АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

==========================================================

справа № 22-2690/4187/2012 Головуючий у 1 інстанції: Скрипник О.Г.

Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Поліщук Н.В.

Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

при секретарях: Вінокуровій І.О., Василевському Я.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 17 січня 2012 року у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року позивач ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_8 та зобов'язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» внести відомості про належність ОСОБА_8 на праві власності нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є племінницею ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається із квартири АДРЕСА_1.

Вказала, що 09.09.2009 року ОСОБА_9, який діяв в інтересах ОСОБА_8 на підставі довіреності, уклав договір купівлі-продажу вказаної вище квартири на ім'я ОСОБА_10, який в свою чергу в грудні 2009 року за договором купівлі-продажу її відчужив на ім'я ОСОБА_4

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири від 09.09.2009 року визнано нікчемним з моменту укладення, та в зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем відмовлено.

Вказала, що квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_8 не з його волі; ОСОБА_10 не мав права відчужувати спірну квартиру ОСОБА_4, а ОСОБА_4 не являється добросовісним набувачем квартири.

Просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_8; зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» внести в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомості про належність ОСОБА_8 на праві власності квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 січня 2012 року у позові ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що відповідач ОСОБА_4 незаконно володіє спірною квартирою, оскільки ОСОБА_11 не мав права продавати дану квартиру, не будучи її власником.

Не встановлена слідством особа за документами, які були викрадені до цього у ОСОБА_9, представившись ОСОБА_9 продала дану квартиру ОСОБА_11, а ОСОБА_11 в свою чергу продав квартиру ОСОБА_4

Зазначає, що має право має витребувати квартиру з чужого незаконного володіння, тобто у ОСОБА_4, оскільки після смерті ОСОБА_8, вона успадкувала таке право.

Також вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норму права, а саме ч. 4 ст. 25 ЦК України та не застосовано норми, які підлягають застосуванню зокрема, ст. 1216, 1218 ЦК України, оскільки це є правом витребувати з чужого незаконного володіння майно, яке належало її дядькові за його життя, та про повернення майна в спадкову масу.

Щодо добросовісності або недобросовісності ОСОБА_4, особа, що подала апеляційну скаргу посилається на норми ч. 5 ст.12, 387, 388 ЦК України, що не були застосовані судом.

В судовому засіданні представники позивачки підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Відповідачка та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце і час розгляду справи (про що свідчать зворотні судові повідомлення), а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність згідно ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, 09.09.2009 року ОСОБА_12, який діяв від імені ОСОБА_8 на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 від 05 січня 2006 року, за реєстровим № 6 та ОСОБА_10 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

23.12.2009 року ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу відчужив на ім'я ОСОБА_4 вказану вище квартиру.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в той час як договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 був укладений між ОСОБА_12, який діяв від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 09.09.2009 року, тобто майже через три місяці після припинення дії довіреності у зв'язку зі смертю довірителя.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачка діяла недобросовісно, окрім того, цивільна правоздатність ОСОБА_8 припинилась та спірне майно не може бути витребувано на користь померлого.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи(спадкодавця), яка померла, до інших осіб(спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Підстави припинення права власності визначені ст. 346 ЦК України.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що припинення цивільної правоздатності померлим ОСОБА_8 не припиняє його права власності на майно на час відкриття спадщини.

Окрім того, зазначені правовідносини допускають правонаступництво, отже спадкоємець ОСОБА_6- позивач по справі, має право ставити питання про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 27.01.2011 року визнано нікчемним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, укладений між ОСОБА_8, від імені та в інтересах його діяв за дорученням ОСОБА_15, та ОСОБА_11.

Ст. 388 ч. 1 п.З ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати(добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже ОСОБА_8 майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 не передавав у володіння іншим особам та воно вибуло з володіння власника не з його волі.

Відтак, є підстави для задоволення позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Судова колегія приходить до висновку, що у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння є підстави для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником - ОСОБА_8, а також скасування попередньої реєстрації договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.12.2009 року укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_4, що відповідає положенням ст. 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» .

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення не може вважатись законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту :

« Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 на користь особи, якій вона належала за життя ОСОБА_8; зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» внести в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомості про належність ОСОБА_8 на праві власності квартири АДРЕСА_1»

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :