ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 48122/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Гулида Р.М.

суддів: Улицького В.З., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинення дій,-

встановила:

В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про зобов'язання здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.03.2011 року по 18.06.2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та з врахуванням ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Проте, відповідач її не виплачує.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинення дій за період з 01.03.2011 року по 18.03.2011 року, залишено без розгляду.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2011 року позов задоволено.

Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19 березня 2011 року по 18 червня 2011 року включно з урахуванням положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за відрахуванням вже виплачених сум. При проведенні перерахунку, враховано пільги передбачені ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.1 ч.1. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним:

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за задоволений період є підставними, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2011 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2011рік» розміри державних соціальних гарантій на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2011 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Саме тому суд першої інстанції зобов'язав відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 19 березня 2011 року по 18 червня 2011 року з врахуванням виплачених сум.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», - 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, нарахування та виплата за період до 23 липня 2011 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а після 23 липня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Окрім цього, згідно ст..6 п. 2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.1995 року № 56/95, позивачу при нарахуванні та виплаті вищезазначеної недоплаченої соціальної допомоги слід збільшити розмір такої на 20 % оскільки позивач проживає в гірському населеному пункті України, що підтверджено відповідним посвідченням у справі.

Керуючись ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2011 року у справі №2а-2267/11/0709 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гулид Р.М.

Судді: Улицький В.З.

Запотічний І.І.