І інстанція

код суду 2702

Справа 2-1192/2007

категорія 32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

23 травня 2007 року

Гагарінській районний суд м. Севастополя у складі:

Головуючого - судді Нестерук В.В.

при секретарях - Марочкіної Ю.В., Массалабової Л.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Садівничого Товариства „Связист", третя особа ОСОБА_2про скасування рішення загальних зборів СТ „Связист" та стягнення моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому пояснила, що в 1979 році вона була прийнята в члени садівничого товариства «Связист» і їй була виділена садова ділянка НОМЕР_1. Позивачка здійснювала належний догляд за цією ділянкою. Проте в 2000 році вона тимчасово виїхала в Черкаську область і дозволила своєму брату ОСОБА_3. обробляти земельну ділянку і вносити одночасно внески на її ім'я. Разом з цим вона просила приватизувати ділянку на її ім'я. У червні 2006 року брат помер. В даний час вона повернулася до м. Севастополя і вирішила зайнятися своєю земельною ділянкою, проте звернувшись до голови садового товариства, вона дізналася про те, що ділянка їй не належить і вона виключена з членів кооперативу.

Тому позивачка просить суд відмінити рішення загальних зборів садівничого товариства «Связист» від 29.07.2000 року в частині виключення її з товариства і прийняття до членів товариства ОСОБА_3. Крім цього, позивачка просить суд відмінити рішення зборів уповноважених представників СТ «Связист» від 18.09.2004 року про виключення ОСОБА_3. і прийняття до членів товариства на ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_2., а також стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 1600 гривень.

У судовому засіданні позивачка і її представники наполягали на своїх позовних вимогах і просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення таких вимог позивачки та вважає, що позивальниця була правомірно виключена з членів кооперативу, оскільки виїхала на постійне місце проживання в іншу область України, ділянку не обробляла і членські внески не сплачувала. Крім того, від неї поступила офіційна заява про прийняття до членів кооперативу її брата - ОСОБА_3. Після смерті брата ділянка була переоформлена на ОСОБА_2.

Сама ОСОБА_2. та її представник також заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки знаходять їх незаконними і надуманими з тих підстав, що сама позивачка у зв'язку з переїздом просила ОСОБА_3 переоформити ділянку і обробляти її. Після смерті ОСОБА_3 ділянка була оформлена на неї. Сама ж позивачка постійно проживає в Черкаській області і повертатися до м. Севастополя не бажає.

Суд, вислухавши всіх вищезгаданих осіб і вивчивши матеріали справжньої справи, вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні її позовної заяви з наступних підстав.

Так, відповідно до паспорту громадянина України, позивачка постійно проживає і зареєстрована в Черкаській області с.Христинівка. Причому виїхала вона туди в 1995 роки і проживає з її слів там до теперішнього часу, тобто більше 10 років.

Суд вважає, що при таких обставинах позивачка дійсно не могла належним чином доглядати та утримувати ділянку. Це також підтверджується іншими матеріалами справи. Однак це свідчіть також проте, що позивачка виїхала туди не тимчасово, а постійно.

Згідно протоколу загальних зборів СТ «Связист» №2 від 13.03.1999 року, саме за позивачкою була найбільша заборгованість до її виключення з кооперативу по членських внесках. Цю заборгованість після виключення позивальниці з членів кооперативу погасив саме її брат - ОСОБА_3. Крім того, при аналізі по суті її заяв, поданих в СТ «Связист», суд вважає що фактично позивачка і передала брату ОСОБА_3. право володіння і розпорядження ділянкою, а також просила голову СТ «Связист» про приватизацію ділянки не на своє ім'я, а на ім'я брата. Це витікає із змісту вказаних заяв та обставин приватизації -передача автомашини ЗАЗ, мешкання далеко за межами м. Севастополя, й інші обставини наявні у справі.

Згідно матеріалів справи саме ОСОБА_3. після прийняття його до членів кооперативу, сплатив борги позивачки і потім регулярно оплачував цільові членські внески, займався обробкою землі і доглядом за ділянкою, в 2004 році, у зв'язку з погіршенням здоров'я він написав заяву про виключення його з членів товариства і в члени товариства була прийнята ОСОБА_2., яка також здійснювала належний догляд за ділянкою. При таких обставинах суд не може відмінити рішення загальних зборів СТ „Связист" та задовольнити позов позивачці.

Позивачка в суді не довела також що діями відповідача їй був спричинена моральна шкода. Довідка про те, що вона хворіє ішемічною хворобою серця не може свідчити про це, оскільки позивачка знаходиться в похилому віці, в якому і виникають такого роду захворювання.

Свідчення, свідка ОСОБА_4. суд не може взяти до уваги, оскільки вони явно надумані, не відповідають матеріалам справи і явно зроблені із слів позивачки, яка зацікавлена в результаті справи. Тому суд не може прийняти їх до уваги.

Вся решта матеріалів, які є в справі підтверджують саме свідчення представника відповідача і 3-ої особи.

При таких обставинах суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні її позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 15,16 ЦК УКРАЇНИ та ст.ст. 10, 11, 14, 57-59, 158, 159, 208, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1до Садівничого Товариства „Связист" про скасування рішення загальних зборів Садівничого Товариства „Связист" від 29.07.2000 року про виключення з членів товариства ОСОБА_1. та прийняття до членів товариства на земельну ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_3., та скасування рішення зібрання уповноважених представників СТ „Связист" від 18 вересня 2004 року про виключення ОСОБА_3. та прийняття в члени товариства на ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_2., а також стягнення моральної шкоди в розмірі 1600 гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК УКРАЇНИ.