Справа № 2-103/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі -Таран К.В.

за участю позивачки - ОСОБА_1

за участю відповідачки -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2008 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона є власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_2 на праві власності належить також Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1. Так як вказаним домоволодінням ніхто із співвласників не користується і не проживає, від продажу домоволодіння, а також від розподілу в натурі відповідачка ОСОБА_2 відмовляється, враховуючи що між співвласниками не має згоди відносно користування і розпорядженням спільним майном просила розділити житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 між нею та відповідачкою. та призначити експертизу для визначення можливих варіантів поділу.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Зазначила, що просить суд розділити домоволодіння відповідно до експертного висновку. Згодна на будь-який із варіантів визначених експертизою.

Відповідачка у судовому засіданні надавала постійно мінливі пояснення, у дійсному судовому засіданні позовні вимоги не визнала з тих підстав, що після наявності експертного висновку має бути дозвіл відповідних установ на перебудови зазначені у експертному висновку і доки цих дозволів не буде їй надано позовні вимоги вона не визнає..

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є власником Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1 інша Ѕ частка даного домоволодіння належить ОСОБА_2. що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.03.2007 року, виданого третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованою в реєстрі за № 4-745.

Відповідно до технічного паспорту від 01.12.2006 року вказане домоволодіння складається із житлового будинку літ. А-1; сіни 1-1 5,4 кв.м.; кухня 1-2 5,5 кв.м., коридор 1-3 4,2 кв.м.; житлових кімнат 1-4 10,3 кв.м., 1-5 17,6 кв.м.. 1-6 9,3 кв.м; 1-7 8,4 кв.м.; веранди 1-8 7,4 кв.м. Всього житловою площею 45,6 і загальною площею 68,1 кв.м.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, власники мають право на виділ в натурі долі з майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, яке знаходиться у спільній частковій власності, може бути поділено між власниками за їх згодою між собою.

Сторони у вказаному домоволодінні не проживають, дійти згоди мирним шляхом з приводу його розподілу не можуть. Вищевказані обставини та наявний спір сторони у судовому засіданні не заперечували.

У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Таким чином, згідно наведених норм, кожному з співвласників спірного домоволодіння, що є їх спільною частковою власністю, законом надається право вимагати надання йому у володіння та користування конкретної частини майна в натурі, в розмірі, відповідному їх часткам у праві спільної часткової власності. Однак, як вбачається з змісту пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»(зі змінами та доповненнями), виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо стороні може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Для з'ясування питання технічної можливості виділу в натурі часток спірного домоволодіння, визначення можливості облаштування ізольованих квартир у житловому будинку домоволодіння по справі, за клопотанням позивачки була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2207/2208-08 від 28 січня 2009 року можливо розділити в натурі АДРЕСА_1, яке знаходиться в загальній частковій власності на два самостійних об'єкти нерухомого майна з припиненням права загальної сумісної власності між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виділивши власнику квартири № 1 в натурі -49/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. «А-1»: приміщення 1-5-1 (житлова кімната) площею 17,6 кв.м.; приміщення 1-4-1 та 1-4-2 (житлова кімната) -площею -10,3 кв.м.; приміщення 1-3-1 (частина коридору) -площею -2,55 кв.м.; загальна площа квартири № 1 складає 30,45 кв.м. і другому власнику квартири № 2 в натурі -51/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. А: приміщення 1-6 (житлова кімната) -площею -9,3 кв.м.; приміщення 1-7 (житлова кімната) -площею -8,6 кв.м.; приміщення 1-3-2 площею 1,65 кв.м.; загальною площею -19,55 кв.м.; в житловій прибудові літ. «а-1»: приміщення 1-1 (сіни) площею -5,4 кв.м.; приміщення 1-2 (кухня) площею -5,5 кв.м.; загальною площею 10,9 кв.м.; загальна площа квартири № 2 складає - 30,45 кв.м. (а. с. 46-59).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки суд вправі розглядати справу лише в межах заявлених позовних вимог, а позивачка просила розділити житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 між нею та відповідачкою за будь-яким із варіантів поділу відповідно до експертного висновку та враховуючи, що експертним висновком було визначено технічну можливість розподілу домоволодіння у два самостійних об'єкти нерухомого майна з урахуванням часток домоволодіння, яке знаходиться в співвласності сторін по справі, суд вважає за можливе задовольнити заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги та розділити в натурі АДРЕСА_1, яке знаходиться в загальній частковій власності на два самостійних об'єкти нерухомого майна з припиненням права загальної сумісної власності між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виділивши власнику квартири № 1 в натурі -49/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. «А-1»: приміщення 1-5-1 (житлова кімната) площею 17,6 кв.м.; приміщення 1-4-1 та 1-4-2 (житлова кімната) -площею -10,3 кв.м.; приміщення 1-3-1 (частина коридору) -площею -2,55 кв.м.; загальна площа квартири № 1 складає 30,45 кв.м. і другому власнику квартири № 2 в натурі -51/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. А: приміщення 1-6 (житлова кімната) -площею -9,3 кв.м.; приміщення 1-7 (житлова кімната) -площею -8,6 кв.м.; приміщення 1-3-2 площею 1,65 кв.м.; загальною площею -19,55 кв.м.; в житловій прибудові літ. «а-1»: приміщення 1-1 (сіни) площею -5,4 кв.м.; приміщення 1-2 (кухня) площею -5,5 кв.м.; загальною площею 10,9 кв.м.; загальна площа квартири № 2 складає - 30,45 кв.м.

Питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної сумісної власності при виділі в натурі одного з самостійних об'єктів нерухомого майна у домоволодінні, про визнання права власності на визначений варіант; щодо відшкодування витрат пов'язаних з проведенням експертизи чи судових витрат позивачем не ставились.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками -задовольнити.

Розділити в натурі АДРЕСА_1, яке знаходиться в загальній частковій власності на два самостійних об'єкти нерухомого майна з припиненням права загальної сумісної власності між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виділивши власнику квартири № 1 в натурі -49/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. «А-1»: приміщення 1-5-1 (житлова кімната) площею 17,6 кв.м.; приміщення 1-4-1 та 1-4-2 (житлова кімната) -площею -10,3 кв.м.; приміщення 1-3-1 (частина коридору) -площею -2,55 кв.м.; загальна площа квартири № 1 складає 30,45 кв.м. і другому власнику квартири № 2 в натурі -51/100 частки домоволодіння, яке складається з: в житловому будинку літ. А: приміщення 1-6 (житлова кімната) -площею -9,3 кв.м.; приміщення 1-7 (житлова кімната) -площею -8,6 кв.м.; приміщення 1-3-2 площею 1,65 кв.м.; загальною площею -19,55 кв.м.; в житловій прибудові літ. «а-1»: приміщення 1-1 (сіни) площею -5,4 кв.м.; приміщення 1-2 (кухня) площею -5,5 кв.м.; загальною площею 10,9 кв.м.; загальна площа квартири № 2 складає - 30,45 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя О.В. Нізік