Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,

прокурора Голюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 13 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2011 року

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 21.10.2009 року Овруцьким районним судом за ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн.,

засуджено за ч.2 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі зі сплатою штрафу у розмірі 510 грн.. Кожне покарання постановлено виконувати самостійно.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Стягнуто із ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення судових експертиз по дослідженню холодної зброї в сумі 1266 грн. 30 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку, у жовтні 2010 року в період часу з 12-ї години до 16-ї години ОСОБА_1, перебуваючи в лісосмузі поблизу с. Яцковичі Овруцького району Житомирської області, знайшов та привласнив ніж, який є холодною зброєю. Після чого усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, починаючи з жовтня 2010 року ОСОБА_1 носив ніж безпосередньо при собі, без передбаченого законом дозволу.

12 березня 2011 року, о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні залізничного вокзалу міста Овруча, Житомирської області, продемонстрував ніж та намагався його збути ОСОБА_2, але свій злочинний намір до кінця не довів по незалежній від його волі причині, так як був затриманий працівником міліції і вищевказаний ніж, у нього було виявлено та вилучено.

У касаційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 та кваліфікацію його дій просить судові рішення змінити, вказуючи на істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, а саме ст.93 КПК України. Зазначає, що судом було неправильно визначено розмір судових витрат, які підлягають стягненню із засудженого.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив судові рішення змінити, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України відповідає дослідженим та належним чином оціненим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та в касаційній скарзі не оскаржуються.

Дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Призначене судом ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Доводи касаційної скарги про необхідність зменшення судових витрат, стягнених з ОСОБА_1, спростовуються матеріалами справи, оскільки в ній міститься висновок спеціаліста від 15 квітня 2011 року №9 (а.с. 18 - 20), який був необхідний для вирішення питання про порушення кримінальної справи, та висновок експерта №11 від 24 березня 2011 року (а.с.68-70), який необхідний для завершення її розслідування. Вартість проведення кожного із досліджень становить 633 грн. 15 коп.. Таким чином, по справі існують докази, які підтверджують суму понесених по справі судових витрат. Загальна сума понесених цих витрат в розмірі 1266 гривень 30 копійок судом визначена правильно.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 13 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

С у д д і:

В.В. Наставний С.Г. Дембовський С.І. Кравченко