ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1551/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці до державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
30 березня 2012 заступник прокурора м. Вінниці звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" (далі - ДП "732 Вінницький ремонтний завод") на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 153 942,39 грн. за період з серпня 2011 року по січень 2012 року.
Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 02.04.2012 року.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ним 06.04.2012 року, що підтверджується документально. Одночасно відповідачу запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, яким, однак, він не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду теж не подав.
З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відповідач ДП "732 Вінницький ремонтний завод" починаючи з 15.07.1991 року зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці і на даний час є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (реєстраційний № 08316910).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 вищевказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Судом встановлено, що за період з серпня 2011 року по січень 2012 року у відповідача виник борг перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 153 942,39 грн., з яких 20 271,12 грн. зобов'язання за серпень 2011 року, 24 337,76 грн. - за вересень 2011 року, 25 382,78 грн. - за жовтень 2011 року, 29 289,19 грн. - за листопад 2011 року, 29 332,55 грн. - за грудень 2011 року та 25 328,99 грн. - за січень 2012 року (а.с. 6, 8-24, 26-34).
Як вбачається з матеріалів справи спірна заборгованість включає у себе (а.с. 7):
39,02% (нарахування на заробітну плату згідно класу ризику) - 137 369,44 грн.;
2% (утримання з осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності)-123,31 грн.;
2,6% (утримання з осіб за договором ЦПХ) - 17,16 грн.;
3,6% (утримання з найманих працівників) - 13 118,22 грн.;
33,2% (роботодавці з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності) - 2046,89 грн.;
34,7% (роботодавці з сум винагород за договорами ЦПХ) - 229,02 грн.;
8,41% (нарахування за працюючих інвалідів) - 1038,30 грн.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
З матеріалів справи вбачається, що ДП "732 Вінницький ремонтний завод" направлялася вимога № Ю-22 від 07.02.2012 року про сплату недоїмки в сумі 285 456,26 грн., яка включала також і спірну заборгованості (а.с. 25).
Проте, у встановлений законом 10-денний строк з дня отримання вказаної вимоги відповідач зазначену у ній суму недоїмки не сплатив та її не оскаржив.
Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.
Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується належними доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158, 162, 183-2, 254, 256 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" (22600 м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67, код ЄДРПОУ 08316910, р/р 2600625431 в АБ "Укргазпромбанк", м. Київ, МФО 320843) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 153 942 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 39 коп., а саме:
- 137 369,49 грн. на р/р 37191058000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 123,31 грн. на р/р 37196086000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 17,16 грн. на р/р 37198084000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 13 118,22 грн. на р/р 37199083000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 2046,89 грн. на р/р 37199072000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 229,02 грн. на р/р 37191070000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;
- 1038,30 грн. на р/р 37198073000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Сало Павло Ігорович