ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. № 38071/12Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 15.05.2010 року, зазначивши, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено виплату такої у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, відповідач її не виплачує.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 січня 2011 року позов задоволено.

Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, підвищення до пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 по 15 травня 2010 року із врахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених позивачу сум.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 2007-2010 роки, є підставними, з врахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, позовні вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо обмеження виплати державної соціальної допомоги як дитині війни; зобов'язання пенсійний орган провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищевказані періоди - залишити без розгляду.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 94, ч.2 ст. 99, 100, 160, 165, 195, 197, 203, ч.4 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області задоволити частково.

Скасувати постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 січня 2011 року у справі 2а-51/11/1908.

Адміністративний позов про визнання протиправними дій відповідача та нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни за 2007-2010 роки залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Запотічний І.І.