Справа №5-334/   2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 вересня 2007 року                                                             Менський районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді                             Ченцової С. М.

при секретарі                                      Зубкович Н.Ф.

з участю прокурора                             Артеменко О.С.

розглянувши у виїзному відкритому судовому засіданні в Менській виправній колонії № 91 смт.  Макошино Менського району заяву засудженого ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження ,  який відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91 УДЦПВП в Чернігівській області ,  в порядку  ст.  409 КПК України по питанню ,  пов"язаному з виконанням вироку,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 року ОСОБА_1  звернувся до суду з заявою ,  в якій просить в порядку  ст.  409 КПК України встановити чи належить застосувати відносно нього пільги ,  передбачені в Виправно- трудовому кодексі України ,  який діяв до 01.01.2004 року,  у випадку можливості застосувати такі пільги,  просить суд вирішити це питання в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1.  в судовому засіданні вимоги підтримав,  посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Заслухавши пояснення позивача ,  думку прокурора ,  який вважає вимоги засудженого ОСОБА_1.  безпідставними ,  дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку ,  що вимоги заявника не підлягають задоволенню з слідуючих підстав:

ОСОБА_1  засуджений 05.09.2003 року Центральним районним судом м.  Сімферополя АРК за злочин скоєний в 2003 році за  ст.  186 ч.5 КК України до 8 років позбавлення волі.

Відповідно до  ст.  12 КК України ,  злочин,  який скоїв ОСОБА_1  відноситься до категорії особливо тяжких,  тому умовно- дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано після фактичного відбуття не менше 3А строку покарання ,  призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин ,  а заміна невідбутої частини покарання більш м"яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 частин строку покарання (  ст.  ст.  81, 82 КК України).

Відповідно до Прикінцевих положень Кримінально- виконавчого кодексу України ,  з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність Виправно- трудовий кодекс України від 23.12.1970 року.

Вимоги ОСОБА_1  щодо порушення його прав у зв"язку з набранням чинності КВК України з 01.01.2004 року ,  безпідставні,  так як КВК України 2001 року передбачає застосування до позивача пільг ,  зазначених в  ст.  ст.  81, 82 КК України,  а ВТК України ,  який втратив чинність з 01.01.2004 р,  передбачав застосування пільг,  зазначених тільки в  ст.  81 КК України.

За таких обставин ,  суд вважає ,  що вимоги ОСОБА_1  не підлягають задоволенню .

Керуючись  ст. 154 КВК України ,   ст.   ст. 46,  110 ВТК України,   ст.  ст.  12,  81, 82 КК України,   ст.  ст.  409-411 КПК України ,  суд

ПОСТАНОВИВ:

 В  задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  який відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91 УДЦПВП в Чернігівській області,  в порядку  ст.  409 КПК України по питанню,  пов"язаному з виконанням вироку відмовити.

Постанова суду підлягає оскарженню на протязі семи діб    з дня    її оголошення до Чернігівського апеляційного суду.