Справа № 1-1062/2011 Головуючий у І інстанції Ющук О.С.

Провадження № 11/0390/283/2012 Доповідач Хлапук Л.І.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хлапук Л.І.,

суддів - Фідрі О.М., Матата О.В.,

з участю прокурора - Хвесик Т.С.,

засудженої - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з вищою освітою, розлучена, має на утриманні малолітню доньку, інвалід ІІ групи, комплектувальник проводів ТОВ «Кромберг енд Шуберг Україна», соціальний працівник Волинського благодійного фонду «Шанс», судима 08.07.2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнена від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку 3 роки -

Засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України - на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 до відбування 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 08.07.2009 року у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишено попередній -підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Зараховано у цей строк час перебування ОСОБА_1 під вартою з 17 по 22 липня 2011 року.

Вирішено долю речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України.

Розглядаючи справу, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за вчинення 17 липня 2011 року ряду повторних таємних крадіжок чужого майна з території «Варшавського ринку», що по вул. Конякіна м. Луцька.

Так між 13 та 14 години, скориставшись неуважністю продавців, вона таємно викрала:

- із кіоску НОМЕР_1 належну ОСОБА_2 жіночу спідницю, вартістю 155 грн.,

- із кіоску НОМЕР_2 належну ОСОБА_3 жіночу спідницю, вартістю 225 грн.

- із контейнеру НОМЕР_3 у ОСОБА_4 - дві чоловічі футболки, вартістю 100 грн. та 80 грн., чим завдала потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 180 грн.;

- із контейнеру НОМЕР_4 у ОСОБА_5 - жіночу кофту, вартістю 160 грн. та жіночі плавки за 70 грн.;

- із кіоску НОМЕР_5 у ОСОБА_6 бриджі, вартістю 125 грн;

- із кіоску НОМЕР_6 у ОСОБА_8 - дві чоловічі футболки, вартістю 97 грн. та 162 грн;

- із кіоску НОМЕР_7 у ОСОБА_7 - жіночу матерчату сумку, вартістю 100 грн.;

Засуджена ОСОБА_1 у поданій апеляції просить змінити вирок. Врахувати ряд пом'якшуючих обставин: каяття, визнання вини, відшкодування завданих збитків, відсутність претензій з боку потерпілих, позитивної характеристики, її інвалідності та наявності на утриманні малолітньої дочки і призначити покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, виклав доводи апеляції, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала її, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення.

Вчинення ОСОБА_1 таємних повторних крадіжок чужого майна стверджено зібраними по справі і дослідженими судом доказами та неоспорюється апелянтом.

Дії даної засудженої правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.

У відповідності з ст. 65, 69 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, може бути призначене засудженому з врахуваннями його особи, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності з вищевказаними вимогами закону врахував, як характер та ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, так і особу винної та ряд пом'якшуючих покарання обставин, в тім числі і ті, на які вона посилається в своїй апеляції: признання і розкаяння у вчиненому, відшкодування завданих злочином збитків, її інвалідність та наявність на утриманні малолітньої дитини.

Як обтяжуючу покарання обставину суд у відповідності з ст. 67 КК України врахував рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_1 має непогашену судимість.

Однак вищенаведені пом'якшуючі обставини ніяким чином істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого даною засудженою злочину. ОСОБА_1 серію останніх злочинів вчинила під час іспитового строку, призначеного за попередній злочин, що свідчить про її вперте небажання стати на шлях виправлення. Тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і призначення засудженій покарання нижче нижчої межі, передбаченої законом як про це вона просить в своїй апеляції.

Покарання за останні злочини та за сукупністю вироків у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі призначено ОСОБА_1 судом у відповідності з роз'ясненнями, даними в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання «, про те, що в разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, це розцінюється як порушення умов застосування ст. 75 КК України і при призначенні покарання на підставі ст. 71 КК України повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням не допускається, а остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим як від покарання призначеного за нові злочини, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання даній засудженій.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -

у х в а л и л а :

Апеляції засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2011 року щодо неї -без зміни.

Головуючий Хлапук Л.І.

Судді Матат О.В.

Фідря О.М.