Справа № 407/183/2012
п/с 3/407/43/2012
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
23 квітня 2012 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області А.А. Борцова, при секретарі -Мазній С.В., з участю потерпілого- Шкута О.С., захисника - ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні матеріали, які надійшли з Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.185 КУпАП відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженця м.Вільногірська Дніпропетровської області, не працюючого, який мешкає АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2,
якому згідно ст.268 КУпАП роз'яснені його права та обов'язки,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 20 січня 2012 року, об 11 годині 30 хвилин, знаходячись на території самостійної державної пожежної частини по вул.Степова, 6-А, м.Вільногірська Дніпропетровської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, порушив громадський порядок, намагався вчинити бійку, висловлювався брутальною лайкою, на вимогу працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків припинити протиправні дії та проїхати до Вільногірської ЦМЛ для освідування, вчинив злісну непокору, а саме: відмовився проїхати, чіплявся за формений одяг, розмахував руками.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав і пояснив, що 20.01.2012 р. вранці погано себе відчував, тому дружина подзвонила його начальнику ОСОБА_3, який сказав, щоб він до обіду був вдома, а потім приходив на роботу. Однак, через деякий час приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_7, вимагали поїхати в лікарню, від чого відмовився. Потім поїхали на роботу до його матері, яка підтвердила, що він хворіє. Після цього вони поїхали, а він пішки пішов на роботу. На роботі начальник частини ОСОБА_8 сказав, що він може приступати до роботи. Пішов в клас учбової підготовки, де писав конспекти. Через деякий час прийшли працівники міліції - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, стали вимагати пройти з ними, і тільки вже на вулиці у дворі частини сказали, що треба проїхати до лікарні для освідування. Відмовився, бо не вбачав в цьому необхідності, оскільки був допущений начальником до роботи. Хотів подзвонити рідним, але забрали телефон. Потім обидва схватили за руки, закрутили руки за спину, і оскільки відчув сильний біль, намагався вирватися. ОСОБА_5 наніс йому один удар кулаком в обличчя, після чого вже не опирався і сів в машину. В лікарні від надання крові на аналіз відмовився. Був оглянутий лікарем, виявилося, що в нього зламано ніс. В послідуючому він був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.179 КУпАП, провадження було закрито на адмінкомісії в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 20.01.2012 р. отримав повідомлення чергового про те, що в пожежній частині знаходиться у нетверезому стані чоловік, який чіпляється до громадян. Разом з ОСОБА_5 пішли туди, де від начальника частини ОСОБА_8 дізналися, що є працівник, який перебуває у стані алкогольного сп'яніння, якого необхідно доставити до лікарні для проходження медичного огляду. Знайшли ОСОБА_2 в класі учбової підготовки, від нього відчувався запах алкоголю. Він поводив себе неадекватно, пояснив, що вживав настоянку для лікування. Запропонували пройти до автомобіля і проїхати в лікарню для проходження медичного огляду, що було необхідно для вирішення питання про його притягнення до адміністративної відповідальності за появу на роботі у нетверезому стані. ОСОБА_2 поводив себе грубо, виражався нецензурно, хватав за рукава форменого одягу, відштовхував його та ОСОБА_5 від себе, намагаючись втекти. Після того як з ним поспілкувався начальник частини, ОСОБА_2 погодився поїхати в лікарню і сів в машину. В лікарні від здачі аналізів відмовився, скаржився, що в нього болить ніс, тому був додатково оглянутий лікарем. ОСОБА_5 залишився в лікарні, а він поїхав на виклик до відділу. Вважає свої дії правомірними, оскільки акт про відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння міг скласти тільки лікар, що також було необхідно для послідуючого вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст. 179 КУпАП.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 20.01.2012 р. від чергового надійшло повідомлення, що на території пожежної частини чоловік у нетверезому стані чіпляється до громадян. Разом із ОСОБА_6 пішли туди, біля воріт їх зустрів начальник частини ОСОБА_8, який повідомив, що на території частини знаходиться їх працівник ОСОБА_2 у нетверезому стані, але невідомо де він і потрібно доставити його до лікарні для огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_2 знайшли в класі учбової підготовки, в нього були ознаки алкогольного сп'яніння. Запропонували йому вийти на подвір'я частини, де запропонували проїхати в лікарню для встановлення факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, що було необхідно для вирішення питання про його притягнення до адміністративної відповідальності за появу на роботі у нетверезому стані, однак він відмовився. Поводив себе грубо, висловлювався нецензурною лайкою, висловлював погрози. Став хватати їх за формений одяг, відштовхував від себе, коли намагалися взяти під руки. Після того, як з ним поспілкувався ОСОБА_8, ОСОБА_2 погодився їхати в лікарню і сів в машину. По дорозі до лікарні також продовжував висловлювати погрози. В лікарні від проходження огляду відмовився, став казати, що він його вдарив, тому ще додатково був оглянутий лікарем. В зв'язку з цим в той день ОСОБА_2 для складення протоколу по ст. 179 КУпАП не доставляли. Пізніше, після встановлення його фактичної адреси проживання, яку він при спілкуванні 20.01.2012 р. зазначив невірно, було складено протокол про адміністративне правопорушення по ст.179 КУпАП. Вважає, свої дії правомірними.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 20.01.2012 р. вранці йому зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що йому телефонувала дружина ОСОБА_2, яка повідомила, що не може розбудити чоловіка, тому він не вийде на роботу. Пізніше за вказівкою ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та водієм поїхали додому до ОСОБА_2, двері відчинила дружина, пройшли в квартиру. ОСОБА_2 спав, розбудити його не зміг, тоді його розбудила дружина. Він зібрався на роботу, але по дорозі в службовому автомобілі, дізнавшись, що їдуть в лікарню, намагався вийти на ходу з автомобіля. Наполіг на тому, щоб заїхали на роботу до його матері, яка намагалася умовити його допустити сина до роботи, на що не погодився, сказала, що надасть довідку про те, що син хворіє. Приїхали на роботу, через 20 хв. прийшов ОСОБА_2 і приніс довідку, написану його матір'ю про те, що він має хвороби. Начальнику ОСОБА_2 повідомив, що він вживав настоянку від хвороби шлунку. Звернулися до міліції, щоб надали допомогу в освідуванні ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння та його доставку до лікарні. Через деякий час прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вивели ОСОБА_2 на вулицю, взяли під руки, але він став чинити опір, хватав їх за одяг, нецензурно висловлювався. Потім таки сів в машину і його відвезли до лікарні, де він від здачі аналізів відмовився.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_2- це її син. 20.01.2012 р. вранці їй подзвонив начальник сина ОСОБА_3 і сказав, щоб син до 12 год. був вдома, а потім йшов на роботу. Через деякий час приїхав син разом з ОСОБА_4. Як вона зрозуміла для того, щоб вона підтвердила, що він має хвороби. Після цього син пішов на роботу, а потім зателефонував і повідомив, що він в лікарні, і що в нього працівники міліції забрали мобільний телефон і розбили ніс. Пішла в лікарню, де дійсно знаходився син. В нього йшла кров з носу і на переніссі до ока малося почервоніння. Він був оглянутий лікарем, виявилося, що в нього зламано ніс. В той же день разом з сином звернулися до прокуратури із скаргою на дії працівників міліції.
Відповідно до постанови від 16.03.2012 р., винесеною слідчим прокуратури м. Вільногірськ Дніпропетровської області, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по ст. 342 КК України відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України, а також відмовлено в порушенні кримінальної справи по ст. 365 КК України відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі п.п.6,11 КПК України.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до Закону кримінальної відповідальності.
Згідно з п.п.7.8 Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. (з наступними змінами) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров»я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків у зв'язку з його участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, оцінюючи досліджені в судому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП -злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
Твердження ОСОБА_2 щодо того, що він поводився правомірно і виривався від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 внаслідок застосування з їх боку фізичного насильства, суд оцінює критично, оскільки ці твердження спростовуються показами потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.03.2012 р.
Вимоги працівників міліції відносно ОСОБА_2 суд розцінює як правомірні, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, працівники міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали намір доставити ОСОБА_2 до міліції для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 179 КУпАП, і відповідно до ст. 259 КУпАП, вони мали право з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення доставити порушника в міліцію, а доставляння ОСОБА_2 до медичного закладу для встановлення факту вживання спиртних напоїв та перебування у стані алкогольного сп'яніння не суперечить вимогам закону, оскільки встановлення вказаних обставин входить до компетенції медичних працівників і було необхідно для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст. 179 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ч. ч.2,4 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі відмови у порушенні кримінальної справи - не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.
Оскільки правопорушення вчинено 20.01.2012 р., в порушенні кримінальної справи відмовлено 16.03.2012 р., то на час розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення скінчився, тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.2 ст.9, ст. ч.ч. 1, 4 ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення по ст.. 185 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляція або внесено протест прокурора в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.А.Борцова