Справа № 2- 773/07 p.

САКСАГАНСЬКИЙ районний суд м.  КРИВОГО РОГУ,  Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2007 року Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого: судді                                -                       Зубакової В.П.

при секретарі                                         -                       Хімченко О.М.

за участю:

позивача                                                 -                       ОСОБА_1

представника позивача                        -                       ОСОБА_2

представника відповідача                     -                       Пантелеева А.В.,  Лелеко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.  Кривому Розі цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання договору та додатку до договору від 2.02.2004р. недійсним під впливом обставин,  стягнення моральної шкоди,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання договору та додатку до договору від 2.02.2004 року недійсним під впливом обставин,  стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 2.02.2004 року, під впливом обставин,  вона змушена була укласти додаток до угоди і договір за № 6239070 від 2.02.2004 року. На час укладення цього договору діяв договір за № 6239070 від 14.09.2000 року.

У січні 2004 року почалась реструктуризація боргів за комунальні послуги,  позивачу було потрібно зібрати відповідні документи. На той час у позивача не було лише боргів за електроенергію,  але з енергозбуту їй необхідно також було взяти довідку про відсутність заборгованості. Вона звернулась до енергозбуту за отриманням такої довідки. Перед тим,  як іди до енергозбуту свого району,  позивач взнала,  що для отримання довідки про стан платежів,  їй необхідно надати квитанції за сплату електроенергії за останні три роки. Вони зібрала необхідні квитанції,  з якими звернулася до енергозбуту свого району,  що знаходиться по вул.  Мелешкіна,  57 у м.  Кривому Розі. Вона вимушена була відстояти величезну чергу до оператора,  оператор прийняла квитанції за останні три роки,  а потім її запросили до приміщення,  де її попрохали надати квитанції про сплату за електроенергію за 1999 рік,  яких у неї на той час не було,  через що позивачу нарахували борг по сплаті за електроенергію з яким вона не була згодна та її заперечення проти заборгованості ніхто не слухав. Позивач намагалась пояснити,  що в неї не було боргу,  але працівники енергозбуту її пояснення не прийняли,  повернули їй квитанції,  які вона їм надала,  та запропонували надати квитанції про сплату електроенергії за 1999 рік. Однак,  вдома вона цих квитанцій за 1999 рік не знайшла і вимушена була через деякий час знову звернутися до енергозбуту свого району,  відстояти величезну чергу з головним болем,  де у неї знову почали перевіряти всі платежі за спожиту електроенергію.

Позивач вважає,  що працівниками відповідача до неї було застосовано психологічний тиск,  а саме аргументація,  напад,  примус.

2

Там,  де приймали документи на реструктуризацію,  на позивача також нападали,  питали,  чому вона не може отримати довідку з енергозбуту.

Через тиск,  вона змушена була укласти додаток до договору,  підписувала ще якісь документи,  про які не пам'ятає,  не розуміючи,  що вона підписує. Згодом їй надали тільки додаток до договору,  в якому був розписаний борг позивача за електроенергію у сумі 218 гривень 69 копійок,  який вона не визнавала і якого насправді у неї не було.

Позивач посилається на те,  що вона під час укладення договору та додатку до нього 2.02.2004 року вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними,  вона не усвідомлювала всіх наслідків цього правочину,  так як уклала додаток до угоди з надією вийти із скрутного становища та надати комісії необхідні документи для реструктуризації. Представники,  які укладали додаток до договору,  бачили психологічний стан позивача в момент підпису документів,  і під видом аргументації нападу та примусу діяли на неї.

Вважає,  що діями відповідача їй завдано велику моральну травму,  вона це все тяжко пережила,  знаходилась в стані внутрішнього дискомфорту,  сорому,  приниження,  розпачу,  страху. Все це перейшло у значний та тривалий душевний біль. Завдану їй моральну шкоду,  позивач оцінює в 2000 гривень,  які просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов та обґрунтування до нього,  викладені у позовній заяві у повному обсязі,  просила позовні вимоги задовольнити,  винести рішення,  яким додаток до угоди і договір за № 6239070 від 2.02.2004 року - визнати недійсним та відшкодувати їй моральну шкоду на суму 2 000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовну заяву позивача та обґрунтування до нього,  викладені у позовній заяві у повному обсязі,  просив позовні вимоги задовольнити,  винести рішення,  яким додаток до угоди і договір за № 6239070 від 2.02.2004 року - визнати недійсним та відшкодувати їй моральну шкоду на суму 2 000 гривень.

Представник відповідача позовну заяву та обґрунтування до позовної заяви не визнав у повному обсязі,  суду пояснив,  що дійсно,  позивач ОСОБА_1 2.02.2004р. уклала договір про користування електричною енергією. Дійсно на час укладання вказаного договору з позивачем діяв договір,  укладений 14.09.2000р.,  але старий договір не ретельно регулював правовідносини між споживачами та енергопостачальником,  тому з кінця 2003 року всі договори переукладались на нові,  типові договори,  які дуже ретельно регулюють ці правовідносини.

В цей же день - 2.02.2004р. - позивач уклала з енергопостачальником додаток до угоди про поступове погашення заборгованості,  згідно якого вона зобов'язалась виплачувати енергопостачальнику по 18, 22 грн. щомісячно до виплати повної суми боргу -218, 69 грн.

Ні під час укладення договору про користування електричною енергією,  ні під час укладення додатку до угоди ніякого тиску на позивача не застосовувалось,  вона за власною ініціативою уклала обидва правочини.

На користь цього свідчить і той факт,  що через тиждень після укладення договору і додатку до угоди - а саме 9.02.2004р. - позивач сплатила енергопостачальнику рівно 18, 22 грн. - стільки,  скільки було передбачено до сплати додатком до угоди на кожен місяць.

Більш за те,  вважає,  що визнання договору про користування електричною енергією і додатку до нього юридично неможливо - по-перше,  для цього не має підстав,  а,  по-друге,  в такому випадку наступить двостороння реституція,  і якщо енергопостачальник зможе повернути позивачу виплачені нею кошти за спожиту електричну енергію,  то позивач ніяк не поверне йому електричну енергію,  яку вона спожила за цим договором.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3  суду пояснила,  що 2.02.2004 р. до неї звернулась ОСОБА_1 за наданням довідки про заборгованість за спожиту електричну енергію,  вона виконала розрахунок заборгованості,  сума склала 218, 69 грн. Про це вона повідомила споживачу - ОСОБА_1,  і остання попрохала її - ОСОБА_3  - укласти з нею договір,  оскільки їй потрібно надати документи в комісію на реструктуризацію.   ОСОБА_3    власноруч   заповнила   договір   про   користування

3

електричною енергією,  ОСОБА_1 в її присутності підписала цей договір,  ніякого тиску,  оману чи інших дій ні вона,  ні будь-хто в її присутності,  до ОСОБА_1 не застосовував,  ОСОБА_1 дуже добре розуміла значення своїх дій,  сама просила укласти з нею договір. Після підписання договору про користування електричною енергією ОСОБА_1 попрохала реструктуризувати її заборгованість,  тому вона заповнила два примірника додатку до угоди - так називався раніше договір про реструктуризацію заборгованості - де вказала суму заборгованості,  суму щомісячних платежів. ОСОБА_1 власноруч підписала і цей додаток до угоди,  і знов-таки ніякого тиску до неї ніхто не застосовував. Копії договору з додатком були надані ОСОБА_1 в той же день,  після їх підписання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила,  що вона,  як уповноважена особа відповідача,  підписала додаток до договору,  який був укладений з ОСОБА_1 02.02.2004 року. При підписанні договору,  вона ОСОБА_1 не бачила,  тому не чинила і не могла чинити на неї будь який тиск при підписанні договору.

Заслухавши позивача,  представника позивача,  представника відповідача,  допитавши свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  дослідивши письмові докази по справі,  давши їм належну оцінку у сукупності,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтовані та в їх задоволенні належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 2.02.2004 року уклала з відповідачем договір про користування електричною енергією. Дійсно на той час раніше діяв договір,  укладений 14.09.2000 року,  який не ретельно регулював правовідносини між споживачами та енергопостачальником,  тому з кінця 2003 року енергопостачальником всі договори переукладались на нові,  типові договори,  які дуже ретельно регулюють ці правовідносини.

В цей же день - 2.02.2004 року - позивач уклала з енергопостачальником додаток до угоди про поступове погашення заборгованості, згідно якого вона зобов'язалась виплачувати енергопостачальнику по 18, 22 грн. щомісячно до виплати повної суми боргу -218, 69 грн.(а.с. 45-46, 47, 58-64)

Цей факт не заперечується сторонами,  позивач не заперечує,  що і договір про користування електричною енергією і додаток до угоди вона підписала власноруч 2.02.2004 року,  обидва.

Відповідно до  ст. 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Згідно  ст. 11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданих відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  що беруть участь у справі.

Відповідно до  ст.225 ЦК України,  правочин,  який дієздатна фізична особа вчинила у момент,  коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними,  може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи,  а в разі її смерті - за позовом інших осіб,  чиї цивільні права або інтереси порушені. Сторона,  яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину,  зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду,  завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.

Дослідженими в судовому засіданні доказами не встановлено,  що під час укладення договору про користування електричною енергією та додатку до угоди до позивача застосовувався будь-який тиск,  також суду не надано доказів того,  що під час вчинення зазначених правочинів позивач не усвідомлювала значення своїх та не могла ними керувати. Навпаки,  суду було надано докази того,  що позивач за власною ініціативою,  без будь-якого тиску вчинила ці правочини. Більш за те,  сама позивач пояснила суду,  що під час підписання додатку до угоди ніякого тиску до неї не застосовувалось,  а всі дії,  відносно тиску на неї,  передували підписанню договору. На користь цього свідчить і той факт,  що через тиждень після укладення договору і додатку до угоди - а саме,  9.02.2004р. - позивач сплатила енергопостачальнику 18, 22 грн. - рівно стільки,  скільки було передбачено до сплати додатком до угоди на кожен місяць. Що

4

стосується,  відсутності чи наявності у позивача заборгованості по оплаті за електричну енергію за період с 01.06.1999 року по 02.02.2004 року, який вказаний в додатку до договору,  то це питання судом не розглядається,  так як воно виходить за межі позовних вимог,  так як відповідно до  ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст.215,  216,  225 ЦК України  ст.  ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 197, 212-215, 218, 222, 223 209 ч.3 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» «про визнання договору та додатку до договору від 2.02.2004 р. недійсним під впливом обставин,  стягнення моральної шкоди» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу,  та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою,  яка її подає,  до Дніпропетровського апеляційного суду.