19.04.2012Справа № 2-952/11

№ 2/2704/133/12

Категорія 44

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

19 квітня 2012 року Нахімовський районний суд міста Севастополя в складі:

Головуючого: судді Пекарініної І.А.

при секретарях: П'ятак О.Л., Сулейманові Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Александрия»про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, уточнив суб'єктний склад сторін та заявлені позовні вимоги, звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа: обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Александрия»про визнання недійсним державного акту серії ЯИ № 076472 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0083, виданий ОСОБА_2 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрованого за № 011088600741 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також про витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави отримано у власність земельну ділянку рекреаційного призначення на території міста відпочинку населення -парку АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом серії ЯИ № 076472 зареєстрованого за № 011088600741 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02.04.2010 року. Як було з'ясовано при проведенні прокурорської перевірки, 02.04.2010 року за № 980-р Севастопольською міської державною адміністрацією було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ «Учкуєвка»обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрия», яке не вирішувало питання щодо надання відповідачеві земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видане Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, так як відповідно до п. 12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України (далі ЗК України) від 25.10.2001 року, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження із розпоряджанням землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого на те органу -Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.08.2010 року, спірна земельна ділянка була відчужена позивачем на користь ОСОБА_3, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 31.10.2011 року, він був притягнутий до участі у справі у якості співвідповідача.

У судовому засіданні прокурор Божук В.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові, просить визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 076472 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована в в АДРЕСА_1, виданий Головним Управлінням Держкомзему в м. Севастополі 17.05.2010 року зареєстрованого за № 011088600741 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, та витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3, земельну ділянку, площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1.

Представник Севастопольської міської Ради до судового засідання не з'явилась, надала клопотання з проханням про розгляд справи за її відсутність, також послалась на раніше надані до матеріалів справи пояснення по суті вимог прокурора, також долучила до матеріалів справи у якості доказів по справі копії документів, на які посилалась в обґрунтування заявлених позовних вимог. У письмових поясненнях вимоги позову прокурора підтримала, вказувала на порушення відповідачем порядку отримання земельної ділянки, встановленому законом, у зв'язку з чим земельна ділянка вибула із власності територіальної громади незаконного, а також зазначала, що при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачу посадові особи СМДА не могли не знати про наявність об'єкту благоустрою та заборону будівництва на ньому будь-яких капітальних споруд, оскільки відповідно до п.3 рішення Севастопольської міської Ради від 13.11.2007 року № 3193, саме Севастопольської міської державної адміністрації було доручено провести організаційні роботи з передання на баланс комунальному підприємству об'єкту благоустрою парк «Учкуєвка»та контролю за дотриманням обмежень у використанні парку Учкуєвка фізичними та юридичними особами.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, про явку до судового засідання були сповіщені згідно вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, враховуючі думку прокурора та представника Севастопольської міської Ради, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи ОК «ДБК «Олександрія» в судове засіданні не з'явився, про час та дату судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, його неявка не перешкоджає розгляду справи. В матеріалах справи містяться заперечення представника відповідача проти позову з посиланням на те, що Розпорядження СМДА від 02.04.2010 року на підстав якого відповідачу був виданий державний акт на право власності на спірну земельну ділянку не скасовано, державний акт не є правочином в розумінні вимог цивільного законодавства, оскільки не є договором або угодою, прокурор при зверненні до суду в інтересах органу місцевого самоврядування, вийшов за межи своєї компетенції, тому що Севастопольська міська Рада не є органом державної влади та прокурор на мав права на звернення до суду в її інтересах, оскільки границі м. Севастополя офіційно не встановлені, СМДА мала право на передачу у власність земельної ділянки

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2010 року за № 980-р. Севастопольською міською державною адміністрацією було видане розпорядження «Про надання обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Байкал»дозволу на розроблення комплексного проекту землеустрою щодо розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови». Відповідно до вказаного розпорядження ОК ДБК «Байкал»надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, розташованої у районі бази відпочинку «Мис Айя», орієнтовною площею 1,5 га. Надання земельних ділянок по вул. Челюскінців у м. Севастополі у власність фізичним особам вказаним розпорядженням адміністрації не передбачалося.

Крім того, у той же день, 02.04.2010 року за тим же № 980-р. Севастопольською міською державною адміністрацією було видане ще одне розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановлення меж у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ «Учкуєвка»обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрия». Відповідно до вказаного розпоряджання ОК «ДБК «Олександрія» було передано у власність земельну ділянку, площею 18,5 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, район СТ «Учкуєвка». Пунктом 4 вказаного розпоряджання Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі було зобов'язане забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право власності обслуговуючого кооперативу «ДБК «Александрия»на земельну ділянку площею 18,5 га у встановленому законом порядку. Надання земельних ділянок по вул. Челюскінців у м. Севастополі у власність фізичним особам вказаним розпоряджанням адміністрації не передбачалося, що також підтверджується листом першого заступника СМДА С.В. Савенкова, від 30.11.2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до державного акту серії ЯИ № 076472 на право власності на земельну ділянку, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 8536900000:03:011:0083 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано 17.05.2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088600741, з зазначенням підстави видачі -розпоряджання Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02.04.2010 року.

Статтею 118 Земельного кодексу України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради (далі - Уповноважена установа) за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Уповноважена установа у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідач ОСОБА_2 у порядку статей 10,60 ЦПК України, суду не надав належних та допустимих доказів свого особистого звернення до Севастопольської міської ради та Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про передачу земельної ділянки у власність, у тому числі про надання згоди на розробку проекту відведення на земельну ділянку. Також суду не представлені докази розробки проектно-технічної документації та надання її на розгляд Раді або Севастопольській міській державній адміністрації. Відповідно, суду не надані рішення, пов'язані з передачею ОСОБА_2, як фізичній особі, земельних ділянок Севастопольською міською радою або Севастопольською міською державною адміністрацією, заяву від імені ОСОБА_2, яка наявна в матеріалах технічної документації по землеустрою, копія якої долучена до матеріалів справи представником 3-ої особи, при наданні письмових заперечень, суд не може вважати належним доказом по справі, оскільки відповідачем ОСОБА_2 та представником ОК «ДБК «Александрія»до матеріалів справи не долучені відомості про фактичне членство ОСОБА_2 у в ОК «Дачно-будівельний кооператив «Александрия», на заяві відсутня дата її складення, та відомості, які свідчать про наслідки її розгляду у встановленому законом порядку.

Отже, набуття права власності ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯИ № 076472 на земельну ділянку площею площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 суперечить положенням ст. 116, 118 Земельного кодексу України.

Крім того, з огляду на те, що жодне розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року за № 980-р не встановлює права власності на земельну ділянку відповідача, посилання на нього у державному акті серія ЯИ № 076472 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є безпідставним.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 № 1699-III (діючого на момент видачі спірного державного акту), принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту визначаються у генеральному плані населеного пункту.

Рішенням Севастопольської міської Ради "Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року" від 13.12.2005 № 4114 затверджено розроблений "НДПІ містобудівництва" та "КримНДОпроект" Генеральний план міста Севастополя до 2025 року на планувальну територію, загальною площею 86,4 тис. га. Наявність Генерального плану міста Севастополя не оспорюється особами, які приймають участь у справі, тому цей факт не потребує доказування.

Доказами, наданими в матеріали справи представником Севастопольської міської Ради, а саме: рішенням Севастопольської міської Ради № 3193 від 13 листопада 2007 року "Про організацію міста відпочинку населення -парку Учкуєвка по вул. Челюскінцев", відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій", згідно якого було організоване місто відпочинку населення -парк Учкуєвка по вул. Челюскінцев, орієнтовною площею 22,0 га., рішенням № 8541 від 15.12.2009 року "Про внесення змін в рішення міської ради від 13.11.2007 № 3193 "Про організацію міста відпочинку населення -парку Учкуєвка по вул. Челюскінцев", та від 14.08.2007 № 2429 "Про організацію міста відпочинку населення -парку ім. Г. Ахматової в районі пляжу "Сонячний" та затвердженню меж та площі об'єктів благоустрою -парків", згідно якого були затверджені межи у натурі та площа 20,5825 га відповідно до розробленої та затвердженої технічної документації по землеустрою парку "Учкуєвка". Межі об'єкту благоустрою "Парк "Учкуєвка" встановлені в натурі (на місцевості) та закріплені межовими знаками, відповідно до Акту від 24.11.2008 року

Судом встановлено, що згідно із збірним кадастровим планом земельної ділянки "Парк "Учкуєвка" у місті Севастополя, вул. Челюскінцев, на якій розташована спірна земельна ділянка, також відноситься до території населеного пункту - міста Севастополя.

Таким чином, доказами наданими у справі об'єктивно підтверджується, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту -м. Севастополь, на земельній ділянці відведеній для організації парку «Учкуєвка»по вул. Челюскінців, таким чином суд робить висновок про те, що відповідно до п.12 Розділу Х «Перехідні положення»Земельного Кодексу України повноваження щодо розпорядження цими землями здійснює саме Севастопольська міська Рада, у зв'язку з чим суд знаходить безпідставним твердження представника відповідача про те, що через невстановлення меж населенного пункту міста Севастополь унеможливлюється застосування Севастопольською міською Радою пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України в частині розпорядження землями державної власності, оскільки це спростовується наданими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI) державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Тобто, законом встановлено три можливі види документів, що можуть посвідчувати право власності на земельну ділянку. При цьому, таке право посвідчується державним актом, якщо земельна ділянка набувається у власність із земель державної чи комунальної власності, або у разі зміни її меж чи цільового призначення.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовим титулом правочину, щодо набуття права власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності є державний акт на право власності на земельну ділянку, встановленої форми, підписаний посадовою особою уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно зі п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 № 7, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 № 2, виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯИ № 076472 по АДРЕСА_1 не відповідає приписам ст. 116,118 Земельного Кодексу України, правові підстави для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутні, у зв'язку з чим, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурору про те, що захист права на земельну ділянку, відповідно до п.7 частини другої статті 16 Цивільного Кодексу України можливий шляхом припинення правовідношення власності відповідача шляхом визнання недійсним державного акту на право власності не земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 319 та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено в ході судового розгляду, 25.08.2012 року, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, спірна земельна ділянка була відчужена позивачем на користь ОСОБА_3

Оскільки судом під час розгляду справи була встановлена незаконність вибуття земельної ділянки з власності територіальної громади, інтереси якої представляє Севастопольська міська Рада, тому суд приходить до висновку, що земельна ділянка піддягає поверненню з чужого незаконного володіння ОСОБА_3, право на яку він набув на підставі договору купівлі-продажу від 25.08.2010 року на підставі ст. 387 ЦК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, визнанню недійсним підлягає державний акт серії ЯИ № 076472 на право власності на земельну ділянку, площею 0,100 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0083, виданий Головним Управління Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088600741 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, з витребуванням вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З оглядом на вищенаведене, керуючись статтями 1, 11, 15, 16, 202, 203, 215, 216, 228, 319, 321, 387 Цивільного кодексу України, статтями 9, 51, 52, 78, 81, 83, 116, 118, 126, 127,128, 134, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 27, 31, 11, 57 - 61, 88, 114, 168, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов прокурору Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Александрия" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 076472 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0083, виданий Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088600741.

Витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0083.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд міста Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна