ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 р. | № 25/72/07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого, |
Коваленка В.М. (доповідач у справі), |
Катеринчук Л.Й. |
розглянувши касаційну скаргу | Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області |
на постанову | від 20.03.2008 р. Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі | № 25/72/07 господарського суду Запорізької області |
за заявою | ТОВ "Українсько-німецьке спільне підприємство "РІФ", м. Запоріжжя |
до | ТОВ "Долинка", с. Долинка Гуляйпільського району Запорізької області |
про | банкрутство |
кредитор | Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області |
арбітражний керуючий | Кретова О.А. |
представники сторін в судове засідання не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2007 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецьке спільне підприємство "РІФ" (надалі –Кредитор, Підприємство) порушено провадження у справі № 25/72/07 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Долинка" (надалі –Боржник, Товариство) в порядку Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2008 р. (суддя –Дьоміна А.В.) Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області (далі –Управління) відмовлено в прийнятті заяви про включення в число кредиторів у справі про банкрутство Боржника.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.2008 року та включити Управління в число кредиторів з безспірними вимогами у розмірі 163 225 грн. 58 коп..
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року (головуючий суддя –Зубкова Т.П., судді: Коробка Н.Д,, Мойсеєнко Т.В.) апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.2008 року –без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року і прийняти нове рішення.
Касаційна скарга Управління мотивована невірним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 3-1, 13, 14 Закону про банкрутство, ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про виконавче провадження.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 1 Закону про банкрутство визначає кредитора як юридичну або фізичну особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Порядок пред'явлення конкурсними кредиторами своїх вимог до боржника передбачений ст. 14 Закону про банкрутство, згідно п. 1 якої конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. При цьому, п. 2 цієї ж статті встановлює, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника було опубліковано в газеті "Голос України" № 95 (4095) від 02.06.2007 року, тобто встановлений п. 1 ст. 14 Закону тридцятидений термін сплив 02.07.2007 року. Між тим, заява із вимогами до Боржника Управлінням була подана господарському суду Запорізької області лише 17 січня 2008 року (що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Запорізької області № 415/11-05), тобто вже після спливу визначеного вище тридцятиденного терміну.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про пропуск Управлінням граничного тридцятиденного строку звернення із письмовою заявою з вимогами до Боржника та Управлінню законно, відповідно до вимог п. 2 ст. 14 Закону, було відмовлено згідно ухвали суду першої інстанції від 21.01.2008 року в прийнятті відповідної заяви.
Щодо твердження заявника касаційної скарги про безспірність його вимог до Боржника, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Критерій безспірності кредиторських вимог у контексті ст. 14 Закону, яка визначає порядок та умови звернення конкурсного кредитора із вимогами до боржника, не розглядається. Такий критерій (безспірність кредиторських вимог) відповідно до ст. 6, 7 Закону з'ясовується господарським судом при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та розглядається під час оцінки вимог ініціюючого кредитора для вирішення питання про наявність передбачених Законом підстав (умов) для порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Отже, наявність критерію безспірності вимог кредитора, який звернувся із вимогами до боржника у справі про банкрутство, вже після її порушення, не має правового значення. При порушенні конкурсним кредитором порядку (строків) звернення із вимогами до боржника у справі про банкрутство, навіть якщо такі вимоги до боржника є безспірними, згідно імперативної норми п. 2 ст. 14 Закону відповідний строк звернення конкурсних кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство є граничним і поновленню не підлягає, а відповідні вимоги –не розглядаються і вважаються погашеними.
Щодо посилання заявника касаційної скарги на норми ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та положення Інструкції про виконавче провадження", суд касаційної інстанції зазначає, що погашення вимог кредиторів після порушення справи про банкрутство відбувається відповідно до Закону, оскільки останній по відношенню до вказаних нормативних актів є спеціальним щодо порядку та процедури звернення кредиторів із вимогами до боржника (у тому числі на підставі виконавчих документів) та погашення таких вимог, тому застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" та положень Інструкції про виконавче провадження при визначенні порядку подання та розгляду заяв конкурсних кредиторів із вимогами до боржника є таким, що не відповідає як вимогам Закону, так і положенням ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо правомірності відмови судом першої інстанції в прийнятті заяви Управління про включення в число кредиторів у справі про банкрутство Боржника.
За таких обставин справи доводи касаційної скарги Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2008 р. у справі № 25/72/07 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
Л.Й. Катеринчук