ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.12 Справа № 15пд/5014/627/2012.
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Содружество»,
м. Луганськ
до 1-го відповідача Публічного акціонерного товариство «Банк КІПРУ», м. Київ
2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», м. Луганськ
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ, та приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Луганськ
про розірвання договору
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
За участю:
від позивача - ОСОБА_5, представник за довіреністю № 19 від 25.04.2012;
від1-го відповідача - ОСОБА_6, представник за довіреністю № Д-302 від 12.03.2012;
від 2-го відповідача - представник не прибув;
від 3-ої особи - ТОВ «Торгова фірма «Сота» - ОСОБА_7, представник за довіреністю № 7 від 13.02.2012;
від 3-ої особи - приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- розірвати кредитний договір від 27.05.2010 № 44-206/2010;
- як наслідок розірвання кредитного договору від 27.05.2010 № 44-206/2010 припинити іпотечний договір № 05/11 від 31.01.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за № 133;
- виключити з Державного реєстру іпотек № 10771890, контрольна сума 0АЕ971ГЕ6Д, внесений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 відповідно до договору іпотеки № 05/11 від 31.01.2011, який зареєстровано в реєстрі за № 133;
- зняти заборону відчуження, накладену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер 10771775, контрольна сума 0ДЗД877ДГ6;
- зобов'язати другого відповідача надати оригінал іпотечного договору
№ 05/11 від 31.01.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за № 133, до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 для вчинення нотаріальних дій та написів про зняття заборони відчуження та виключення майна з реєстру іпотек.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що існують правові підстави для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотним порушення умов договору відповідно до приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зокрема, банк (перший відповідач) відмовився в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань за договором, оскільки звернувся до суду з позовом про дострокове повернення всієї суми кредиту.
Решта позовних вимог заявлено позивачем згідно за правилами ч. 3 ст. 652 Цивільного кодексу України, які є похідними від задоволення першої вимоги.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник першого відповідача в минулому судовому засіданні надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті цивільної справи № 2/1203/1304/2012 та набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, в цьому судовому засідання 26.04.2012 подав заяву про відкликання свого клопотання про зупинення провадження у справі.
Другий відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Ухвали суду отримані другим відповідачем (уповноваженою особою), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник ТОВ «Торгова фірма «СОТА»підтримав позовні вимоги, надавши письмові пояснення від 26.04.2012 № б/н.
Приватний нотаріус ОСОБА_3 витребувані судом документи не представила, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Явка представників учасників процесу не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі документів достатньо для ухвалення рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін та третьої сторони, суд встановив наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством «Банк Кіпру»(у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру»), як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», як позичальником, 27.05.2010 укладено кредитний договір № 44-206/2010.
За предметом даного договору кредитор (перший відповідач у справі) відкриває позичальнику (позивачу у справі) невідновлювальну кредитну лінію в сумі 5 000 000 грн. 00 коп., в тому числі: на рефінансування заборгованості перед ВАТ «Ощадбанк»в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. та на поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. строком з 27.05.2010 по 26.05.2015 зі сплатою 22,5% річних (п.1.1 кредитного договору).
З метою забезпечення зобов'язань позивача за вказаним кредитним договором, між першим відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»було укладено іпотечний договір № 05/11 від 31.01.2011. За умовами вказаного договору другий відповідач, як іпотекодавець, виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Торговий дім «Содружество»за кредитним договором від 27.05.2012 № 44-206/2010.
Крім того, між першим відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»(поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»(позичальник, позивач у справі) укладено договір поруки від 27.05.2010 № 58/10.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, третьої особи та надані ними докази, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, з якими законодавство пов'язує можливість розірвання кредитного договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, за ст. 11 Цивільного Кодексу України, є, зокрема, договори та інші правочини.
Спір, що виник між сторонами у справі, стосується кредитних правовідносин.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї стороні - укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Факт укладення між позивачем та першим відповідачем спірного кредитного договору сторонами не заперечується.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Положеннями статті 188 Господарського кодексу України регламентовано наступний порядок зміни та розривання господарських договорів.
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов кредитного договору.
Посилання позивача на те, що перший відповідач відмовився в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань за договором, чим порушив умови спірного договору, оскільки звернувся до суду з позовом про дострокове повернення всієї суми кредиту судом відхиляються з наступних підстав.
З цього приводу Верховний суд України в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010 виклав таку правову позицію.
Позовні вимоги про дострокове стягнення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України та вимога щодо розірвання кредитного договору не є тотожними, оскільки законодавець відрізняє поняття «розірвання договору»та «припинення зобов'язання/договору».
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. В судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторонами договору не досягнуто згоди і одна із заінтересованих сторін звернулася з вимогою до суду з двох підстав: істотне порушення договору другою стороною; інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Натомість, частина 3 вказаної статті зазначає, що і без звернення до суду договір вважається розірваним у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачено договором або законом).
Так, за загальним правилом розірвання договору припиняє його на майбутнє і не скасовує сам факт укладання і дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно із
ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. В статті 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).
Отже, Верховним судом України чітко вказано, що пред'явлення вимоги про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором не означає односторонньої відмови від договору, і тому це не має наслідком припинення договору.
Також відсутні обставини, з якими ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язує можливість дострокового розірвання кредитного договору.
Норми статті 652 Цивільного кодексу України, що регламентує зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, передбачають, зокрема, наступне:
1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Так, закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду виключно з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України за істотної зміни обставин. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.05.2011 № 53/325-09 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 24.11.2011 № 01-06/1642/2011 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».
У суду відсутні правові підстави розірвання договору на підставі вказаної норми, оскільки у спірній ситуації відсутні одночасно всі умови, визначені в наведеній статті.
На підставі викладеного не доведено наявність умов, передбачених
ч. 2 ст. 651 та ст. 652 Цивільного кодексу України як підстав розірвання договору.
Так, в задоволенні позовної вимоги щодо розірвання кредитного договору також слід відмовити.
Решта позовних вимог заявлені позивачем як правові наслідки розірвання кредитного договору, тому в їх задоволенні також слід відмовити.
Крім того, стосовно припинення іпотечного договору № 05/11 від 31.01.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за № 133, слід зазначити наступне.
Господарським судом Луганської області розглядалася справа
№ 4пд/5014/426/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», відповідача-2 Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Співдружність»про визнання договору іпотеки недійсним.
Рішенням від 15.03.2012 позов задоволено повністю та визнано недійсним іпотечний договір №05/11 від 31.01.2011, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 133.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2012 по справі № 4пд/5014/4726/2012 апеляційна скарга повернута без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, який визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, враховуючи, що визнаний судом недійсним правочин є недійсним з моменту його укладання, вимога про припинення такого договору не може бути задоволена і з цих підстав.
Також, слід зазначити, що вимога про припинення іпотечного договору є заявленою як наслідок розірвання кредитного договору, і визнання іпотечного договору недійсним не визначалося підставою позову. Не були змінені підстави позову і після подачі позовної заяви до суду.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України здійснені позивачем судові витрати у складі: 941 грн. 00 коп. судового збору покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Содружество»до 1-го відповідача Публічного акціонерного товариство «Банк КІПРУ», 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»та приватного нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: 1 073 грн. 00 коп. судового збору покласти на позивача.
В судовому засіданні 26.04.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.05.2012.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко