ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2012 р. Справа № 5019/402/12
господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдна Я.В.,
при секретарі судового засідання Бердій Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення в сумі 28 528 грн.33 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача : не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія»звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення в сумі 28 528 грн.33 коп , посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки №756 від 04.01.2011, укладеного між ТОВ «Рівненська продуктова компанія»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , позивачем було поставлено продукцію.
Проте, відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті товару у встановлений строк не виконав, тому позивач, посилаючись на статті 525, 530 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), просить суд про стягнення з відповідача боргу у сумі 28 528грн. 33 коп. та 1609грн.50коп. судового збору.
Ухвалою господарського суду Рівненької області від 14 березня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/402/12, розгляд якої було призначено на 28 березня 2012 року.
Ухвалою цього ж суду від 28 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 17 квітня 2012 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін.
У судове засідання, призначене на 17 квітня 2012 року, відповідач не з'явився, проте про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням відділення поштого зв'язку про вручення відповідачу у справі поштового відправлення (а.с.40).
Представником позивача в судовому засіданні 17.04.2012р. надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, участі в судових засіданнях не приймав. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
24.04.2012р. у судове засідання представники сторін не з'явились, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначених підстав щодо своєї неявки не направили.
Оскільки клопотань про відкладення чи перенесення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило, відтак справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_1 заборгованості за поставлений товар в сумі 28 528 грн. 33 коп.
Відповідно до договору поставки № 756 від 04.01.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" поставляло продукцію для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору поставки (предмет, ціна, порядок та строки поставки).
Відповідно до п.1.4. Розділу 1 Договору від 04.01.2011р. постачальник постачає покупцю товари в асортименті та по цінах, які вказані у видаткових накладних, і проводить оплату відповідної партії товарів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту її отримання (а.с.5).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 04.04.2011р. по 23.05.2011 р. поставив Відповідачу товару на загальну суму 28 528 грн. 33 коп., виконавши перед Відповідачем тим самим взяті на себе зобов'язання по поставці товару.
Факт отримання Відповідачем поставленого товару підтверджується підписаними Відповідачем видатковими накладними з зазначенням ціни товару та його найменуванням:
РН АВ-0002610 (04.04.2011р.) на суму 975, 38 грн.; РН АВ-0002611 (05.04.2011р.) на суму 1023, 55 грн.; РН АВ-001760 (11.04.2011р.) на суму 999, 41 грн.; РН АВ-001768 (11.04.2011р.) на суму 815, 37 грн.; РН АВ-0001949 (13.04.2011р.) на суму 530, 00 грн.; РН АВ-0002065 (15.04.2011р.) на суму 1340, 00 грн.; РН АВ-0002117 (18.04.2011р.) на суму 1938, 58 грн.; РН АВ-0002326 (19.04.2011р.) на суму 1369, 52 грн.; РН АВ-0002417 (21.04.2011р.) на суму 1373, 25 грн.; РН АВ-0002616 (28.04.2011р.) на суму 780, 94 грн.; РН АВ-0002792 (03.05.2011р.) на суму 3262, 98 грн.; РН АВ-0002793 (03.05.2011р.) на суму 823, 61 грн.; РН АВ-0002907 (05.05.2011р.) на суму 869, 70 грн.; РН АВ-0002976 (09.05.2011р.) на суму 3916, 88 грн.; РН АВ-0002981 (09.05.2011р.) на суму 1090, 76 грн.;
РН АВ-0003327 (16.05.2011р.) на суму 1102, 75 грн.; РН АВ-0003331 (16.05.2011р.) на суму 2711, 92 грн.; РН АВ-0003332 (16.05.2011р.) на суму 2437, 61 грн.; РН АВ-0003679 (23.05.2011р.) на суму 1166, 12 грн.;
Однак, Відповідач не розрахувався за поставлений товар по видаткових накладних.
Слід зазначити, ща наявність даної заборгованості не заперечується відповідачем, про що свідчить підписаний акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Рівненська продуктова компанія» в особі бухгалтера Чепелюк Б.В. та ОСОБА_1 (а.с.44). Зі змісту цього акту вбачається, що станом на 30 березня 2012р. заборгованість покупця за вищезазначеним договорм складає 29 953,03грн.
Водночас доказів сплати вказаної суми боргу відповідачем на надано.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті -ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тесті ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли відносини поставки, оскільки за умовами Договору передача товару не співпадає у часі з моментом його оплати.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що сума боргу за договором №756 від 04.01.2011р., яка складає 28 528 грн. 33 коп., підтверджена належними доказми, наявними у матеріалах справи, дана сума відповідачем визнана і останій на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія»є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Свідоцтво серія НОМЕР_2 від 24.02.2000р. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (33009, м. Рівне, вул.. Кн. Володимира, 112А р/р 260071536 в РОД "Райффайзен банк аваль", МФО 333227 код ЄДРПОУ 31383171) -28 528 грн.33 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" 1609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.04.2012р.
Суддя Заголдна Я.В.