бюджету в результаті недоотримання коштів у сумі 12197,73грн.

Господарський суд вважає, що вимоги прокурора є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, яка визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Цим же Законом визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13).

Враховуючи, що договір, укладений між сторонами є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, до умов цього договору застосовуються положення Закону України „Про оренду землі" та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені істотні умови договору оренди землі, серед яких: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір містить всі істотні умови, наведені в ст. 15 Закону України „Про оренду землі".

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що у спірному договорі наявні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі", підписані сторонами, а також додержані вимоги ст. 6, 17, 19 Закону України „Про оренду землі" при укладанні спірного договору, що дає підстави вважати даний договір укладеним між сторонами.

Прокурор як на підставу недійсності спірного договору оренди землі від 23.12.2005р. посилається на те, що ціна, визначена в договорі, не відповідає вимогам законодавства про землю, а саме орендна плата є заниженою, невірно визначеною. При цьому прокурор, виходить з того, що орендна плата повинна сплачуватися у розмірі 0,3% від грошової оцінки землі, яка також є заниженою.

При цьому прокурор вказує вихідні дані для обчислення орендної плати для земель водного фонду виходячи з листа Відділу Держкомзему в Олександрівському районі від 26.04.2011р.

Аналіз договору оренди землі від 23.12.2005р., який є предметом спору у даній справі, свідчить про те, що в договорі не зазначений розмір грошової оцінки землі, яка надавалась в оренду на момент укладання договору, не визначений коефіцієнт(%) від грошової оцінки землі, що був покладений в розрахунок суми орендної плати, визначеної в п.4 договору.

Розрахунок суми орендної плати, як додаток до договору оренди до матеріалів справи не наданий. За таких обставин, твердження прокурора про те, що визначений в п.4 розмір орендної плати є заниженим не ґрунтується на належних доказах.

Необхідність здійснення індексації передбачена п.5 договору. Не проведення відповідачем при обчисленні розміру орендної плати коригування на індекси інфляції не є підставою для недійсності договору, або його окремих положень, але може мати наслідком виникнення у орендаря заборгованості по орендній платі за землю, наявність чи відсутність якої не є предметом спору і наявні у справі докази не містять даних щодо цього.

Господарський суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що підстави для задоволення вимог прокурора про визнання п.4 договору оренди землі укладеним між Олександрівкою райдержадміністрацією та ФОП ОСОБА_1 відсутні і тому задоволенню не підлягає.

Частина 1 ст. 651 встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 31 спірного договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.

Сторонами при укладенні договору оренди землі від 23.12.2005р. досягнено всіх істотних умов, зокрема щодо ціни договору - розміру орендної плати. Сторонами до вказаного договору зміни не вносились. Більш того, позивачем як стороною договору відповідачу не надсилались пропозиції щодо зміни умов договору, зокрема розміру орендної плати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору, що визначить орендну плату відповідно до діючого законодавства також задоволенню не підлягають, оскільки зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі, якщо сторони не дійшли згоди щодо зміни умов договору, то спір розглядається в судовому порядку. Доказів того, що відповідачу надсилався проект додаткової угоди щодо внесення змін до п.4 діючого договору оренди землі, а він відмовився від його підписання суду також не надано. Більш того, прокурор в позові не зазначив які саме зміни до договору слід внести: не визначений розмір орендної плати, який повинен бути визначений в п.4 та на підставі чого (зміна нормативної грошової оцінки землі, зміна коефіцієнтів (відсотків) чи інших підстав, визначених в п.8 договору ).

Крім того, вимога прокурора про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору не є належним способом захисту права Олександрівської райдержадміністрації, на захист якої подано позов. Доказів прийняття орендодавцем рішення про внесення змін до договору оренди в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнтів, ухилення відповідача від укладення додаткової угоди про внесення змін до договору не надані.

Позовні вимоги про стягнення недоотриманих коштів в сумі 12197,73 грн. задоволенню також не підлягають, оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за умовами договору оренди землі від 23.12.2005р. Зміна нормативної грошової оцінки землі не є підставою для автоматичної зміни умов договору щодо розміру орендної плати без прийняття відповідної угоди між сторонами.

Наданий прокурором в позовній заяві розрахунок суми недоотриманих коштів по договору оренди землі, здійснений з урахуванням проіндексованої грошової оцінки землі за 2008-2010р. та застосування підвищеного коефіцієнту від грошової оцінки землі не є належним доказом заподіяної шкоди місцевому бюджету і не ґрунтується на доказах. Змін щодо збільшення коефіцієнту (відсотків) для обчислення орендної плати від вартості грошової оцінки землі в порядку, визначеному законодавством, не вносилось, тому і підстави для такого розрахунку відсутні.

Даних щодо наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за землю, визначеної в договорі, відсутні.

Суд також зазначає, що прокурор не обґрунтував правові підстави (норму закону) для стягнення заявлених ним в позові сум.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі не стягуються, оскільки прокурор звільнений від їх сплати.

Керуючись ст. 6, 15, 17, 19 Закону України „Про оренду землі", ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Прокурора Олександрійського району Донецької області в інтересах держави в особі Олександрівської районної державної адміністрації до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Олександрівка, третя особа Відділ Держкомзему в Олександрівському районі про визнання недійсним договір оренди землі від 23.12.2005р. в частині визначення орендної плати (п.4 Договору); зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору, що визначить орендну плату відповідно до діючого законодавства; стягнення недоотриманих коштів в сумі 12197,73 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ушенко Л.В.

Повний текст рішення складено та підписано 06 січня 2012 року