УХВАЛА

Іменем України

6 вересня 2007 року                                                                                            м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                   судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                              ІГНАТЮКА Б.Ю.,  КОЖУХ О.А.

при секретарі                  БАЙЗАТ С. Ю.

за участю позивача ОСОБА_1  представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоберезнян-ського районного суду Закарпатської області від 3 липня 2007 р. у справі за позо­вом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна ком­панія "Закарпаттяобленерго"" в особі Великоберезнянського району електроме­реж про спонукання до належного виконання договору,  -

встановив  :

ОСОБА_1 12.02.2007 р. звернувся до суду з позовом до ВАТ ЕК "Закарпат­тяобленерго"" в особі Великоберезнянського РЕМ про спонукання до належного виконання договору. Мотивував позов тим,  що відповідач без його відома як влас­ника 09.01.2004 р. змінив тип електролічильника,  чим порушив п. 13 договору про користування електроенергією від 14.05.2001 р. Крім того,  відповідач змусив по­зивача безпідставно сплатити йому у 2004-2005 pp. 138, 67 грн. Посилаючись на порушення своїх прав як споживача,  позивач просив зобов'язати відповідача 138, 67 грн. переплати,  а також судові витрати зарахувати в рахунок поточних пла­тежів позивача за електроенергію.

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 03.07.2007 р. у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з постановлениям нового рішення,  яким просить задовольнити позов повністю. На думку апелянта,  судом не було враховано,  що електролічиль­ник було замінено з порушенням встановленого порядку,  а тому й відповідні раху­нки на оплату електроенергії позивачу були виписані безпідставно.

У письмових запереченнях на апеляцію відповідач вказує на законність і об­ґрунтованість рішення суду першої інстанції,  яке просить залишити без змін.

Справа № 22ц-1327/07       Номер рядна статистичного звіту: 29

Головуючий у 1-й інстанції ЦИБИК І.Й. Доповідач КОНДОР Р.Ю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляцію підтримав та пояснив,  що про заміну лічильника йому стало відомо одразу,  а письмову претензію він енер-гопостачальнику з цього приводу не пред'являв. Представник відповідача ОСОБА_2 апеляцію не визнала,  зазначивши,  що права позивача відповідачем не були порушені,  а кошти в оплату за спожиту електроенергію нараховувалися правиль­но.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення сторін,  обговоривши їх доводи,  пе­ревіривши матеріали справи,  суд приходить до наступного.

Відмовляючи в позові,  суд першої інстанції виходив з того,  що електролічи­льник було замінено плановим порядком,  зайві кошти за споживання електроене­ргії з позивача не стягувалися,  позов не було доведено. Ці висновки суду відпові­дають обставинам справи.

У справі встановлено,  що з позивачем 14.05.2001 р. укладено договір про користування електроенергією за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до п.п. 16.1.-16.4. додатку № 1 до договору,  оплата спожитої електро­енергії здійснюється на підставі рахунків,  що виставляються споживачу щомісячно наперед за розрахунковий місяць,  періодично проводиться перерахунок оплати відповідно до фактично спожитої електроенергії (а.с.  4-5).

19.01.2004 р. відповідачем у плановому порядку було замінено електролі­чильник,  що знаходиться за межами квартири позивача,  та зафіксовано показник у 38056 кВт/г. Ці факти стверджуються,  крім пояснень відповідача,  його листом № 12 від 26.01.2007 р. (а.с.  8),  даними обліку та оплати спожитої електроенергії (а.с.  60-64),  з яких убачається,  що перше контрольне зняття показників з встанов­леного лічильника (000002 кВт/г) зафіксоване саме 19.01.2004 p.,  але обліковане було 28.01.2004 р. Як убачається з наявних матеріалів та пояснень відповідача,  що узгоджуються з ними,  фактичний борг в сумі 47, 41 грн.,  який було сплачено за рахунком № 11826 від 20.04.2005 p.,  виник у січні 2004 р. (46, 80 грн.) та у березні 2005 р. (0, 61 грн.),  а сума боргу у 91, 26 грн.,  що виник у лютому 2004 p.,  була сплачена у жовтні 2004 p.,  що визнано відповідачем.

Тому доводи позивача про відсутність фіксації показників попереднього лі­чильника та відповідні помилки в нарахуванні платежів - необґрунтовані,  а зазна­чена в позові дата заміни лічильника - не відповідає дійсності. Позивачем не на­дано суду й доказів його права власності на електролічильник,  який знаходиться за межами його квартири,  крім того,  таке твердження суперечить змісту п. 8 „а",  п. 11 Правил користування електричною енергією для населення,  затвердженими Постановою KM України № 1357 від 26.07.1999 р. (далі - Правила).

Водночас апеляційний суд констатує,  що за змістом  ст.  ст.  526,  611,  629,  714 ЦК України,   ст.  ст.  25,  36 Закону України "Про електроенергетику",   ст.  ст.  1,  10,  21 Закону України „Про захист прав споживачів",  п.п. 1,  3,  19,  21,  41,  46,  53 Правил у сукупності та з урахуванням п. 16.9. додатку № 1 до договору,  право споживача,  який є рівноправною стороною договору,  на присутність при знятті лічильника та фіксації при цьому його показань мало бути забезпечене енергопостачальником.

Відповідно до  ст.  ст.  10-11,  57-60,  303 ЦПК України,  суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог,  кожна сторона повинна належно довести ті об­ставини,  на які вона посилається у підтвердження своїх вимог або заперечень,  і

на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору,  апеля­ційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин поло­ження законодавства про електроенергетику та зобов'язання,  якими вони регу­люються,  зокрема,  положення п.п. 8,  37 Правил,  та вказав на ч. 5 п. 13 договору,  який кореспондується з п. 38 Правил. Суд також вірно керувався нормами ЦПК України щодо вирішення спору в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами належних і допустимих доказів.

Вимога про врахування переплати в сумі 138, 67 грн. в поточні платежі за електроенергію безпідставна та позивачем не доведена,  його права щодо сплати цих коштів не порушені,  а заперечення відповідача в цій частині - не спростовані. Вимога про зарахування судових витрат у платежі за електроенергію в будь-якому випадку не підлягає задоволенню,  оскільки не ґрунтується на законі. Про визнан­ня неправомірними дій відповідача щодо заміни електролічильника без участі по­зивача вимога в суді першої інстанції не заявлялася,  тому зазначення такої вимоги в апеляційній скарзі не береться апеляційним судом до уваги.

За таких обставин,  рішення суду першої інстанції відповідає вимогам мате­ріального та процесуального права,  доводи апеляції його не спростовують. З ура­хуванням вищенаведеного,  апеляцію на підставі  ст.  308 ЦПК України слід відхили­ти,  а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308,  314,  315 ЦПК України,  апеляційний суд -

 ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  рішення Великоберезнянсько-го районного суду Закарпатської області від 3 липня 2007 р. у даній справі - з а -лишити без  змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох місяців з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.