Справа № 4-1368/12
П О С Т А Н О В А
25 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Кицюк В.П. ,
при секретарі - Скрибка А. В.,
за участю прокурора Сологуба Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокуратури Київської області про відмову в порушенні кримінальної справи за її заявою про злочин № 1219 від 15 лютого 2012 року, -
В С Т А Н О В И В:
30 березня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що 15 лютого 2012 року вона звернулася до Генеральної прокуратури України із заявою з приводу неправомірних дій старшого слідчого УСБ в Київській області ОСОБА_4., заступника начальника Києво - Святошинського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_2., вбачаючи в їх діях ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 366, 368 КК України.
Зазначена заява Генеральною прокуратурою України була скерована за належністю до прокуратури Київської області для організації перевірки доводів заявника та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Стверджуючи, що за вищезазначеною заявою прокуратурою Київської області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка не відповідає положенням ст. ст. 22, 95, 112 КПК України, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, матеріали перевірки направити за підслідністю до Генеральної прокуратури України, а також ініціює перед судом питання про винесення окремої постанови з приводу порушення посадовими особами прокуратури Київської області вимог закону при розгляді її заяви про злочин.
Від дня надходження скарги в провадження суду ОСОБА_1 особисто та в особі свого представник двічі подавала до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 20, 24), проте для ознайомлення зі справою в суд так і не з'явилася, що розцінюється судом як зловживання заявником своїми процесуальними правами, направлене на затягування розгляду справи. Про час розгляду справи 25 квітня 2012 року ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення судової повістки, в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин, а також враховуючи, що статтею 236-2 КПК України визначений скорочений термін розгляду справ цієї категорії і неявка в судове засідання заявника не перешкоджає розгляду скарги, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1
В судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні скарги у зв'язку з відсутністю предмета оскарження.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з статтею 16-1 КПК України, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності, в судовому засіданні сторони користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Кримінально процесуальний кодекс України вказує на вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені до суду на стадії проведення дослідчої перевірки та досудового слідства.
Згідно з положеннями ст. ст. 236-1, 236-5, 236-7 КПК України, предметом судового контролю можуть бути постанови органу дізнання, слідчого чи прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, про закриття кримінальної справи та про порушення кримінальної справи.
Окрім того, у відповідності до рішення Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року, в порядку кримінального судочинства підлягають розгляду скарги на дії та бездіяльність правоохоронних органів з приводу неприйняття одного із рішень, передбачених ст. 97 КПК України.
Стаття 236-2 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних рішень, які суд вправі прийняти за результатами розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно з ч. 3 даної норми, розглянувши скаргу, суддя скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
За змістом цих вимог закону, обов'язковою передумовою прийняття судом рішення в порядку ст. 236-2 КПК України є наявність предмета оскарження - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи або повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови заявником до скарги не долучені.
Водночас, згідно листа начальника відділу прокуратури Київської області Тимків І. № 04/4-289 вих. від 19 квітня 2012 року, прокуратурою Київської області перевірка за зверненням ОСОБА_1 № 1219 від 15.02.2012р. в порядку ст. 97 КПК України не проводилась і рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчого в ОВС СВ УСБУ в Київській області ОСОБА_4, заступника начальника Києво - Святошинського МРВ УСБУ в Київській області ОСОБА_2 та працівників прокуратури Київської області за цим зверненнями не приймалося.
Зважаючи на викладене, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, вважаю необхідним скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення у зв'язку з відсутністю предмета оскарження, що не позбавляє права заявника звернутися до суду зі скаргою в порядку ст. 236-1 КПК України за умови прийняття компетентним органом рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним у скарзі зверненням.
Вимоги ОСОБА_1 щодо винесення судом окремої постанови не ґрунтуються на законі. Згідно з ч. 1 ст. 23-2 КПК України, суд при наявності на те підстав виносить окрему постанову, якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Таким чином, за змістом цієї норми, питання щодо наявності підстав для винесення окремої постанови вирішується лише з ініціативи та на розсуд суду, а тому учасники судового розгляду не вправі вимагати від суду винесення окремої постанови.
Підстав для вжиття заходів реагування шляхом винесення окремої постанови по доводам скарги не вбачається.
Керуючись ст. 236 -2 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокуратури Київської області про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 №1219 від 15 лютого 2012 року - залишити без задоволення.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, її представником, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Кицюк В.П.