ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа № 15/5014/733/2012

За позовом

Приватного підприємства «Будівельна компанія «Верона», м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»,

м. Стаханов Луганської області

про стягнення 99 986 грн. 85 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № бн від 22.03.2012;

від відповідача - ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність № 01/1609 від 21.03.2012.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 19.04.2012 по 26.04.2012.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 180 від 27.10.2010 в сумі 98 146 грн. 28 коп., 3% річних в сумі 1 153 грн. 55 коп., інфляційних втрат в сумі 687 грн. 02 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.04.2012 № 02/2278.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Стахановський завод феросплавів», як замовником, та приватним підприємством «Будівельна компанія «Верона», як підрядником, 27.10.2010 укладено договір підряду № 180 (далі - Договір).

До договору укладено додаткову угоду від 05.01.2011 № 1

Згідно предмету даного договору підрядник (позивач у справі) в межах договірної ціни виконує власними силами, засобами, машинами та механізмами, з матеріалів замовника, окрім допоміжних матеріалів, без залучення організацій в субпідряд, за замовленням замовника (відповідача у справі) наступні роботи:

- виготовлення газоходів від електропечі № 1 в газохід електропечі № 5 на суму 103 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- монтаж газоходів від електропечі № 1 в газохід електропечі № 5 на суму 103 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- монтаж газоходів брудного газу Ду 3200 мм електропечі № 6 на відмітку

36,6 м на суму 488 060 грн. 16 коп. (п. 1.1 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою).

Відповідно до п. 2.3 договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою) загальна вартість робіт за договором визначається на підставі кошторисної документації підрядника, яка є невід'ємною частиною договору, встановленою відповідно до відомостей дефектів замовника та складає 694 060 грн. 16 коп.

За умовами п. 4.1 договору оплата замовником здійснюється поетапно за фактично виконані обсяги робіт протягом 20 календарних днів з моменту підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2В) шляхом перерахування грошових коштів замовника на розрахунковий рахунок підрядника.

Так, виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується підписаним актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2011 року на суму 102 994 грн. 80 коп., № б/н за травень 2011 року на суму

67 899 грн. 40 коп. та № 3 за вересень 2011 року на суму 98 146 грн. 28 коп. (а.с. 14-20, 23-27, 30-35).

Відповідач виконані підрядні роботи не оплатив в повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати виконаних робіт за ним утворився борг в сумі 98 146 грн. 28 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 854 якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 98 146 грн. 28 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних за 143 дні прострочення (з 18.10.2011 по 08.03.2012) підлягають задоволенню частково в сумі

1 152 грн. 07 коп.

Оскільки обґрунтований розмір інфляційних нарахувань є більшим ніж заявлено позивачем за визначений період, то позовна вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягає задоволенню повністю в сумі 687 грн. 02 коп.

Доводи, визначені відповідачем у відзиві на позовну заяву від 26.04.2012

№ 02/2278 як підстави для відмови у задоволені позову, судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення суми невиконаного грошового зобов'язання за рахунок майна боржника.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідності в товарах, які пропонує підприємство боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, навіть відсутність вини відповідача у виникненні боргу не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 98 146 грн. 28 коп., інфляційні втрати у сумі

687 грн. 02 коп., 3% річних у сумі 1 152 грн. 07 коп. (Всього -99 985 грн. 37 коп.). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог у складі: 1 999 грн. 71 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного підприємства «Будівельна компанія «Верона»до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»про стягнення 99 986 грн. 85 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00186513, на користь Приватного підприємства «Будівельна компанія «Верона»,

м. Харків, вул. Будьонного, б. 26, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35568213: борг у сумі 98 146 грн. 28 коп., інфляційні втрати у сумі 687 грн. 02 коп., 3% річних у сумі

1 152 грн. 07 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 999 грн. 71 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 26.04.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.05.2012.

Суддя Є.Ю. Пономаренко