Справа № 2-а-819/2011 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.2011 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Костюченко Г.С., при секретарі - Ордановій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ МВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 261545 про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

21.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ МВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 261545 від 30.11.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення.

З адміністративного позову вбачається, що 30.11.2010 року відносно ОСОБА_1 інспектором ДАІ було складено протокол про порушення ним вимог Правил дорожнього руху та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., з чим він не погоджується, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Однак інспектор ДПС склав протокол та виніс постанову, фактично не надавши ніяких доказів порушення ним правил дорожнього руху.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст.69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При повному невизнанні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні правопорушення; враховуючи, що матеріалів фото- чи відеофіксації відповідачем суду не надано, вина позивача не доведена ніякими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова -скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 122, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст. 288 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 261545 від 30.11.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Постанову ВЕ 261545 від 30.11.2010 р., винесену відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП - скасувати.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя :