Справа №1/0306/399/11 Головуючий в 1 інстанції Панасюк С.Л.

Провадження №11/0390/273/2012

Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого-судді Матата О.В.,

суддів Хлапук Л.І., Борсука П.П.,

при секретарі Партиці Р.М.,

з участю прокурора Старчука В.М.,

захисника ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Ковельського міськрайонного суду від 29 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, судимий Ковельським міськрайонним судом:

1) 28 травня 2004 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2) 02 червня 2006 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 17 вересня 2009 року після відбуття строку,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 та залишено попередній -підписка про невиїзд.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Цим же вироком за ч.3 ст.185 КК України засуджено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, вирок щодо якого не оскаржувався.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджені за те, що вони 31 серпня 2011 року, біля 00 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, за попередньою змовою групою осіб, проникли, перелізши через паркан у подвір'я будинку АДРЕСА_2, звідки, з незачиненого гаражного приміщення таємно викрали перфоратор марки «Енкель»вартістю 600 грн., кутову шліфувальну машину марки SCHLESFER»вартістю 800 грн., кутову шліфувальну машину марки «DWT»вартістю 600 грн., а всього належного ОСОБА_5 майна на суму 2000 грн.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду щодо нього скасувати, у звязку з невідповідністю покарання, призначеного судом ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 покарання без застосування ст.75 КК України. Зазначає, що судом, при призначенні покарання останньому, безпідставно не взято до уваги те, що ОСОБА_3

Вирок в частині засудження ОСОБА_4 ніким не оскаржувався.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляцій, прокурора, який апеляцію підтримав та просив її задовольнити, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без зміни, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

У вироку суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням в сховище і в апеляції прокурором не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_3 покарання судом було враховано, що він вчинив тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю відбуття покарання та проживання характеризується позитивно, його молодий вік. Враховано також і обставини, які пом'якшують його покарання -щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, з'явлення із зізнанням, добровільне відшкодування завданого збитку. До обставин, що обтяжують його покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Судом також враховано те, що ОСОБА_3 відшкодував потерпілому завдані злочином збитки і той не наполягав на суворому покаранні.

ОСОБА_3 влаштувався на роботу, одружився. Вартість викраденого ним майна не є великою і збитки потерпілому відшкодовані повністю.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі з призначенням максимального іспитового троку є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів в майбутньому.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 -без зміни.

Головуючий:

Судді: