ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 травня 2008 р.

№ 3/103-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ "Торговий дім "Укрсировина", м. Київ

на постанову

від 13.03.2008 р. Житомирського апеляційного господарського суду

у справі

№ 3/103-Б господарського суду Житомирської області

за заявою

Коростенської ОДПІ Житомирської області, м. Коростень

до	ПСП "Коростенський ЗЦМ", м. Коростень

про	банкрутство

кредитор

ТОВ "Торговий дім "Укрсировина", м. Київ

арбітражний керуючий

Самко С.І.

в судовому засіданні взяли участь представники:

Коростенська ОДПІ Житомирської області

Пашинський Ю.А., довір.

ТОВ "Торговий дім "Укрсировина"

Гульченко Р.М., довір.

Ліквідатор ПСП "Коростенський ЗЦМ"

Самко С.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.05.2006 р. за заявою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області порушено провадження у справі № 3/103-Б про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства "Коростенський ЗЦМ" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Житомирської області від 29.06.2006 р. визнано боржника –приватне сільськогосподарське підприємство "Коростенський ЗЦМ", банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області.

Ухвалою  господарського суду Житомирської області  від 12.09.2006 року  у справі про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства "Коростенський ЗЦМ" визначено перейти до  загальних процедур банкрутства  та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого  Самка С.І..                    Ухвалою  господарського суду Житомирської області від 26.12.2007 року  у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина"  про включення до реєстру вимог кредиторів на суму 17 280 грн. 00 коп. відмовлено.                                                            

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" (далі –Товариство) звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 26.12.2007 р. та постановити "рішення" про визнання вимог Товариства в сумі 17 280 грн. 00 коп. та включення вимог  Товариства, як такі, що є поточними, до реєстру вимог кредиторів в першу чергу погашення, як витрати, пов'язані  з утриманням, збереженням і збільшенням майнових активів банкрута.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року (головуючий суддя –Вечірка І.О., судді: Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області  від 26.12.2007 року –без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року та постановити "рішення" про визнання вимог Товариства в сумі 17 280 грн. 00 коп. та включення вимог  Товариства, як такі, що є поточними, до реєстру вимог кредиторів в першу чергу погашення, як витрати, пов'язані  з утриманням, збереженням і збільшенням майнових активів банкрута.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції  норм матеріального права, а саме ст. 518 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.  1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Визначена стаття Закону про банкрутство визначає грошове зобов'язання   -   зобов'язання   боржника  заплатити кредитору певну  грошову  суму  відповідно  до  цивільно-правового договору   та   на   інших   підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не  зараховуються  недоїмка  (пеня  та  штраф),  визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також  зобов'язання,  які виникли  внаслідок  заподіяння  шкоди  життю  і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої  участі.

Оскільки відповідно до заяви Товариства про включення до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 17 280 грн. 00 коп. підставою таких вимог  Товариство визначає договір № 2111/07 від 21.11.2007 року  "про відступлення права вимоги", тобто цивільно-правовий договір, до відносин між Товариством та боржником та наявності (підтвердженності) між останніми правовідносин  слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.  

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України)  заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про  заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.    

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.  Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора права у зобов'язанні.

Саме відповідно до визначених положень ЦК України  викладений п. 2.1  укладеного між Відділом державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області та Товариством договору про відступлення права вимоги № 2111/07-1 від 21.11.2007 року, згідно якого в день підписання цього Договору Первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити Боржника про зміст цього Договору (надати копію) та звернутися до нього з заявою-вимогою виконувати зобов'язання на користь Нового кредитора.

Згідно п. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного  кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Отже, судом апеляційної інстанції зроблений правомірний висновок про відсутність належних доказів повідомлення боржника про перехід до Товариства, як до нового кредитора, права вимоги на суму 17 280 грн. 00 коп. на підставі договору № 4025-КН від 06.10.2006 року та про не виникнення у Товариства прав, а у боржника - зобов'язань за згаданим договором про уступку права вимоги. У зв'язку з викладеним та за визначених підстав також є правомірним неприйняття судом апеляційної інстанції до уваги у якості належного доказу посилання Товариства на усне (по телефону) повідомлення боржника Відділом державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області про уступку права вимоги на визначену суму до нового кредитора –Товариства.

Крім цього, у зв'язку з вищевикладеним суд касаційної інстанції також підтримує правомірний висновок суду апеляційної інстанції  про належність   виконання (як таке, що відповідає нормам  п. 2 ст. 516 ЦК України) боржником  своїх зобов'язань перед первісним кредитором, Відділом державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області, на суму 17 280 грн. 00 коп. за договором № 4025-КН від 06.10.2006 року шляхом перерахування на рахунок грошових коштів 23.11.2007 року, тобто вже після укладення  21.11.2007 року договору № 2111/07-1 про відступлення права вимоги цієї ж суми заборгованості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо правомірності  відмови судом першої інстанції  у задоволенні заяви Товариства про включення до реєстру вимог кредиторів на суму 17 280 грн. 00 коп. та залишення апеляційної скарги на відповідну ухвалу господарського суду Житомирської області без задоволення.    

За таких обставин справи доводи касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 513, 516, 517, 518 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Укрсировина" залишити без задоволення.

2.          Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. у справі № 3/103-Б  залишити без змін.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                       Л.Й. Катеринчук