копія
Справа 1/22/8/147/2012, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Лисяк Г.І.
№11/2290/282/2012 року
Категорія ч.3 ст.364; ч.2 ст.365;
ч.1 ст.366 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.04.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Кобріна І.Г., Суслова М.І.,
з участю прокурора Павлишина В.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 06 лютого 2012 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, старшого дільничного інспектора Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.1 ст.366 КК України, та призначено покарання:
- за ч.3 ст.364 КК України із застосуванням ст.69 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах, строком на 3 роки та конфіскацією майна;
- за ч.2 ст.365 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах, строком на 3 роки;
- за ч.1 ст.366 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах, строком на 2 роки.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі службою в правоохоронних органах строком на 3 роки та конфіскацією майна.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено:
- протоколи про адміністративні правопорушення - залишено в матеріалах справи;
- журнал №410-2010 видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення - залишено на зберіганні Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області.
Цивільний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5764 грн. 00 коп. шкоди заподіяної злочином.
Стягнуто з ОСОБА_1 4940 грн. 40 коп. судових витрат - на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Хмельницькій області, призначення платежу «за дослідження -5».
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи з 29 березня 2010р. на посаді дільничного-інспектора міліції Хмельницького районного відділу УМВС України в Хмельницькій області, а з 14 липня 2010р. на посаді старшого дільничного інспектора міліції Хмельницького районного відділу УМВС України в Хмельницькій області та являючись службовою особою, перевищив свої службові повноваження, вчинив зловживання своїм службовим становищем та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, заподіявши істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та державним і громадським інтересам у вигляді підриву престижу і авторитету органів внутрішніх справ.
Як зазначено у вироку, злочини були вчинені за наступних обставин.
„20 травня 2010р. біля 18 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні опорного пункту міліції Чорноострівської селищної ради, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.178 КУпАП на ґрунті неприязних стосунків, які виникли раптово через відмову останнього проставити свої підписи у всіх графах протоколу, проявляючи зверхність, порушуючи свої функціональні обов'язки, вимоги ст.3 Закону України «Про міліцію», перевищив надані йому законом службові повноваження та наніс йому рукою удар в обличчя, внаслідок чого той впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 наніс ногами лежачому на підлозі ОСОБА_2 біля 5-10 ударів по різних частинах тіла - голові, тулубу, лівій руці, а після цього вигнав його з кабінету.
Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_1, що явно виходили за межі наданих йому службових повноважень, було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_2, спричинено йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин лівої навколоочної ділянки обличчя, лівого плеча, крововиливу слизової оболонки верхньої губи садна шкіри задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, крововиливу під кон'юнктиву лівого ока, рани слизової оболонки верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і мають незначні скороминущі наслідки та закритого перелому 6-го ребра лівої половини грудної клітки зі зміщенням уламків, які відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості з тривалим розладом здоров'я, а також підірвано авторитет органів внутрішніх справ.
Крім того, ОСОБА_1, маючи доступ до анкетних даних осіб, що проживають в зоні його обслуговування, в період з червня по вересень 2010р. з метою створення штучних показників в роботі щодо додержання адміністративного законодавства та виявлення порушень в сфері тютюнопаління і попередження пияцтва на території сіл Хмельницького району, зловживаючи своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби склав в приміщенні РВ УМВСУ в Хмельницькій області відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фіктивні протоколи про адміністративні правопорушення яких останні не вчиняли.
Так, 23 червня 2010р. ОСОБА_1 склав не відповідаючі дійсності протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_4 серії ХМ №001784 за ч.1 ст.175-1 КУпАП - куріння тютюнових виробів у заборонених місцях та серії ХМ №001785 за ч.1 ст.178 КУпАП - поява в громадських місцях у п'яному вигляді.
4 липня 2010р. ОСОБА_1 склав не відповідаючі дійсності протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_6 серії ХМ №001777 за ч.1 ст.175-1 куріння тютюнових виробів у заборонених місцях та серії ХМ №001779 за ч.1 ст.178 КУпАП поява в громадських місцях у п'яному вигляді.
18 липня 2010р. ОСОБА_1 склав не відповідаючі дійсності протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 серії ХМ №001964 за ч.1 ст.178 КУпАП - поява в громадських місцях у п'яному вигляді та серії ХМ №001965 за ч.1 ст.175-1 КУпАП - куріння тютюнових виробів у заборонених місцях. ,
При цьому, у вказаних протоколах ОСОБА_1 в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності»зміненим почерком вніс завідомо неправдиві пояснення від імені правопорушників, а в графах «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності»проставив від їх імені підписи, хоча насправді вказані особи зазначені правопорушення не вчиняли, з протоколами не знайомилися, відомості в них не заносили і не підписували.
Надалі ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 7 вересня 2010р. склав не відповідаючі дійсності протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 серії ХМ №002372 за ч.1 ст.175-1 КУпАП - куріння тютюнових виробів у заборонених місцях та серії ХМ №002373 за ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство. При цьому ОСОБА_1, погрожуючи ОСОБА_5 застосуванням насильства, змусив останню в графах «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності»зазначених протоколів поставити свої підписи та оговорити себе шляхом внесення записів в графу «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності».
В подальшому ОСОБА_1 надав переліченим протоколам про адміністративне правопорушення статус офіційних документів і по порушених ним адміністративних справах:
-№1255 ОСОБА_7 відповідно до його ж постанови від 23 червня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.178 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1256 ОСОБА_4 відповідно до постанови заступника начальника Хмельницького РB УМВС України в області ОСОБА_8 від 23 червня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.175-1 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1386 ОСОБА_6 відповідно до його ж постанови від 4 липня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.178 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1387 ОСОБА_6 відповідно до постанови заступника начальника Хмельницького РВ УМВС України в області ОСОБА_8 від 4 липня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.175-1 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1487 ОСОБА_3 відповідно до його ж постанови від 18 липня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.178 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1486 ОСОБА_3 відповідно до постанови заступника начальник Хмельницького РВ УМВС України в області ОСОБА_9 від 18 липня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.175-1 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1754 ОСОБА_5 відповідно до постанови заступника начальника Хмельницького РВ УMBС України в області ОСОБА_8 від 7 вересня 2010 р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.175-1 ч.1 КУпАП у вигляді попередження;
-№1756 ОСОБА_5 відповідно до постанови заступника начальника Хмельницького РВ УМВС України в області ОСОБА_8 від 7 вересня 2010р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. 00 коп.
Таким чином, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 було порушено вимоги ст.247 КУпАП, заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_4, ОСОБА_3. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також підірвано авторитет Міністерства внутрішніх справ України."
За змістом апеляції засудженого, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, однобічність, неповноту та необ'єктивність досудового слідства і суду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, він просить у ній вирок скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування. При цьому вказує, що всупереч вимог ст.22 КПК України ряд обставин, які його виправдовують, ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду не досліджувалися, а в задоволенні його клопотань з цього приводу було відмовлено, не встановлено і не допитано осіб, які проживають та працюють поруч з місцями події злочинів та вчинення правопорушень потерпілими, не встановлено усіх відомостей про потерпілих, їх спосіб життя та характеристику. Зазначає, що, не дивлячись на суперечливі та непослідовні показання ОСОБА_2 і деяких свідків щодо часу і обставин його побиття, не з'ясовано, де потерпілий знаходився протягом півтори години після залишення опорного пункту і до прибуття додому; не опитано осіб, які бачили як ОСОБА_2 повертався додому; не встановлено невідомої особи, яка за показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у день побиття ОСОБА_2 закривала приміщення сільської ради, де розташований опорний пункт міліції. Звертає увагу на те, що з метою довести свою невинуватість він на досудовому слідстві заявляв клопотання про проведення з ним (ОСОБА_1) відтворення обстановки щодо його можливості після залишення опорного пункту встигнути на електропотяг, але слідчим у задоволенні клопотання було відмовлено, як відмовлено в проведенні очних ставок з свідками, у тому числі з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а суд не викликав на його прохання цих свідків, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості задати їм запитання і на досудовому слідстві, і в суді. Наголошує на тому, що суд не звернув уваги на те, що у нього з потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_5 склалися неприязні відносини; на його клопотання не витребував з психіатричної лікарні відомостей про день обстеження ОСОБА_5, хоча довідка про це могла спростувати показання свідка ОСОБА_15 щодо дати складання протоколу відносно ОСОБА_5; позбавив його можливості задавати запитання потерпілому ОСОБА_4; не перевірив фактичних фізичних можливостей ОСОБА_3 щодо його пересування на певну відстань. Робить акцент й на тому, що не всі показання свідків і експерта, які є в технічному записі процесу, відображені у протоколі судового засідання. На думку апелянта, при обґрунтуванні вироку суд дав неправильну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, при цьому, пославшись на одні докази, не навів мотивів, з яких відкинув інші, зокрема ті, що його виправдовують.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 43 і 142 КПК України обвинувачений має право знати, в чому його обвинувачують, а особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор суддя і суд, відповідно до ст.21 цього Кодексу, зобов'язані надати обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.
Тому, враховуючи, що диспозиції статей КК України, якими передбачена кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, є бланкетними (тобто які, називаючи тільки частину ознак цих правопорушень, а для встановлення змісту решти ознак правопорушення відсилають до інших нормативних актів, які не є законами про кримінальну відповідальність), за змістом ст.ст.132, 223 КПК України формулювання обвинувачення особи за цими статтями, крім іншого, повинно містити в собі назву та зміст нормативних актів, що наділяють цю особу владою або відповідними службовими повноваженнями, якими вона зловживала чи межі яких перевищувала.
Однак цих вимог закону під час досудового слідства дотримано не було, нормативних актів, якими ОСОБА_1 надані відповідні службові повноваження, у тому числі в конкретних населених пунктах Хмельницького району, якими він зловживав при складанні протоколів про адміністративні правопорушення і які перевищив, в обвинуваченні не зазначено.
Не зазначено в обвинуваченні і наказів про закріплення за ОСОБА_1 відповідних адміністративних дільниць на період складання протоколів про адміністративні правопорушення, як відсутні у ньому й відомості про час приймання ним цих дільниць.
В обвинувачені також не розкрито, у чому полягав особистий інтерес ОСОБА_1 при скоєнні цих дій, зокрема, не вказано, на що і як впливало штучне покращення ним показників з виявлення фактів вчинення громадянами адміністративних правопорушень; конкретно не зазначено, яким саме чином його діями була заподіяна істотна шкода саме громадським інтересам, у чому безпосередньо ця шкода виразилася; не конкретизовано, яким насильством він погрожував ОСОБА_5, примушуючи її підписати протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, в обвинуваченні ОСОБА_1 у службовому підробленні не зазначено самого змісту неправдивих відомостей про конкретні обставини вчинення кожного з правопорушень (час, місце та інші обставини, які мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення), які він, згідно з обвинуваченням, записав у складених ним протоколах; не вказано змісту написаних ним неправдивих пояснень від імені осіб, щодо яких ці протоколи складені, а також не зазначено змісту неправдивих пояснень, ОСОБА_5, які вона, відповідно до обвинувачення, написала під погрозами ОСОБА_1 застосувати до неї насильство.
Пред'явлення такого неконкретного обвинувачення, позбавляло ОСОБА_1 можливості ефективно захищатися від нього, тобто порушує його право на захист, що є істотним порушення кримінально-процесуального закону, яке перешкоджало суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. А згідно з ч.2 п.3 ст.370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати, якщо право обвинуваченого на захист порушене.
У зв'язку з цим та виходячи з положень п.1 ч.1 ст.374 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, яке слід провести з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Оскільки вирок скасовується з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, доводи апеляції ОСОБА_1 на спростування своєї причетності до злочинів не обговорюються, але вони підлягають перевірці під час додаткового розслідування шляхом проведення відповідних слідчих та інших процесуальних дій, у тому числі й шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого, а у випадку необхідності - й за участю інших осіб. При цьому також слід перевірити показання ОСОБА_1 щодо фактичного місця складання протоколів про адміністративні правопорушення, у підробленні яких він обвинувачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцією засудженого задовольнити.
Вирок Хмельницького міськрайоннного суду від 06 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Хмельницького району на додаткове розслідування.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко